Ключові слова: психологічний стан, морально-психологічний стан, соціальні ролі, цивільні жінки, військовослужбовці, війна, психологічна адаптація, гендерні ролі.
Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Повномасштабна війна в Україні призвела не лише до значних людських втрат, руйнувань інфраструктури, економічних труднощів і масштабного переміщення населення, але й помітно вплинула на соціальну структуру суспільства. Найбільш відчутними ці зміни стали для цивільних жінок. Окрім звичних сімейних обов’язків, вони дедалі частіше беруть на себе роль основних годувальниць, займаються волонтерською діяльністю, організовують гуманітарну допомогу, координують побут родин і підтримують близьких у психологічному плані. Усі ці функції виконуються в умовах постійної загрози, тривалого емоційного напруження та невизначеності, що безпосередньо відображається на їхньому морально-психологічному стані [1].
За даними міжнародних організацій, жінки та дівчата належать до груп, на які війна впливає непропорційно сильно. Попри активну участь у гуманітарних і соціальних процесах, їхнє залучення до прийняття рішень і відбудови країни після війни залишається обмеженим [2]. Водночас сучасні дослідження фіксують зростання участі жінок у секторі безпеки й оборони України. Вони виконують не лише медичні та адміністративні завдання, але й технічні, логістичні, а подекуди й бойові функції, що поступово змінює уявлення про жіночу роль у воєнних умовах [3].
У цьому контексті важливим є вивчення не лише психологічного стану цивільних жінок, а й того, як цей стан сприймається військовослужбовцями. Взаєморозуміння між цивільними та військовими є одним із чинників соціальної єдності, стабільності та подальшого відновлення суспільства.
Сутність основних понять. Психологічний стан розглядається як поєднання емоційних, когнітивних і поведінкових характеристик особистості, що визначають її здатність адаптуватися до конкретних умов життя. У період війни він проявляється через рівень тривожності, емоційне виснаження, стійкість до стресу, здатність мобілізувати внутрішні ресурси та підтримувати соціальну активність.
Морально-психологічний стан є ширшим поняттям, оскільки охоплює не лише емоційні реакції, а й систему цінностей, мотивацію, віру в майбутнє, готовність підтримувати інших і долати складні життєві обставини. В умовах війни саме він значною мірою визначає загальну стійкість особистості та суспільства [1].
Соціальна роль трактується як система очікувань суспільства щодо поведінки людини відповідно до її статусу. Під час війни традиційні ролі жінки (матері, дружини) суттєво розширюються. Багато жінок поєднують догляд за дітьми та літніми родичами з забезпеченням родини, волонтерством, евакуацією, пошуком ресурсів і професійною діяльністю у різних сферах, зокрема медичній та гуманітарній. Частина з них також долучається до сектору безпеки й оборони, що свідчить про глибоку трансформацію їхніх соціальних функцій [3].
Сутність основних понять. Психологічний стан розглядається як сукупність емоційних, когнітивних та поведінкових характеристик особистості, які відображають її здатність адаптуватися до конкретних життєвих умов. У період війни він проявляється через рівень тривожності, емоційного виснаження, психологічної стійкості, здатності мобілізувати внутрішні ресурси та підтримувати соціальне функціонування. Поняття морально-психологічного стану є ширшим, оскільки охоплює не лише емоційний компонент, а й систему цінностей, мотивацію, віру в майбутнє, здатність підтримувати інших та готовність долати життєві труднощі. У воєнний час саме морально-психологічний стан значною мірою визначає рівень соціальної стійкості особистості та суспільства загалом [1]. Соціальна роль являє собою систему суспільних очікувань щодо поведінки людини відповідно до її соціального статусу. В умовах війни традиційні ролі матері, дружини суттєво розширюються. Значна частина жінок бере на себе функції матеріального забезпечення родини, догляду за дітьми й літніми родичами, волонтерської діяльності, організації евакуації, пошуку ресурсів, а також професійну діяльність у медичній, психологічній, фармацевтичній та інших сферах. У деяких випадках жінки стають безпосередніми учасницями сектору безпеки й оборони, що свідчить про комплексну трансформацію їхніх соціальних ролей [3].
Виклад основного матеріалу. Метою дослідження є аналіз морально-психологічного стану цивільних жінок в умовах війни, виявлення особливостей трансформації їхніх соціальних ролей, а також порівняння самооцінки жінок із тим, як ці зміни сприймаються військовослужбовцями.
Огляд наукових праць і міжнародних звітів показує, що війна має комплексний вплив на життя цивільних жінок. Поряд із ризиком втрати житла, роботи, вимушеним переселенням і соціальною ізоляцією, зростає психологічне навантаження. Воно пов’язане з постійною тривогою за близьких, необхідністю самостійно ухвалювати важливі рішення та забезпечувати повсякденне функціонування родини. Частина жінок змушена фактично виконувати роль основного організатора сімейного життя. Це супроводжується підвищеним емоційним напруженням і виснаженням [4; 5]. Дослідження також свідчать, що зміна соціальних ролей відбувається переважно під впливом воєнних умов. Жінки, які стали внутрішньо переміщеними особами або втратили стабільний дохід, частіше стикаються з безробіттям і фінансовими труднощами, а також вимушені опановувати нові професійні та соціальні функції. У багатьох випадках така трансформація є радше вимушеною адаптацією, ніж добровільним вибором [8; 9].
Водночас війна загострює низку соціальних проблем, серед яких домашнє насильство, психотравматичні переживання в сім’ях і труднощі адаптації після повернення військовослужбовців із бойових дій. Усе це негативно впливає як на психологічний стан жінок, так і на сімейні відносини загалом [7].
У межах дослідження було проаналізовано погляди цивільних жінок і військовослужбовців щодо морально-психологічного стану жінок під час війни. Отримані дані мають проміжний характер, однак дозволяють виявити низку тенденцій і окреслити подальші напрями роботи.
Результати анкетування та інтерв’ю з військовослужбовцями показали, що тривале перебування в умовах бойових дій впливає на їхнє сприйняття цивільного населення. Частина респондентів відзначила зміну життєвих цінностей і пріоритетів, що інколи ускладнює взаєморозуміння з людьми, які не мають подібного досвіду. Це формує певну соціально-психологічну дистанцію між військовими та цивільними, яка може проявлятися у нерозумінні або ускладненні комунікації після повернення з фронту.
Разом із тим більшість військовослужбовців усвідомлюють складність стану цивільних жінок. Вони відзначають, що основними переживаннями є турбота про безпеку близьких, майбутнє родини та наслідки війни для дітей. Також підкреслюється їхня здатність до психологічної витривалості, підтримки родини та взяття на себе значної частини відповідальності.
Порівняльний аналіз відповідей показав певні розбіжності у сприйнятті. Зокрема, військовослужбовці схильні частково недооцінювати рівень тривожності та емоційного виснаження жінок, тоді як самі жінки частіше вказують на постійне відчуття напруги, невизначеності та необхідність приховувати власні емоції.
Також виявлено різницю у трактуванні змін соціальних ролей. Військові здебільшого пов’язують їх із збільшенням сімейної відповідальності через відсутність чоловіків, тоді як жінки розглядають ці зміни ширше - як розширення своєї соціальної, професійної та громадської активності. Таким чином, спостерігається різниця у фокусі сприйняття: сімейний у військових і суспільно-рольовий у жінок.
Отримані результати вказують на існування певного розриву між досвідом цивільного життя та досвідом війни, що впливає на взаємне розуміння цих двох груп.
Практичний план. Результати дослідження підтверджують необхідність комплексної підтримки цивільних жінок у період війни. Насамперед доцільним є розширення доступу до психологічної допомоги шляхом розвитку кризового консультування, мобільних служб підтримки, онлайн-психологічної допомоги та груп взаємодопомоги для жінок, які пережили втрату, вимушене переселення або тривалий стрес [7]. Не менш важливими є програми професійної перекваліфікації, підтримки зайнятості, розвитку соціальних сервісів для матерів та жінок, які здійснюють догляд за літніми членами сім’ї. Поряд із цим державна політика має враховувати подвійне навантаження, яке несуть жінки під час війни, та забезпечувати реалізацію принципів Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 щодо захисту жінок, їхньої участі у процесах прийняття рішень і післявоєнному відновленні держави [2].
Висновки. Отже, морально-психологічний стан цивільних жінок в умовах війни характеризується поєднанням високого рівня тривожності, значного психологічного навантаження, емоційного виснаження та водночас високого адаптаційного потенціалу. Війна суттєво трансформує соціальні ролі жінок, розширюючи сферу їхньої відповідальності як у сімейному житті, так і в професійній, громадській та волонтерській діяльності [3]. Результати проведеного дослідження підтверджують існування певних відмінностей між самооцінкою морально-психологічного стану цивільних жінок і його сприйняттям військовослужбовцями. Виявлені особливості можуть бути пов’язані зі специфікою воєнного досвіду, різницею життєвих умов та процесами соціально-психологічної адаптації обох груп. Це обумовлює необхідність подальших досліджень, спрямованих на поглиблення взаєморозуміння між цивільним населенням і військовослужбовцями, а також удосконалення системи психологічної підтримки в умовах воєнного часу.
Список використаних джерел
1. AP News. War affects over 600 million women and girls, UN says. URL: https://apnews.com/article/united-nations-women-war-gender-equality-0730fc6f9bb752b955d0078fe8b275a9
2. AP News. 25 years after landmark UN resolution, UN chief says women are too often absent from peace talks. URL: https://apnews.com/article/un-women-peace-conflict-sexual-violence-49727f35eab9a03c57e72cf4f0ad6b34
3. AP News. Ukrainian women embrace combat roles as technology reshapes the battlefield. URL: https://apnews.com/article/war-russia-ukraine-fpv-strikes-bombs-7047c7a91e82e6a8c5131084e9fb8d6e
4. Reuters. Over 5,000 women, girls killed in Ukraine since 2022, says UN. URL: https://www.reuters.com/world/over-5000-women-girls-killed-ukraine-since-2022-says-un-2026-02-20/
5. Reuters. Ukraine's battlefield shift has not solved its humanitarian crisis, IRC says. URL: https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-battlefield-shift-has-not-solved-its-humanitarian-crisis-irc-says-2026-06-21/
6. Reuters. Ukrainians mourn missing homes and loved ones after four years of war. URL: https://www.reuters.com/world/europe/ukrainians-mourn-missing-homes-loved-ones-after-four-years-war-2026-02-20/
7. The Guardian. "Can I complain while we're at war?": Ukraine's domestic violence dilemma. URL: https://www.theguardian.com/global-development/article/2024/aug/13/women-war-combat-ptsd-ukraine-domestic-violence-gender
8. Obrizan, M. Poverty, Unemployment and Displacement in Ukraine: three months into the war. arXiv. URL: https://arxiv.org/abs/2211.05628
9. Iradukunda, R., Rowe, F., Pietrostefani, E. Producing population-level estimates of internal displacement in Ukraine using GPS mobile phone data. arXiv. URL: https://arxiv.org/abs/2504.00003
10. Invisible Battalion / The Invisible Battalion: Women in ATO Military Operations in Ukraine (історико-соціологічний проєкт і дослідження). URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Invisible_Battalion
__________________________________
Науковий керівник: Шикирава Наталія Миколаївна, асистент кафедри психології Поліського національного університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter