У сучасному світі процеси глобалізації та стрімкий розвиток технологій зумовлюють активне проникнення англомовної лексики в німецьку мову. Особливо яскраво ця тенденція простежується в текстах німецькомовних засобів масової інформації (ЗМІ), де англіцизми виконують не лише номінативну, а й потужну прагматичну, експресивну та стилістичну функції, привертаючи увагу читача та створюючи ефект сучасності. Як зазначає Л. С. Івашкевич, дослідження англо-американізації сучасної німецької мови є надзвичайно важливим для розробки новітніх підходів до підготовки перекладачів медійних текстів [4, с. 35]. Водночас Н. Білоус наголошує, що адекватне відтворення англо-німецьких запозичень вимагає від фахівця глибокого соціолінгвістичного аналізу та диференційованого підходу [1, с. 36].
У сучасному перекладознавстві актуальною залишається проблема перекладу англіцизмів у німецькомовних публіцистичних текстах українською мовою. Активне проникнення англійських запозичень у мову ЗМІ зумовлює труднощі їх адекватної передачі, оскільки наразі не існує чітких універсальних шаблонів та алгоритмів перекладу англіцизмів українською мовою. Це потребує вироблення ефективних стратегій перекладу з урахуванням мовних, стилістичних і культурних особливостей.
Актуальність нашого дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасного перекладознавства до проблем передачі англіцизмів; необхідністю порівняльного аналізу перекладу англіцизмів у німецькомовних публіцистичних текстах; потребою у виробленні чітких моделей і стратегій перекладу англіцизмів українською мовою.
Метою нашої статті є дослідження особливостей функціонування англіцизмів у сучасних німецькомовних ЗМІ та визначення ефективних способів їх адекватного перекладу українською мовою.
У вітчизняній германістиці О. Д. Огуй [7] у межах німецької лексикології підкреслює, що інтеграція чужомовних елементів є не просто механічним перенесенням слів, а необхідною умовою розвитку та збагачення будь-якої мовної системи. У ширшому, глобальному контексті М. Гаспельмат та У. Тадмор [10] розглядають запозичення як універсальний типологічний механізм, зазначаючи, що ступінь відкритості мови до іншомовних впливів залежить від багатьох екстралінгвальних чинникі.
Також у вітчизняній германістиці класифікаційні критерії та особливості системного опису чужомовних елементів у порівняльному аспекті детально розглядаються у праці О. М. Білоус [2]. Водночас у загальноєвропейському контексті важливе значення мають лексикографічні проєкти під керівництвом М. Ґерлаха [11], які дозволяють простежити динаміку адаптації англіцизмів у різних мовних системах.
Розгляд запозичень виключно з лексикологічного погляду є неповним без урахування перекладознавчого аспекту. Як зазначають Т. Р. Кияк, А. М. Науменко та О. Д. Огуй [5], статус іншомовного слова безпосередньо впливає на вибір стратегії його перекладу: повністю асимільовані одиниці часто мають прямі відповідники, тоді як новітні неологізми вимагають описового перекладу чи транслітерації.
З погляду стилістики, використання англіцизмів не завжди зумовлене лексичною необхідністю (відсутністю відповідника), а частіше виконує низку прагматичних завдань. С. Дж. Шефер [12], досліджуючи медійний дискурс, доводить, що іншомовні вкраплення слугують стилістичними маркерами сучасності, динамічності та міжнародного престижу. Крім того, у контексті цифрової комунікації та нових медіа П. Шлобінскі [13] зазначає, що англіцизми забезпечують мовну економію (дозволяють висловити думку лаконічніше) та нерідко виконують функцію евфемізації, приховуючи або пом'якшуючи негативний чи занадто прямолінійний зміст понять у публіцистичних текстах.
М. Адлер [9], досліджуючи сучасні мас-медіа, підкреслює, що засоби масової інформації стали первинним середовищем, де іншомовні лексеми проходять «випробування» перед тим, як потрапити до словників загальновживаної мови. Медіа виступають своєрідним фільтром та популяризатором, що легітимізує використання англіцизмів у суспільній свідомості.
Щодо конкретних способів відтворення англо-американських запозичень із німецьких текстів українською мовою, науковці виокремлюють кілька базових прийомів. У своєму спеціальному досліженні цієї проблеми Н. Білоус [1] зазначає, що найпоширенішими методами є транскрипція (передача звучання) та транслітерація (передача графічної форми), які найчастіше застосовуються для перекладу новітніх термінів, реалій та власних назв. Водночас С. В. Синєгуб [8] підкреслює важливість використання калькування (послівного перекладу складових частин композита) та описового перекладу. Останній метод є незамінним у випадках, коли англіцизм має вузькоспецифічне або оказіональне значення, яке ще не зафіксоване в українських словниках і потребує розгорнутого пояснення (експлікації) для адекватного розуміння українським читачем.
Окрему складність у процесі перекладу становить так званий «подвійний бар'єр», коли мова йде про транзитні запозичення (з англійської через німецьку в українську). Л. С. Івашкевич [4], розглядаючи вплив англо-американізації на підготовку фахівців, наголошує на необхідності вільного володіння перекладачем не лише німецькою, а й англійською мовою для правильної розшифровки первинної семантики слова. Доповнюючи цю тезу, О. П. Мельник [6] у праці з німецько-української лексикографії звертає увагу на проблему часового лагу: німецькі медіа запозичують англіцизми настільки швидко, що двомовні словники просто не встигають їх фіксувати. У таких умовах перекладач часто змушений виступати в ролі неолога, самостійно створюючи українські відповідники на основі контекстуального аналізу тексту-оригіналу.
Емпіричну базу нашого дослідження становили 25 німецькомовних публіцистичних статей із провідних електронних засобів масової інформації DACH-регіону (Німеччина, Австрія, Швейцарія). Методом суцільної вибірки з текстуальних джерел було вилучено 190 лексичних одиниць англомовного походження, які концептуально розподілилися за 5 основними лексико-тематичними групами: «Економіка, бізнес та фінанси», «Спорт і дозвілля», «Інформаційні технології та цифровізація», «Політика та суспільство» та «Культура, лайфстайл та розваги».
Серед загальної кількості виявлених англіцизмів (190 слів) найбільшу частку становить група «Економіка, бізнес та фінанси» — 24,2% (46 лексичних одиниць). Другою за обсягом є група «Спорт і дозвілля» — 23,1% (44 одиниці). До категорії «Інформаційні технології та цифровізація» увійшло 21,1% (40 слів), а до групи «Політика та суспільство» — 17,4% (33 одиниці). Найменш чисельною виявилася група «Культура, лайфстайл та розваги», яка охоплює 14,2% (27 одиниць).
Аналіз тематичних груп:
Економіка, бізнес та фінанси (24,2%)
Ця сфера є найактивнішим каналом запозичення через глобалізацію ринків та поширення американських стандартів корпоративної комунікації. Цікавим прикладом є слово der Minijob, яке є специфічним псевдоангліцизмом (Scheinanglizismus). Цей термін виглядає як англійський, але позначає суто німецьку реалію ринку праці — маргінальну зайнятість із зарплатою до певного неоподатковуваного ліміту.
У статті видання Frankfurter Rundschau «Neue harte Bürgergeld-Taktik...» автор зазначає: «...geringfügigen Beschäftigungen (Mini- und Midijobs)...». При перекладі українською цей концепт потребує описового перекладу або транслітерації з коментарем («мініджоб»), оскільки прямого еквівалента в українському законодавстві немає.
Спорт і дозвілля (23,1%)
Спортивна журналістика демонструє майже повне витіснення питомих німецьких слів англійськими фаховими термінами. Яскравим прикладом ще одного псевдоангліцизму в цій сфері є слово der Shootingstar. Якщо в англійській мові воно означає «метеор», то в німецькій набуло стійкого значення «висхідна зірка» або «відкриття сезону».
На порталі Sport1.de у статті «Woltemade-Hammer fix!...» зустрічаємо речення: «...intensiv um den Shootingstar buhlte.». Українською це найдоцільніше перекласти за допомогою контекстуальної заміни: «...інтенсивно боровся за висхідну зірку.».
Інформаційні технології та цифровізація (21,1%)
Сфера IT характеризується надзвичайно динамічною появою нових понять, де англіцизми часто слугують базою для утворення гібридних композитів. Наприклад, на базі слова Deepfake утворився цілий ряд неологізмів, зокрема das Deepfake-Video.
У статті видання BILD «Wegen Deepfake-Affäre...» використовується фраза: «...neue, verstörende Details in der Affäre um ein Deepfake-Video...». Найефективнішим способом перекладу тут є напівкалькування (транскрипція + еквівалент) — «дипфейк-відео».
Політика та суспільство (17,4%)
У цій групі німецька преса швидко абсорбує новітню американську соціологію праці та суспільні тренди. Такі концепти зазвичай переносяться у неасимільованому вигляді, як-от термін das Quiet Hiring.
Видання Der Standard у матеріалі «Quiet Hiring: Wie Firmen...» пише: «...hat dieses Vorgehen sogar einen eigenen Namen: Quiet Hiring.». Для збереження оригінальної метафори цей неологізм перекладається методом прямого калькування — «тихий найм», що означає навішування нових обов'язків без зміни посади чи зарплати.
Культура, лайфстайл та розваги (14,2%)
Хоча ця група найменша за обсягом у вибірці, рівень прямих запозичень тут сягає рекордних 77,8%. Журналісти свідомо уникають перекладу, використовуючи неадаптовані слова як маркери сучасності та приналежності до глобального інтернет-ком'юніті. Цікавим прикладом є слово die Tradwives (від англ. traditional wives).
У ретроспективі видання DIE ZEIT «Social-Media-Trends 2024...» автор запитує: «Moo Deng, Tradwives, Dubai-Schokolade...». Оскільки це ультрановий феномен соціальних мереж, найкраще використати частковий або описовий переклад — «традвайф» або «традиційні дружини».
Узагальнення перекладацького аналізу дозволило виділити три провідні стратегії відтворення німецьких англіцизмів: Транскрипція (45%): для термінів, що є спільними для глобального простору (чат-бот, контент, фоловер). Напівкалькування та частковий переклад (35%): найефективніший метод для німецьких гібридів (Cloud-Sparte — хмарний підрозділ). Описовий переклад (20%): необхідний для передачі значень псевдоангліцизмів (Shootingstar, Minijob) та складних спортивних або соціальних реалій (Quiet Hiring, Wildcard).
Загальний підсумок: Англіцизми в німецькомовних медіа не просто існують як іншомовні вкраплення, а активно взаємодіють із німецькою мовною системою, утворюючи унікальні гібридні форми. Їх функціонування чітко обмежене тематичними рамками, а переклад українською мовою вимагає диференційованого підходу, що поєднує пряме запозичення з контекстуальною адаптацією.
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ:
1. Білоус Н. Проблеми перекладу англіцизмів у німецьких текстах українською мовою. Науковий вісник МДУ ім. Драгоманова. 2021. № 12. С. 34–41.
2. Білоус О. М. Порівняльна лексикологія (німецькою мовою) : курс лекцій, практичних завдань. Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. 196 с.
3. Данилюк Е. В., Кийко Ю. Є. Неологізми в німецькій мові ХХІ ст.: тематичний аспект. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. 2020. Т. 31 (70). № 2. С. 87–92.
4. Івашкевич Л. С. Англо-американізація німецької мови та підготовка перекладачів. Філологічні науки. 2014. Кн. 3. С. 34–38.
5. Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Перекладознавство (німецько-український напрям) : підручник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2009. 431 с.
6. Мельник О. П. Німецько-українська лексикографія та перекладознавство. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 276 с.
7. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови = Lexikologie der deutschen Sprache : навч. посіб. Вінниця : Нова книга, 2003. 403 с.
8. Синєгуб С. В. Теорія та практика перекладу з німецької мови : навч. посіб. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2018. 160 с.
9. Adler M. Anglizismen in deutschen und schwedischen Massenmedien. Uppsala : Uppsala Universitet, 2019. 65 s.
10. Haspelmath M., Tadmor U. Loanwords in the World's Languages : A Comparative Handbook. Berlin ; New York : De Gruyter, 2009. 1081 p.
11. Görlach M. A Usage Dictionary of Anglicisms in Selected European Languages. International Journal of Lexicography. 1994. Vol. 7. № 3. P. 223–246.
12. Schaefer S. J. Stylistic functions of anglicisms in German radio. English Today. 2024.
13. Schlobinski P. Anglizismen im Internet. Neues und Fremdes im deutschen Wortschatz. Berlin ; New York : De Gruyter, 2001. S. 239–257.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter