Ранній дитячий карієс (РДК), що уражає зуби дітей віком до шести років, сьогодні є предметом пильної уваги дослідників. Каріозні ураження, які прогресують до утворення порожнини, необхідно стабілізувати, щоб зберегти структуру зуба та запобігти негативним наслідкам для здоров’я дитини. Оскільки тимчасові зуби випадають внаслідок росту дитини, РДК раніше не вважався важливим. Однак, в даний час ця проблема набуває особливої актуальності, що підтверджується дослідженням Global Burden of Disease Study (2017) [1], які повідомляють про понад 530 мільйонів дітей у всьому світі з карієсом тимчасових зубів. За даними Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, від 20 % до 90 % шестирічних дітей мають карієс зубів, і до моменту досягнення ними 12-річного віку в них уражено вже в середньому від 0,5 до 3,5 постійних зубів [2].
Відомо, що карієс зубів – це патологічний процес, що виникає у результаті взаємодії загальних і місцевих чинників, при якому відбуваються процеси демінералізації та розм’якшення твердих тканин зуба з подальшим формуванням дефекту у вигляді порожнини [3, 4]. Найбільш активні структури, що зумовлюють резистентність твердих тканин зубів, формуються в антенатальному періоді та в перші роки життя дитини – в період прорізування, розвитку та формування кожного зуба [5, 7]. Резистентність до карієсу забезпечується правильною закладкою та формуванням зачатків зубів, фізіологічним розвитком тканин зуба, своєчасним повноцінним дозріванням їх після прорізування, фізіологічним навантаженням, мінералізуючою здатністю слини, якісним самоочищенням [9].
Враховуючи сказане вище, ми провели дане дослідження.
Метою дослідження стало провести порівняльну оцінку клінічної ефективності застосування ремінералізуючої терапії з використанням різних лікувально- профілактичних засобів при карієсі зубів у дітей молодшого віку.
Батькам дітей, включеним у дослідження, пояснювалась його мета, після чого підписувалась інформована згода про проведення обстеження та лікувально-профілактичних заходів. Діти постійно проживали та відвідували дитячі дошкільні заклади в одній місцевості (м. Тернопіль, с. Великі Гаї). На базі дитячих дошкільних закладів міста та села нами було оглянуто 222 дітей віком 3-6 років. З загального числа обстежених дітей, в яких було виявлено карієс зубів, 112 дітей (міські жителі) відвідували Тернопільський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №5 «Фіалка» Тернопільської міської ради, серед яких 60 дітей віком 3-4 роки та 52 дітей віком 5-6 років. На базі комунального дошкільного закладу «Ясла-садочок «Країна дитинства» Великогаївської ТГ Тернопільської області було обстежено 110 дітей (сільські жителі), з них - 61 дитину віком 3-4 роки та 49 дітей віком 5-6 років. Діти з каріозним ураженням зубів ввійшли в дослідні групи (основну, порівняльну та контрольну) в залежності від місцевості проживання, віку дітей та способу проведення лікувально-профілактичних заходів.
Клінічне обстеження ротової порожнини проводили за стандартною схемою із заповненням амбулаторної карти стоматологічного хворого (форма 043/о).
Інтенсивність демінералізації емалі зубів визначали методом фарбування каріозних плям 2%-ним розчином метиленового синього. Для оцінки результатів користувалися еталонною 10-12 бальною шкалою синього кольору. Реєстрували міру профарбовування візуально (легка, середня, висока).
Для проведення індивідуальної гігієни порожнини рота рекомендували щоденне чищення зубів дитячою зубною пастою BlueM, що містить фторид (1000-1450 ppm).
За дітьми досліджуваних груп проводилось диспансерне спостереження. Оцінку вогнищ демінералізації емалі зубів проводили через 12 місяців. Порівнювали досліджувані показники на момент первинного обстеження та після проведення лікувально-профілактичних заходів при повторних стоматологічних оглядах.
Визначення поширеності карієсу зубів у дітей віком 3-6 років, які відвідують дитячі дошкільні заклади міста та села, показало наступне. У міських дітей 3-4-річного віку поширеність карієсу зубів складала 55,17 %, у 5-6-річних – 60,72 %. У 3-4-річних і 5-6-річних жителів сільської місцевості поширеність карієсу зубів складала 56,7 % та 64,0 % відповідно. Із загальної кількості обстежених дітей початковий карієс було виявлено в 134 дітей (60,36 %), які були включені в групи дослідження для контролю динаміки вогнищ демінералізації емалі зубів. Першу групу склали міські жителі, які були розподілені на 2 підгрупи (діти 3-4 та 5-6 років); другу групу - сільські жителі того ж віку. Методом випадкової вибірки дітей було розподілено на основну та групу порівняння за методом профілактичних заходів. Основній групі дітей пропонували ремінералізуючу терапію захисним фтор лаком фірми «Ivoclar Vivadent Fluor Protector» на стоматологічному прийомі; порівняльній групі призначали відновлюючий гель ApaCare «Рідка емаль» із застосуванням двосторонніх кап фірми Мirafluor Tray в домашніх умовах.
Результати обстеження показали, що інтенсивність карієсу зубів у дітей віком 3-4 роки, які проживають в місті, складала 2,55±0,08, в сільських дітей - 5,12±1,31. У віковій групі 5-6 років, що проживають в місті, інтенсивність карієсу зубів була вищою і становила в середньому по групі 6,51±1,42, в дітей, що проживають в селі - 7,14±2,17. Початковий карієс зубів виявляли в обох групах обстежених (міських та сільських жителів) незалежно від наявності чи відсутності каріозних і пломбованих зубів та від віку дітей. Так, у дітей віком 3-4 роки, які проживають в сільській місцевості, вогнищеву демінералізацію емалі зубів виявляли в 19, 6 % випадків, в підгрупі дітей віком 5-6 років - в 23,4 % випадків. У міських дітей ці показники становили у віковій групі 3-4 роки 21,1% та 25,4 % у дітей віком 5-6 років.
Середнє значення кількості вогнищ демінералізації емалі на момент обстеження сільських 3-4-річних дітей в основній групі (n=22) становило 1,83, в групі порівняння (n=25) – 1,94. Із збільшенням віку дітей кількість вогнищ демінералізації зростала. В 5-6-річних дітей основної групи (n=16) середнє значення становило 2,4, в групі порівняння (n=15) – 2,71. У дітей, що проживають в місті, середня кількість каріозних плям у 3-4-річних дітей становила в основній групі (n=22) 2,42, в групі порівняння (n=24) – 1,93. Із числа міських жителів 5-6-річного віку в основну групу ввійшло 19 дітей, в порівняльну – 17 дітей, середні показники демінералізації емалі зубів у яких становили 2,32 та 2,5 відповідно.
Діти з початковим карієсом скаржились на появу незначної чутливості, оскоми від різних подразників, переважно хімічних (кисле, солодке) та косметичний дефект твердих тканин зуба.
Оцінка вогнищ демінералізації емалі зубів, яку було проведено через 12 місяців, показала наступне. Середнє значення кількості вогнищ демінералізації емалі у сільських 3-4-річних дітей в основній групі становило 1,67, в групі порівняння – 1,62. В 5-6-річних дітей основної групи середнє значення становило 2,2, в групі порівняння – 2,29. У дітей, що проживають в місті, середня кількість каріозних плям у 3-4-річних дітей становила в основній групі 2,07, в групі порівняння – 1,89. Із числа міських жителів 5-6-річного віку в основну групу ввійшло 19 дітей, в порівняльну – 17 дітей, середні показники демінералізації емалі зубів становили 2,14 та 2,29 в основній і групі порівняння відповідно.
У пацієнтів порівняльних груп дітей (n=110), яким в якості ремінералізуючого засобу використовували в домашніх умовах АpaCare «Рідка емаль» із застосуванням двохстороніх кап фірми Мirafluor Tray, через 12 міс після завершення лікувально-профілактичних заходів стан зубної емалі був наступний. На вже наявних в період первинного обстеження каріозних ураженнях у більшості обстежених дітей (69,3 %) всі каріозні плями на емалі зубів зберігалися, не спостерігалось відновлення кольору та блиску емалі, однак виявлявся позитивний симптом ковзання зонду в ділянках ураження. При цьому вогнища демінералізації не фарбувалися 2 %-ним розчином метиленового синього (0 балів) у 73,7 % випадків та ледь помітно фарбувалися (1 бал) у 26,3 % випадків.
Оцінка глибини мікродефекту емалі, проведена за допомогою ТЕР, показала, що ділянки емалі зубів, які попередньо профарбовувались в блідо-голубий колір, не профарбовуються (0 балів) у 76 дітей. У дітей, в яких демінералізована ділянка емалі зубів на початку дослідження профарбовувалась у голубий колір (4-5 балів), у 30,9 % випадків визначалось профарбовування емалі в блідо-голубий колір (1-2 бали). Отримані дані показали, що структурно-функціональна кислотостійкість емалі зубів за показником ТЕР за період спостереження зросла.
При огляді дітей, яким ремінералізуючу терапію проводили фтористим лаком фірми «Ivoclar Vivadent Fluor Protector», демінералізовані ділянки емалі відновили початковий блиск і гладкість, не визначалася шорохуватість емалі при зондуванні (рис. 1). Очевидно, на поверхні зубів утворюється захисна плівка, яка утримується тривалий час, забезпечуючи пролонговане насичення емалі зубів іонами фтору, оскільки фтор є провідним складником засобів для профілактики і лікування карієсу.
При проведенні нами контролю динаміки вогнищ деміралізації емалі зубів у всіх групах спостереження встановлено наступне. У групі дітей, лікувально-профілактичні заходи яким проводились в домашніх умовах із застосуванням відновлюючого гелю АpaCare «Рідка емаль», мало позитивну динаміку, проте не таку виражену, як при застосуванні «Ivoclar Vivadent Fluor Protector». В групі дітей, яким проводилося лікування захисним фтористим лаком «Ivoclar Vivadent Fluor Protector» отримано кращі клінічні результати, що підтвердилось визначенням інтенсиності демінералізації та її глибини.
Підходи до лікування РДК повинні бути спрямовані на стратегії профілактики карієсу серед дитячого населення.
Список літератури
1.GBD 2017 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018 Nov 10;392(10159):1789-1858. doi: 10.1016/S0140-6736(18)32279-7
2.Resolution WHA 60.17. Oral hygiene: an action plan for advocacy and comprehensive prevention diseases. Sixtieth session World health assembly. Geneva, 14-23 may 2007. [Online]. Retrieved from: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHASSA_WHA60-Rec1/E/WHASS1_WHA60REC1-en.
3.Menghini G, Steiner M, Imfeld T. Kleinkinderkaries--Fakten und Vorbeugung [Early childhood caries--facts and prevention]. Ther Umsch. 2008 Feb;65(2):75-82. German. doi: 10.1024/0040-5930.65.2.75. PMID: 18517061.
4.Окушко В. Р. Наследственный фактор кариеса в качестве эпигенетического феномена. Інновації в стоматології. 2013. № 1. C. 43-46.
5.Alazmah A. Early Childhood Caries: A Review. J Contemp Dent Pract. 2017 Aug 1;18(8):732-737. doi: 10.5005/jp-journals-10024-2116. PMID: 28816199.
6.Хоменко Л. О. Контроль над карієсом зуба: еволюція концепції /Л.О. Хоменко, Н.В. Біденко, О.І. Остапко, І.М.Голубєва, Г.В. Сороченко, Ю.М. Трачук //Стоматология: от науки к практике.- 2013.-№1.- С.53-65. Khomenko LO, Bidenko NV, Ostapko OI, Golubeva IM, Sorochenko GV, Trachuk YuM. Dental caries control: evolution of the concept. Dentistry: from science to practice. 2013;1:53-65. (In Ukrainian).
7.Kirthiga M. Risk Factors for Early Childhood Caries: A Systematic Review and Meta-Analysis of Case Control and Cohort Studies / M. Kirthiga, M. Murugan, A. Saikia, R. Kirubakaran // Pediatr Dent. – 2019. – No. 41(2). – P. 95-112.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter