Війна в Україні з 2014 року стала причиною не лише фізичної, але і психологічної травми для тисяч людей, у тому числі й дітей. Після пережитої травматичної події може розвинутися порушення психічного стану, а саме посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Дослідження психічної сфери мають значення для розуміння соматичної симптоматики та поведінкових факторів, що можуть впливати на прихильність до лікування, здорового способу життя, реабілітаційних програм і профілактики стрес-асоційованих розладів. Проблема актуальна, як для оцінки стану здоров’я населення в цілому, так і в зв’язку з погіршенням психічного здоров’я через кризовий стан [5].
Метою статті є спроба концептуалізації практичного досвіду використання музикотерапії для дітей у корекційно-розвивальному центрі.
Нині музикотерапія визнана в багатьох країнах і вважається одним із найефективніших видів корекційно-розвивального впливу на особистість (Р. Блаво, Д. Кемпбел, І. Брусіловський, В. Петрушин, О. Ворожцова, В. Зав’ялова та ін.) [4].
З’ясовано, що музика, як комбінація звуків, являється унікальним феноменом, доступним завдяки наявності в сенсорній системі організму слухового аналізатора. Утворенні в них нервові імпульси, по слухових нервах досягають скроневої зони кори головного мозку – мозкового відділу слухового аналізатора, де вже відбувається їх перетворення в слухові відчуття [1]. Виявлено лікувальні властивості звуків, установлено взаємозв’язок між частотою звукових коливань музики та фізіологічними процесами людини [3].
Рецептивна музикотерапія припускає процес сприйняття музики з терапевтичним ефектом, існує у трьох формах: комунікативна - спільне прослуховування музики, яка спрямована на підтримку взаємоконтактів, взаєморозуміння; реактивна – спрямована на досягнення учнями катарсису та регулятивна – сприяє зниженню нервово-психологічної напруги [3].
Варіанти використання рецептивної музикотерапії з дошкільнятами з проблемами в розвитку можуть бути різні. Крім спеціальних занять позитивний ефект дають міні-релаксації під музику в режимі дня наприкінці активних занять. Вони спрямовані на оптимізацію м'язового тонусу дитини, що є дуже важливим моментом в корекційній роботі. Будь-яке відхилення від оптимального тонусу може бути як причиною, так і наслідком виникаючих змін психічної і рухової активності дитини і негативно позначається на загальному ході його розвитку [2].
Дослідження проводилося у Запорізькому корекційно-розвивальному центрі. Загальна кількість респондентів у дослідженні – 24 дитини з особливими освітніми потребами (12 осіб в основній групі, де проводилися заняття музикотерапією, та 12 у контрольній. В обох групах використовували технології, які поєднували психотерапевтичну роботу, різні форми арт-терапії, сенсорну інтеграцію. В основній групі застосовували музикотерапію – міні-релаксацію впродовж 5-7 хв. Під час міні-релаксації дитину навчали відчувати своє тіло, показуючи можливість розслаблятися при напрузі. І в цьому процесі дітям допомагала музика, а саме її засоби виразності – динаміка, метроритм, темп. Міні-релаксації, як правило, проводили наприкінці занять, що вимагали від дитини великої напруги і таким чином знімали її. Музичний супровід для міні-релаксації застосовували в аудіозаписи, твори підбирали відповідно з образом та завданням релаксації. Для фіксації емоційного фону застосовували картки червоного та зеленого кольору. Картки пропонували дітям на початку й наприкінці сеансів. Втому символізувала червона картка, а позитивний настрій – зелена картка. На завершальному етапі дослідження було зафіксовано зниження психоемоційного напруження у 87 % дітей.
Таким чином, було доведено, що внутрішні переживання дитини легше знімаються за допомогою музики, ніж вербальним шляхом. Використання рецептивної музико-терапії у корекційно-розвивальному центрі зменшує психо-емоційне напруження у дітей з особливими освітніми потребами, сприяє збереженню й поліпшенню їх здоров’я.
Список літератури:
1. Ковальова С.В. Музикотерапія як ресурс збереження здоров’я та попередження синдрому «професійного вигорання» в педагогічних працівників Народна освіта, наукове фахове видання, розділ Педагогіка. Вип. №1(34), 2018 р. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5139 (дата звернення 14.11.2023)
2. Лісовська Т.А. Теорія і методика музичного виховання: навчально-методичний посібник Миколаїв : видавець Румянцева Г. В., 2022. 330 с.
3. Щедролосева К. Музикотерапія та її лікувально-педагогічні можливості URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5139 (дата звернення 14.11.2023)
4. Федій О. Музикотерапія в професійній діяльності сучасного педагога Педагогіка: Вісник Луганського НПУ імені Т. Шевченка URL: http://www.stattionline.org.ua/pedagog /104/18045-muzikoterapiya-v-profesijnij-diyalnosti-suchasnogo-pedagoga.html (дата звернення 14.11.2023)
5. Gregory R. et al. (2017) Effects of massage therapy on anxiety, depression, hyperventilation and quality of life in HIV infected patients: A randomized controlled trial 11 Complementary Therapies in Medicine. Vol. 32. P. 109-114.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter