|
|
|
НОВА ЕКОНОМІКА: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
| |
| 24.02.2011 18:45 |
|
Автор: Сидоренко Олексій Миколайович, Національний університет державної податкової служби України
|
|
[Економіка та підприємництво] |
Глобалізація та формування інформаційного суспільства на сьогоднішній день змінюють суть внутрішньої та зовнішньої економічної політики державних та наддержавних утворень. Розглядом даного питання займаються провідні економісти світу і України. Можна відзначити А.А. Чухна, який у своїй праці „Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України” не тільки дослідив концепції інформаційного суспільства та розкрив поняття «нової економіки», а й показав їх вплив на Україну.
Поява “нової економіки” не стала чимось випадковим. Це був результат розвитку НТП у другій половині ХХ ст. Останній період у розвитку світової економіки в цілому і передових країн, зокрема на межі ХХ і ХХІ ст., характеризується значним поширенням інформаційних та комунікаційних технологій, комп’ютеризацією всіх сфер людської діяльності і в першу чергу господарської. Модифікуються процеси створення вартості. Більшу її частку починає становити нематеріальна складова – інформація, знання, інтелектуальний продукт. Відбувається процесс переходу від економіки матеріального товару, економіки відносин до спочатку економіки менеджменту, потім економіки послуг, а так і мережної економіки і економіки знання. Це знаходить своє відображення у формуванні нового стану економіки, який узагальнюється поняттям “нова економіка” [1].
“Нова економіка” може бути представлена як синтез трьох складових, трьох сфер – мережної, інформаційної економіки, економіки високих технологій, економіки знань. Ці сфери дуже тісно переплетені, взаємопов’язані і проникають одна в одну, забезпечуючи розвиток іншої. Кожна з них виконує свою функцію у цій тріаді. Економіка знань створює умови продукування інтелектуального продукту. Мережна, інформаційна економіка – інфраструктуру його поширення, а економіка високих технологій – безпосереднє використання і формування попиту на нього. Інформаційна (нова) економіка складається з: промисловості із створення комп’ютерної і комунікаційної техніки; виробництва программного забезпечення; діяльності, пов’язаної із забезпеченням функціонування електронних мереж і в першу чергу Інтернет; сукупність електронних практик на основі Інтернет-технологій; всі сфери і галузі, що створюють, перероблюють і поширюють інформацію та знання.
В цілому після тисячоліть існування виробництва суто матеріального характеру наприкінці ХХ століття людство почало переорієнтовуватися на новий, інтелектуально-інформаційний шлях розвитку, формувати економіку знань — джерело економічного і соціального поступу. Тобто у сучасному світі ціну кінцевої продукції дедалі менше визначає вартість матеріалу, натомість у ній зростає інтелектуальна складова. Нині головним джерелом багатства суспільства, нації стають знання, інтелект, завдяки яким додана вартість виникає у процесі генерування і використання нових ідей, нестандартних рішень і технологій [2]. Тільки створення вартості у знаннємісткій економіці може сприяти підвищенню конкурентоспроможності вироблюваного продукту. В цьому контексті значно зростає роль інтелектуально-творчої праці науковців, конструкторів, програмістів, інженерів тощо. Отже, створення вартості в «новій економіці» (економіці знань) пов’язане з радикальними змінами у суспільстві та моделях ведення підприємницької діяльності.
Список використаної літератури
1.Поплавська Ж. Інтелектуальний капітал економіки знань / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісн. НАН України. – 2007. – № 2. – С. 52-62.
2.Гвоздецький І. Феномен «нової економіки» у контексті економічного зростання / І. Гвоздецький [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://scholar.g00gl.com.ua/scholar
e-mail: papik-papik2009@rambler.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter