Динамічні трансформації в системі вищої освіти та інтеграція українського освітнього простору в європейське співтовариство зумовлюють необхідність якісного оновлення підходів до викладання іноземних мов та оцінювання результатів навчання. Лексична та граматична компетентності виступають базовим фундаментом іншомовної комунікативної спроможності сучасного фахівця. Водночас у контексті парадигми суб’єкт-суб’єктної взаємодії та особистісно зорієнтованого навчання змінюється і філософія контролю. Тестування розглядається не просто як інструмент констатації рівня знань, а як важливий дидактичний засіб стимулювання внутрішнього розвитку здобувача освіти. Ключовим завданням освітнього процесу є «актуалізація потенційних професійних можливостей особистості і розвиток їх до рівня зрілості» [4, с. 170]. При цьому «не варто акцентувати увагу на спрямований зовні потік стимулів-подразників дидактичного характеру» [4, с. 170]. Упровадження науково обґрунтованих тестових методик дозволяє змістити акцент на свідому участь здобувача освіти у процесі моніторингу власних досягнень. Тестування з англійської мови набуває прозорого характеру, і головними цілями постають «оволодіння майбутніми фахівцями професійними компетентностями, знаннями, вміннями та навичками» [4, с. 170]. Тести вважають «найоб’єктивнішим засобом оцінювання рівня знань …, які дозволяють неупереджено оцінити навчальні досягнення» [3, с.6].
«Тестовий контроль відрізняється від інших методів контролю (усні і письмові іспити, заліки, контрольні роботи і тому подібне) тим, що він є спеціально підготовленим контрольним набором завдань, що дозволяє надійно та адекватно кількісно оцінити знання учнів (студентів) за допомогою статистичних методів» [3, с.39].
Джерелом відбору для тестових завдань можуть бути «автентичні журнали, путівники, брошури, сучасні британські посібники та підручники» [1]. Формат тесту може включати дві частини – «комунікативний тест у читанні та тест лінгвістичної компетентності (визнання рівня сформованості граматичних та лексичних навичок)» [1].
Важливо, щоб тестова діяльність не обмежувалася механічним виконанням завдань, а «формувала навички самостійного навчання у майбутньому, стимулювала б … зростання потреби щодо самоосвіти і самовдосконалення з метою власного духовно-інтелектуального зростання, освіченості та інтелігентності» [5].
«Для ефективного формування всіх складових граматичної компетентності під час вивчення іноземної мови важливо орієнтуватися на закономірності, принципи та правила засвоєння теоретичних знань, аспекти організації знань у мисленні й пам’яті людини, застосувати методи та прийоми розвитку пізнавальних здібностей учнів» [2]. У контексті обґрунтування теоретико-методичних засад тестування це положення набуває особливої ваги з кількох причин: по-перше, «аспекти організації знань у мисленні й пам’яті людини» безпосередньо визначають структуру тестових завдань. Щоб тест об’єктивно верифікував рівень сформованості лексичної та граматичної компетентностей, формати тестових пунктів (завдання на заповнення пропусків, трансформаційні вправи) повинні відповідати тому, як мовні структури кодуються, зберігаються та вилучаються з довготривалої пам’яті здобувача освіти. По-друге, орієнтація на «закономірності, принципи та правила засвоєння теоретичних знань» вимагає при розробці тестів ураховувати поетапність формування мовних навичок. Тестування має фіксувати не лише кінцевий автоматизований результат (навичку), а й глибину розуміння граматичних правил та системних зв’язків лексикону (знання), що дозволяє диференціювати рівні володіння мовою. По третє, спрямованість на «розвиток пізнавальних здібностей учнів» перетворює тест із інструменту контролю на розвивальний засіб. Грамотно укладені тести активізують аналітичне мислення, здатність до порівняння та узагальнення, що безпосередньо стимулює когнітивну сферу особистості в процесі вивчення англійської мови. Таким чином, методологічне поєднання процесів тестування із закономірностями мислення та пам'яті забезпечує перехід від механічної перевірки знань до комплексного моніторингу мовної компетенції.
Список літератури:
1. Білоус А. А. Лексико-граматичні тести з англійської мови. (Частина ІІ) : методичні рекомендації. Київ : НУБіП України, 2025. 60 с.
2. Войналович Л. П., Покідова К. В. Визначення граматичної компетентності у сучасній методичній науці. Науковий вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2020. № 2 (105). С. 45–50.
3. Кухар Л.О., Сергієнко В.П. Конструювання тестів. Курс лекцій: навчальний посібник. Луцьк, 2010. 182 с.
4. Панчук Н. П., Панчук С. О. Використання інтерактивних технологій у освітньому процесі професійної підготовки здобувачів вищої освіти філологічного профілю. Світ дидактики: дидактика в сучасному світі: зб. матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 07-08 листопада 2023 р. / за наук. ред. доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України О. Топузова; доктора педагогічних наук, професора О. Малихіна. Київ: Видавництво «Людмила», 2024. C.170-172. URL: https://sites.google.com/view/conferencedidactica2021
5. Панчук Н., Панчук С. Вплив компетентнісного підходу на формування особистості майбутнього філолога-полоніста в освітньому процесі закладу вищої освіти. Психологічний часопис : науковий журнал / за ред. С.Д. Максименка. Том 9. Вип. 7. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2023. С.7-14. URL: https://apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/1586/909
___________________________
Науковий керівник: Марчишина Алла Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter