У кожному суспільстві одним з ключових стратегічних елементів, які знаходяться в центрі соціально-економічного розвитку, є належна організація фінансових відносин, використання передового світового досвіду та його адаптація до конкретної реальності.
У сучасних умовах економічного розвитку заклади фахової передвищої освіти мають виклик забезпечити новим рівнем кваліфікації та новими можливостями кваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в умовах широкого впровадження передових технологій.
Результативність функціонування системи фахової передвищої освіти значною мірою залежить від рівня її фінансування, що в свою чергу обумовлено специфікою формування та реалізації фінансового механізму.
Досліджуючи наукову ниву з визначенням терміну «фінансовий механізм», можна зрозуміти, що його визначення часто представляється як сукупність його елементів та описується як система розподілу та контролю фінансових ресурсів і грошових фондів. Функціонування фінансового механізму виявляється у відносинах між господарюючими суб'єктами та населенням із бюджетною системою.
Вітчизняна система фахової передвищої освіти складається із державної, комунальної або приватної власності. Це призводить до різних підходів у формуванні фінансового механізму реалізації освітніх послуг та вибору різних форм фінансового забезпечення.
Бюджетне фінансування фахової передвищої освіти ґрунтується на застосуванні нормативно-правового методу формування та використання фінансових ресурсів. У приватної ж форми власності характерний фінансовий механізм спрямований на самофінансування, що діє на комерційних засадах.
При дослідженні особливостей фінансових відносин у системі фахової передвищої освіти слід відзначити, що в умовах сучасного економічного розвитку фінансовий механізм повинен ґрунтуватися на ефективному державному регулюванні орієнтованому на ринок праці. До державного регулювання можна віднести три основні компоненти, а саме: планування, прогнозування та контроль.
До інструментів державного регулювання системи фахової передвищої освіти слід віднести: державне замовлення; ліцензування; акредитацію; атестацію; стандарти фахової передвищої освіти; платні послугу, що надаються закладами; організацію процесу навчання; індикативну собівартість послуг та інші.
Фінансове прогнозування у сфері фахової передвищої освіти націлене на визначення обсягів та джерел фінансових ресурсів і ґрунтується на розробці прогнозів грошових надходжень та витрат відповідно до пріоритетів державної політики насамперед. Реалізація фінансового прогнозування досягається шляхом оцінки потреб і наявних фінансових ресурсів у системі фахової передвищої освіти, детального обґрунтування розрахунків та взаємозв’язків обсягів фінансування з показниками діяльності закладів фахової передвищої освіти.
Фінансове планування ґрунтується на прогнозах, що мають науковий обґрунтований підґрунток стосовно потреб у коштах та методах їх залучення, які реалізуються у складанні річного кошторису доходів та витрат на фінансовий рік у закладі освіти.
Використання інструментів державного регулювання розвитку вітчизняної системи фахової передвищої освіти повинно бути націлене на гарантування виконання критеріїв ефективності її функціонування, зокрема: забезпечення доступності послуг у системі фахової передвищої освіти; підвищення якості освітніх послуг, що надаються закладами освіти та раціональне використання наявних фінансових та людських ресурсів.
В ефективній дії фінансового механізму системи фахової передвищої освіти повинні бути відповідні підходи та принципи.
Важливий підхід, особливо на даному етапі функціонування та життєдіяльності фахової передвищої освіти в сучасних умовах воєнного стану та мобілізації вітчизняної економіки є підхід диверсифікації джерел фінансування. Він включає у себе поєднання різних форм фінансового забезпечення: гранти, залучення коштів бізнесу, платні послуги. Не менш важливим принципом є принцип консенсусу, він означає, що фінансовий механізм діє як єдина система, взаємодія всіх його компонентів взаємозабезпечується. Для втілення освітніх стратегій у відповідності до соціально-економічних пріоритетів суспільства застосовується підходи єдиної освітньої стратегії. Інтереси залучених учасників освітнього процесу, таких як держава, заклади фахової передвищої освіти та бізнес, відрізняються за своїм змістом та характером, тому необхідно підтримувати між ними відповідний баланс, за це відповідає принцип рівноваги інтересів. Принцип, що відповідає за цілісність окремих частин структури у взаємодії із зовнішнім середовищем є принцип системного підходу.
Реалізація фінансового механізму включає в себе комплексну взаємодію різних фінансових інструментів, які використовуються для досягнення оптимальних параметрів формування фінансових ресурсів та максимізації їх ефективності в контексті надання ефективних освітніх послуг закладами фахової передвищої освіти та забезпечення економічного розвитку і соціальних потреб громадян країни в цілому.
Список використаної літератури:
1.Чугунов І. Я., Канєва Т.В. та ін. Державне фінансове регулювання економічних перетворень. За заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 376 с..
2.Чугунов І. Я. Бюджетна стратегія суспільного розвитку : монографія. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2021. –532 с.
3.Ходаковський В. В. Фінансова політика держави в умовах економічних перетворень. Інвестиції: практика та досвід. 2022. № 5-6. С. 24–29.
_______________________________________________________________________________________
Науковий керівник: Чугунов Ігор Якович, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter