Діяльність будь-якого підприємства розпочинається з формування матеріально-технічної бази, а саме «основні засоби», без яких неможливе функціонування та ведення господарської діяльності підприємства. Саме обсяг основних засобів дає підстави аналізувати ефективність використання основних засобів та дає змогу оцінювати підприємство, його можливості та перспективи розвитку.
Розвитку теорії та практики аналізу основних засобів стимулюють праці В. В. Сопка, Ф. Ф. Бутинця, Н. В. Чебанової, Г. В. Савицької, М, Р. Чумаченка, Н. Ткаченка, П. Я. Поповича, Б. Ф. Усача, С. І. Шкарабана, М. І. Сапачова та інших. Однак ряд проблем організації та методики аналізу ефективності основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин потребують подальших досліджень та деталізації.
На сьогодні при високому технічному рівні промислового виробництва величина і прогресивність основних виробничих засобів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність. Відповідно до цього твердження є потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними засобами, їх технічного стану і використання, а також оцінці їх впливу на зростання обсягу продукції, зниження собівартості продукції і, як наслідок, збільшення прибутку від реалізації продукції.
Ф. Ф. Бутинець визначає основні засоби як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік)» [1, с. 224].
Основними завданнями аналізу основних засобів є:
- оцінка забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами – відповідність величини, складу і технічного рівня основних засобів потребам в них;
- технічний стан основних засобів;
- ступінь використання основних засобів і факторів, що впливають на його рівень;
- оцінка ступеня використання виробничої потужності, площ та устаткування;
Сучасні підходи до аналізу використання основних засобів різноманітні, але основуються на системі вартісних та натуральних показників.
До натуральних показників належать екстенсивне та інтенсивне використання виробничої потужності та ступінь її освоєння, віддача в натуральному чи умовно-натуральному виразі.
Вартісними показниками : фондоозброєність, продуктивність праці, фондомісткість та фондовіддача основних засобів розрахована за вартісними показниками[3, с. 214].
Савицька Г. В. пропонує для повного аналізу основних засобів використати трирівневу модель факторного аналізу фондовіддачі, яка дозволяє проаналізувати вплив на фондовіддачу як вартісних, так і натуральних показників. таким чином, для вдосконалення аналізу ефективності використання основних засобів використовують факторні моделі фондовіддачі, які дозволять визначити не тільки вплив факторів на фондовіддачу, але й виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві. Усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних засобів підприємства можна умовно поділити на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження. екстенсивне завантаження машин і обладнання обмежується тільки календарним фондом часу і не потребує капітальних витрат. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок: підвищення коефіцієнта змінності, постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства, поліпшення догляду за основними засобами, дотримання технології виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, що сприяє недопущенню простоїв, проведення організаційних заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у витратах робочого часу. Підвищення рівня інтенсивного використання виробничого обладнання потребує значних інвестицій для придбання високопродуктивного обладнання. Проте основні засоби швидко повертають втрачену вартість за рахунок додаткового економічного ефекту. В умовах сучасного конкурентного ринку оновлення основних засобів – одне з головних завдань діяльності підприємства. [2, с. 28].
Підвищення ефективності використання основних засобів на сьогодні грає велику роль. Підприємства що використовують застарілі основні засоби, повинні не тільки прагнути їх оновити, а й максимізувати їх використання, особливо в існуючих умовах економіки. Отже, головною ознакою ефективного використання основних засобів є зростання обсягу виробництва продукції та отримання чистого прибутку. Раціональне використання основних засобів дає позитивний результат, сприяє підвищенню ефективності роботи підприємства так і покращенню його фінансового стану.
Список використаних джерел:
1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський словник / Ф. Ф. Бутинець. – Житомир : Рута, 2001. – 224 с.
2. Прокопенко В. І. Продаж основних засобів / В. І. Прокопенко // Все про бухгалтерський облік. – 2010. – № 9. С. 28-37.
3. Череп А. В. Ефективність використання основних фондів підприємства / А.В. Череп // Держава та регіони. – 2009. – №6.С. 212 – 215.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter