Сучасні трансформаційні економічні процеси вимагають від підприємств узгодження дієвих управлінських рішень, спрямованих на розробку нових та вдосконалення існуючих систем, методик та інструментів менеджменту підприємств. Особливої актуальності подібні процеси набувають в умовах загострення соціально-економічних проблем та підвищеного рівня невизначеності, що негативно впливає на ефективність фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва.
Так, як власний капітал підприємства є однією з ключових категорій фінансового менеджменту, він визначає фінансову стійкість, інвестиційну привабливість та здатність підприємства до сталого розвитку. Саме тому, формування та реалізація ефективної політики управління власним капіталом набуває стратегічного значення в екосистемі стимулювання розвитку підприємництва. Така політика має забезпечувати системний підхід до оцінки обсягів і структури власного капіталу, оптимізації джерел його формування, раціонального розподілу та підвищення ефективності використання. Запровадження комплексної політики управління власним капіталом сприяє розвитку сучасного інструментарію фінансового управління, формуванню довгострокової концепції зростання підприємства, підвищенню рівня економічної стійкості, добробуту та соціальної відповідальності в умовах функціонування підприємницьких екосистем.
Відтак, однією з найважливіших передумов ефективного управління фінансовим станом підприємства під час фінансової діяльності є оцінка вартості його капіталу. Вартість капіталу – це ціна, яку підприємство платить за залучення капіталу з різних джерел. Концепція такої оцінки капіталу базується на тому, що капітал, як один із найважливіших факторів виробництва, має, як і інші фактори, певну вартість, яка становить рівень витрат на функціонування та інвестиції. Ця концепція є одним із основоположних принципів управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому, це не зводиться лише до визначення ціни залучення капіталу, а й визначає низку напрямків господарської діяльності підприємства в цілому. Вахович І.М. управління капіталом визначає як «процес розробки та прийняття управлінських рішень з формування, розподілу, оптимізації та ефективного використання капіталу підприємства» [1].
Система управління власним капіталом є надважливою складовою фінансового менеджменту та характеризується процесом розробки і прийняття ефективних управлінських рішень. Тобто, процеси формування, розподілу та використання власного капіталу в напрямку підвищення ринкової вартості, які певним чином впливають як на прибутковість так і на ризиковість фінансово-економічної діяльності. Так, як підприємство є відкритою системою в економічному просторі країни, ефективне управління власним капіталом підприємства має включати базові елементи оцінки та враховувати рівень капіталізації (рис. 1).
Відтак, розвиток підприємства в сучасних умовах господарювання потребує, насамперед, цілеспрямованого генерування та послідовного підвищення рівня ефективності використання власного капіталу, що є ключовою передумовою забезпечення фінансової стійкості, збереження платоспроможності та зміцнення економічної безпеки. У зв’язку з цим першочергового значення набуває комплексна діагностика власного капіталу як у розрізі окремих його складових, так і в цілому, з метою виявлення внутрішніх резервів зростання, оцінки якості структури капіталу та формування обґрунтованих управлінських рішень.
Рисунок 1 – Система ключових елементів управління вартістю власного капіталу на основі ефективності
Управління вартістю власного капіталу характеризується певними компонентами: 1) потреба постійного коригування суми залишку власного капіталу в процесі діагностики; 2) діагностика вартості залученого власного капіталу значною мірою умовна; 3) суми виплат власникам капіталу включаються до оподатковуваного прибутку, що збільшує вартість власного капіталу відносно позикового; 4) залучення власного капіталу релевантне з високим рівнем ризику саме для інвестора, оскільки збільшує вартість капіталу на величину премії за ризик; 5) залучення власного капіталу, зазвичай не пов’язують з прибутковістю грошового потоку на його основну суму, а визначається рентабельністю використання джерела, незважаючи на більш високу вартість власного капіталу.
Враховуючи практичні міркування дослідників щодо «безперечності впливу власного капіталу на управління та визначення організаційної структури підприємства. В такому напрямку підприємству необхідно чітко формувати цілі, умови та порядок збільшення власного капіталу, етапи формування та використання резервного і додаткового капіталів, визначити систему оподаткування операцій, пов’язаних зі збільшенням або зменшенням статутного капіталу» [2, с. 121] важливо, напрацювати прикладні кроки в частині розробки політики управління власним капіталом в системі забезпечення ефективної діяльності підприємства. Досягнення визначеної мети сприятиме генерації прибутків у синергетичній площині.
Отже, реалізація політики управління власним капіталом дозволить підприємству закласти фундамент ефективного та сталого розвитку, забезпечити фінансову стійкість і збалансованість структури капіталу, підвищити результативність управлінських рішень та конкурентоспроможність, а також посилити інтеграцію підприємства в екосистему стимулювання розвитку підприємництва в умовах трансформаційних економічних змін.
Список літератури:
1. Вахович І.М. Фінансовий менеджмент бізнес-процесів. Т.1. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф»тм, 2014. 640 с.
2. Купира М.І., Юхимчук І.М. Теоретичний аспект системного підходу до визначення власного капіталу підприємства. Зб. наук. пр. «Економічні науки». Серія «Облік і фінанси». Випуск 15(57). Луцьк, 2018 . 263 с. С. 117-121.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter