:: ECONOMY :: ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ЯК КЛЮЧОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ :: ECONOMY :: ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ЯК КЛЮЧОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ
:: ECONOMY :: ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ЯК КЛЮЧОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 31

Термін подання матеріалів

27 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 14



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ЯК КЛЮЧОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ

 
19.12.2017 16:31
Автор: Тесленок Ірина Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент, Запорізький національний технічний університет; Гладун Андрій Олександрович, студент групи ФЕУ-522м, Запорізький національний технічний університет
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;]

На сучасному етапі господарської діяльності організацій, провіднимфактором забезпечення конкурентоспроможності економіки є інноваційний розвиток організації. Необхідністьстимулювання інноваційної активності в сучасних умовах здійснення господарської діяльності надає важливості проблемі активізації творчої праці робітників у процесі розв’язання питань інноваційного розвитку підприємства.

Інноваційна активність –цілеспрямована діяльність суб'єктів підприємницької діяльності щодо конструювання, створення, освоєння й виробництва якісно нових видів техніки, предметів праці, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), технологій, а також впровадження досконаліших форм організації пращ й управління виробництвом[1].

При цьому інноваційна активність розглядається як один із проявів трудової активності, пов'язаної з реалізацією набутих знань, творчих здібностей, професіоналізму. 

Інноваційна активність персоналувідіграє роль внутрішнього чинника, однак її формування та прояв знаходиться під значним впливом зовнішнього середовища. Тому завжди існує ймовірність, що ці обидва чинники або діють незалежно один від одного, або всупереч один одному. 

На практиці, особливість інноваційної активності полягає в тому, що вона не може бути однаковою у різних людей, оскільки різним людям притаманні різні рівні мотивації, різні відмінності творчих та інтелектуальних здібностей, різна швидкість розумових процесів. Тому інноваційна активність важко піддається регламентації. Специфічні особливості інноваційної активності працівників полягають у наступному:

- інноваційна активність вимагає творчих та інтелектуальних здібностей і не може бути притаманна усім працівникам однаковою мірою;

- час на розробку інновацій не піддається регламентації, тому не може мати чітко визначених меж інтенсивності праці;

- суб'єкт інноваційної активності сам визначає складність завдань;

- вдосконалення якості результату інноваційної активності не має меж.

Слід зазначити, що організація, у якої слабко розвинена, або й зовсім відсутня інноваційна активність персоналу, не тільки не розвивається, а й деградує, на фоні з іншими. Пов’язано це з інноваційною активністю усієї сукупності організацій, які приділяють даній категорії достатньо уваги і ресурсів. Такі підприємства завжди йдуть попереду своїх конкурентів, втілюючи в життя нові ідеї з поліпшення процесів, процедур, техніки, та ін., забезпечуючи собі беззаперечні конкурентні переваги.

Отже, для формування, і подальшої підтримки інноваційної активності персоналу організації, необхідно виявити характерні для кадрового складу підприємства особливості, проаналізувати умови праці,оцінити достатність та відповідність матеріально-технічного забезпечення. Лише при детальному вивченні усіх вищезазначених чинників впливу на інноваційну активність підприємства, можливо максимально точно розробити шляхидо стимулювання раціоналізаторської діяльності персоналу. 

Список використаних джерел:

1. Економічна енциклопедія : [у 3 т.]. Т. 2 / [редкол. : С.В. Мочерний (відпов. ред.) та ін.]. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
21.12.2017 15:44
КРИТЕРИИ ИНВЕСТИРОВАНИЯ В ОТЕЛЬ
20.12.2017 17:41
ПОТЕНЦИАЛ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КАК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ УКРАИНЫ
20.12.2017 16:50
ОГЛЯД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ УКРАЇНИ
10.01.2018 11:13




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.209 сек. / Mysql: 774 (0.181 сек.)