Актуальність. Проблема розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку є дуже важливою та значущою, яка, безумовно, у рази примножується та має багато нових завдань у своєму вирішенні, стикаючись із викликами воєнного часу. Особливу категорію складають порушення розвитку, що супроводжуються розладами мовлення. Проблемою цих дітей, як правило, буває деяке відставання в розвитку, яке бажано подолати до початку їх навчання в школі. Відомо, що у формуванні вищих психічних функцій мовлення відіграє виключно важливу роль. Комунікація дитини з дорослим виступає базою для розвитку мислення, що впливає на загальний розвиток особистості в цілому.
Стан дослідження проблеми. Різноаспектному вивченню значення суспільної роботи вчителя-логопеда, батьків та вихователя, в своїх наукових розвідках, приділяв увагу ряд вчених: Г. Волкова, Ю. Гаркуша, Г. Гуровець, С. Григорян, Н. Рижова, Л. Ефименкова, Н. Крилова, В. Лубовський, О. Мастюкова, Е. Міронова, А. Московкіна, Н. Новоторцева, Л. Носкова, Н. Пахомова, Ю. Пінчук, Н. Світова, В. Селіверстов, Т. Філічева, Г. Чиркіна та ін. [1, 2].
У розробленій раніше статті «Значення спільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей» нами наводились дослідники з питань «оптимізації корекційно-логопедичного процесу в дошкільному навчальному закладі (О. Бачина, О. Вершиніна, О. Захарова, О. Новіковська, В. Ніколаєнко та ін.)» [3, с. 192]. Базуючись на визначенні О. Перчаткіної, акцентувалася увага на важливості та першочерговості «логопедичного супроводу вихованців, серед напрямів роботи з родинами, які виховують дітей із порушеннями мовлення», наголошувалось на залежності успішності роботи логопеда із можливістю побудови суспільної роботи (із дотриманням етапності, єдністю вимог) за моделлю «вчитель-логопед – батьки - вихователь» [3, 193].
Виклики воєнного часу висувають наріжним каменем важливість проведення психо-корекційної роботи, поряд із корекцією мовленнєвого порушення. У царині зазначеної проблеми – психо-корекційна робота із дітьми в умовах воєнних дій - вважаємо за доцільне назвати роботи: Є. Фролова «Інклюзія соціально вразливих підлітків і молоді: подолання впливу військового конфлікту»; З. Кісарчук «Психологічна допомога дітям у кризових ситуаціях: методи і техніки»; буклети та проекційні методики “Trauma Surviving» та «Hope», які побудовані на багаторічному досвіді (О. Аялон, М. Егетмаєр та інші) психологічної роботи із кризовими та посттравматичними станами, завданими війною, у якості реабілітаційної терапії для дітей та дорослих.
Мета даної розробки – дослідити та врахувати виклики воєнного часу при вивченні проблеми побудови суспільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей.
Завдання. 1) Дослідити виклики воєнного часу, як вагомі важелі побудови суспільної роботи, із якими стикаються учителі-логопеди, батьки та вихователі при корекції мовленнєвих порушень у дітей. 2) Розробити науковий апарат індивідуального дослідження магістра. 3) Визначити завдання магістерського дослідження, із урахуванням викликів воєнного часу, при вивченні проблеми суспільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей.
Виклад основного матеріалу.
Війна внесла дуже великі корективи в життя кожного з нас, але це не означає, що потрібно зупинятися, опускати руки, стоячи на місці, та чекаючи можливості відновлення звичного життя, за-для продовження руху. Особливо значущим є продовження корекційної роботи із дітьми з ООП, для яких вона має велике значення, і її зупинка або прокрастинація, постають фатальними на цьому довгому та важкому шляху.
Різновиди міграцій населення України, викликані воєнним часом (ВПО, тимчасовий прихисток у країнах ЄС, біженство та інші) можуть мати досить індивідуальний характер та, звісно, кожна особистість у досліджуваній нами моделі суспільної роботи з корекції мовленнєвих порушень у дітей (вчитель-логопед - батьки - вихователь) та інші спеціалісти (психологи, корекційні педагоги) і, безумовно, сама дитина, стикається з цілим рядом викликів, які висунили обставини вимушеного та екстреного переселення. Загальна ситуація постала такою, що змусила багатьох людей кардинально змінити середовище життя та пристосуватися до нових умов, що постає значним стрес-фактором само по собі, а у поєднанні із новинним фоном, соціальною ізоляцією та розладами сну, часто стають причиною загострення соматичних та психічних захворювань; появою нових та рецидивом відкоригованих мовленнєвих порушень та інше. Змінюючи місце, переселенці стикаються з цілою низкою побутових, соціальних, медичних, мовних, освітніх, економічних та інших труднощів, опиняються в ситуації, коли сформовані соціальні моделі руйнуються, тому не залишається ясних і чітких орієнтирів, що визначають подальший розвиток побудування життєвого шляху [4].
Маючи досвід переміщення та роботи за спеціальністю у центрі розвитку мозку «Neuron» (м. Полтава), при взаємодії з багатьма дітьми, які мали порушення різної складності, хотілося б поділитися власними враженнями, як майбутнього фахівця на етапі становлення. Не можна сказати, що діти цілковито розуміли, що відбувається і чого саме вони бояться. Дуже помітним був вплив психо-емоційного стану батьків та його проекція на поведінку дитини, яка, відчуваючи стресовий фон батьків, ставала надмірно активною, або навпаки дуже пасивною. У дітей спостерігалася боязнь незнайомих та дуже голосних звуків. Найбільш травматичними, безумовно, серед них були звуки сирени, яких діти дуже лякалися, стаючи збудливими, починаючи кричати, ховаючись або ціпеніючи на місці. Що, безумовно, дуже вражало та засмучувало вчителів-логопедів, які в реаліях воєнного часу, мали швидко опановувати себе, за-для підтримки дітей.
Більшість батьків зараз заклопотані, війна не дає можливості приділити увагу дітям, поговорити з ними, обережно розпитати про настрій дітей, проблеми. Дуже важливо мати у родині довірливі стосунки, щоб відверто комунікувати з дитиною і мати можливість вчасно надати їй допомогу. Звичайно, говорити на ці складні і болючі теми треба дуже обережно, розуміючи можливі наслідки. Своєчасним та необхідним є пошук можливості долучити до спільної роботи з дитиною психолога, адже фактично кожна людина нині потребує психологічної допомоги, і не лише дитина, більшість дорослих також зараз переживають стрес та депресію. Тож, дуже доречним постає залучення психолога до суспільної роботи з вихователем, логопедом, корекційним педагогом та батьками, який буде в змозі надавати психологічну допомогу, незалежно від того, де знаходиться родина, в Україні чи за кордоном. Робота досліджуваної нами групи (учителя-логопеда, батьків та вихователя) у команді з психологом, допоможе дитині у подоланні негативних наслідків війни - посттравматичних стресових реакції, відтермінування та зволікання у відпрацюванні яких, можуть носити згубні наслідки.
Повернувшись до довоєнного місця роботи - територія розвитку «Кактус» (м. Харків) - маємо констатувати, що батьки не припиняють корекційний шлях своїх дітей, бо розуміють його важливість та необхідність. Незважаючи на щоденні складні умови у місті, діти йдуть на заняття, тому що кожна матуся розуміє для себе, як потрібно зробити краще для її дитини, як складно знайти спеціалістів у цей важкий час. Зараз, коли заняття знову відновилися, поряд із проблемами рецидивів раніше відкоригованих порушень мовлення та сповільнення темпів, при відновленні корекційної роботи (50-70%, особливо на перших корекційних заняттях із дітьми з територій активних військових дій), маємо зазначити, що бачити ці наповнені очі жагою до кращого, батьків та дітей, які готові виконувати усі рекомендації, домашні завдання – постає емоційним та професійним ресурсом для вчителя-логопеда.
Завдання 2) Розробити науковий апарат індивідуального дослідження магістра. Об`єкт - взаємодія учителя-логопеда, батьків та вихователя при корекції мовленнєвих порушень у дітей. Предмет- особливості корекції мовленнєвих порушень у дітей при взаємодії у суспільній роботі учителя-логопеда, батьків та вихователя. Мета - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити обопільну залежність та значення внеску учителя-логопеда, батьків та вихователя, в їх суспільній роботі при проведенні корекції мовленнєвих порушень у дітей, за-для оптимізації зазначеного процесу.
Завдання 3) Визначити завдання магістерського дослідження, із урахуванням викликів воєнного часу, при вивченні проблеми суспільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей. 1) Здійснити теоретичний аналіз проблеми суспільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя при проведенні корекції мовленнєвих порушень у дітей. 2) Обґрунтувати поняття «суспільна робота при корекції мовленнєвих порушень» як досліджуваний феномен. 3) Встановити вагомість та обопільну залежність значення внеску учителя-логопеда, батьків та вихователя, у здійсненні суспільної корекційної роботи, що до подолання мовленнєвих порушень у дітей. 4) Розробити механізм оптимізації здійснення процесу суспільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя при корекції мовленнєвих порушень у дітей, із урахування умов воєнного часу. 5) Експериментально перевірити розроблений механізм оптимізації суспільної роботи зазначених учасників та надати методичні рекомендації що до його впровадження.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведена розробка статті дозволила дослідити виклики воєнного часу, які постають при вивченні проблеми суспільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей. Серед яких особливо значущими постають: 1) особистісні (загальні для дитини із порушеннями мовлення та всіх учасників суспільної роботи): а) ризик фізичної та емоційної небезпеки; б) вимушена міграція, як значний багатокомпонентний стрес-фактор; б) погіршення соціально-побутових умов; в) розлади сну; г) неможливість планування та інше. 2) для дитини із порушеннями мовлення: а) поява проявів нового мовленнєвого порушення (невротична форма заїкання та інше); б) рецидив відкоригованих раніше мовленнєвих порушень (97% дітей з територій активних військових дій); в) поява психічної травматизації (фрустрація, підвищення рівня тривожності, фобічні прояви, ПТСР); г) зниження соціально-комунікативних навичок та інше. 3) для вчителя-логопеда: а) неможливість проведення корекційної роботи: б) відсутність оснащення; в) рецидив відкоригованих порушень мовлення; г) сповільнення темпів, при відновленні корекційної роботи (50-70%, особливо на перших корекційних заняттях із дітьми з територій активних військових дій) та інше; 4) для батьків: а) необхідність високої вмотивованості для продовження корекційної роботи; б) зниження економічних можливостей; в) вплив новосного фону та інше. 5) для вихователя: а) відсутність можливості працювати із дитячим колективом у звичних умовах закладу дошкільної освіти; б) унеможливлення колегіальної співпраці із фахівцями та інше. Доведено необхідність залучення психолога до суспільної роботи.
Розроблено та оприлюднено науковий апарат та завдання індивідуального дослідження магістра за темою: «Суспільна робота учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей», із урахуванням викликів воєнного часу.
Список використаних джерел:
1. Роль та завдання практичного психолога у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. веб-сайт. URL: https://vseosvita.ua/library/rol-ta-zavdanna-prakticnogo-psihologa-u-roboti-z-ditmi-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-493447.html (дата звернення 05.09.2022)
2. Степанова О. В. Організація роботи з батьками дітей логопедичної групи дитячого садочку. Корекційна педагогіка: теорія і практика. 2008. № 6. С. 74 – 78. НУШ: веб-сайт. URL: http://www.educationua.net/silovs-1035-1.html (дата звернення 05.09.2022).
3. Фадєєва І. С. Значення спільної роботи учителя-логопеда, батьків та вихователя з корекції мовленнєвих порушень у дітей. «Європу єднає здорове майбутнє» крос-форум в межах програми Президента України «Здорова Україна» / збірник наукових праць / за загальною редакцією проф. Бойчука Ю. Д. – Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2022. С. 191-195.
4. Карпович Г. С., Преображенська В.М., Фролова Є.В., Черткова В.О., Чорна М.С. / за ред. Фроловою Є.В. Інклюзія соціально вразливих підлітків і молоді: подолання впливу військового конфлікту. Практичне керівництво. – Харків: Асоціація молодих професіоналів «Клас», 2017. С. 144.
______________________
Науковий керівник: Міщенко Оксана Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter