Розмір будь-якої популяції має істотний вплив на її розвиток. Від розмірів популяційного поля особливо залежать процеси запилення і формування насіння. Скорочення розмірів популяцій дикорослих рослин призводить до зниження їх репродуктивної здатності [3].
Дослідження популяцій рідкісних видів рослин на території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» виявили поступове скорочення популяційних полів вічнозеленого багаторічного чагарничка Andromeda polifolia L. родини Ericaceae. Цей процес відбувається через кліматичні зміни, які в свою чергу, призводять до пониження рівня ґрунтових вод та зменшення площі боліт. A. polifolia - рідкісний вид, який охороняється в Сумській, Київській, Чернігівській, Хмельницькій, Івано-Франківській областях, внесений до Червоного списку МСОП.
На території парку зростає дві популяції A. polifolia в Старогутському лісовому масиві (рис.1). Перша - в північній частині парку в кв. 6 на мезотрофному сфагновому болоті в асоціації Pineto (sylvestris) - Betuletum (pubescentis) ledoso (palustris) - oxycoccoso (palustris) - sphagnosum. В деревному ярусі присутні Pinus sylvestris L та Betula pubescens Ehrh.; в трав’яно-чагарничковому ярусі домінують Ledum palustre L, Vaccinium oxycoccos L, Eriophorum vaginatum L; в моховому ярусі - Polytrichum strictum Bridel,, Sphagnum fallax H.Klinggr., Sph. pallustre L, Sph. capillifolium (Ehrh.) Hedw., Sph. magellanicum Brid. Площа популяційного поля A. polifolia на цій локації за останні 10 років зменшилась з 250 до 200 м2. Друга популяція знаходиться в центральній частині Старогутського лісового масиву, кв. 64, в асоціації Pinetum (sylvestris) – vacciniosum (uliginosi) [2]. У деревному ярусі домінують B.pubescens, P. sylvestris, F. alnus; в трав’яно-чагарничковому ярусі переважають E. vaginatum, L. Palustre; моховий покрив представлений в основному Sph. fallax та Sph. magellanicum. Площа цієї популяції андромеди за останні роки зменшилась з 410 до 380 м2 що може бути пов’язане не тільки зі змінами клімату а й через антропогенне втручання в центральній частині парку – а саме системі осушувальних меліоративних каналів, які залишилися з часів, коли ця територія не належала парку. Ці канали продовжують відводити воду від колись заболочених територій, які сьогодні пересихають. В сучасних умовах аридізації клімату залишати ситуацію без змін не припустимо, адже втрата боліт потягне за собою негативні зміни всієї екосистеми парку.
Рис. 1. Місця зростання Andromeda polifolia L. в Старогутському лісовому масиві
За для збереження популяцій унікального рідкісного виду A. polifolia на обстежуваній території необхідно провести відновлювальні меліоративні роботи для попередження пересихання болотних ділянок парку, які виконують важливі екологічні функції: болота є унікальними фільтруючими системами, які затримують опади з токсичними речовинами, пилом та важкими металами, тим самим очищують воду у суміжних водоймах; під час танення снігу і сильних злив болота накопичують зайву воду, попереджуючи затоплення лісів, а в посушливі роки живлять річки і підтримують рівень ґрунтових вод і виступають накопичувачами прісної води; є глобальним регулятором мікроклімату лісових екосистем, активно поглинають діоксид вуглецю і є осередками чисельного біорізноманіття.
Згідно Конвенції збереження біорізноманіття, яку у 2022 р. затвердили 196 країн, в тому числі і Україна, проблема скорочення чисельності видів флори в природних екосистемах може частково вирішитися шляхом розширення заповідних територій та введення заповідного режиму на природних ділянках, які виконують екосистемні функції [1]. На території НПП «Деснянсько-Старогутський» такими ділянками є болотні угіддя в північній і центральній частинах Старогутського лісового масиву, де зростає A. polifolia.
ЛІТЕРАТУРА
1. Маруха Т.В. Проблема охорони лісових фітоценозів. Таврійський науковий вісник, 2024. №139: 276-283. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.2.34
2. Панченко С.М. Лісова рослинність НПП «Деснянсько-Старогутський» / за заг.ред. В.А. Соломахи. Суми: Університетська книга, 2013. 312 с.
3. Oostermeijer J. G. B., Luijten S. H., Petanidou T., Kos M., Ellis-Adam A. C., & Den Nijs J. C. M. Pollination in rare plants: is population size important. Det Norske Videnskaps-akademi. I. Matematisk Naturvidenskapelige Klasse, 2000. № 39: 201-213.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter