:: ECONOMY :: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА LEAN-ТЕХНОЛОГІЇ: СИНЕРГІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ :: ECONOMY :: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА LEAN-ТЕХНОЛОГІЇ: СИНЕРГІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
:: ECONOMY :: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА LEAN-ТЕХНОЛОГІЇ: СИНЕРГІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 51

Термін подання матеріалів

21 квітня 2026

До початку конференції залишилось днів 28



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА LEAN-ТЕХНОЛОГІЇ: СИНЕРГІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

 
21.02.2026 15:26
Автор: Кузнецова Наталія Богданівна, доктор економічних наук, Черкаський державний технологічний університет
[1. Економічні науки;]


У час, коли сучасний бізнес зазнає суттєвих цифрових трансформацій, зростає роль штучного інтелекту (ШІ) не тільки як технологічного інструменту, а й як вагомого чинника оптимізації господарських операцій і бізнес-процесів. Lean-технології, засновані на принципах максимізації цінності для клієнта шляхом усунення втрат, безперервного вдосконалення і гнучкої адаптації, набувають нового змісту та якості завдяки ШІ. Інтеграція ШІ та lean-підходів сприяє ефективному менеджменту та оптимізації бізнес-процесів, де поєднуються традиційний lean і сучасні можливості ШІ.

Раніше lean забезпечувався переважно людьми, даними та інструментами без значного рівня автоматизації [1, с. 2–3]. Те, що раніше було недосяжним, ресурсно затратним і дорогим, сьогодні розширює класичний lean і доповнює його такими функціями за допомогою алгоритмів машинного навчання, аналітики даних та інтелектуальної автоматизації: 1) автоматичне виявлення відхилень, 2) прогнозування результатів та 3) підтримка рішень у режимі реального часу [2, с. 6–9; 5, с. 18–22]. 

Головна унікальність ШI у lean полягає у здатності перетворювати дані на інтелектуальні рішення [6, с. 4–7]. Якщо класичний lean базується на аналітичній та ручній обробці інформації, то ШІ дозволяє:

- автоматично виявляти закономірності в даних, що раніше були приховані або важкорозпізнавані [2, с. 8–10];

- прогнозувати можливі відхилення й проблеми значно раніше, ніж вони виникають [3, с. 9–12];

- адаптувати процеси до умов змінної виробничої чи ринкової ситуації за допомогою прогнозної аналітики та симуляцій [4, с. 118–121]. 

У нових концепціях, таких як Lean 5.0, ШІ інтегрується не лише як механізм автоматизації, а як частина синергії людини з машиною, де предиктивні аналітичні моделі доповнюють традиційні інструменти lean для підвищення точності прогнозів та ефективності управлінських рішень [3, 6]. 

ШІ може бути застосований у lean-менеджменті у різних сферах та бізнес-моделях, що охоплюють як виробничі процеси, так і процеси обслуговування. Наприклад, у виробничій сфері ШІ здатний трансформувати стандартні lean-інструменти, а саме:

- удосконалювати та оптимізувати продукти, процеси чи проєкти за допомогою DMAIC (Define–Measure–Analyse–Improve–Control) - методики вирішення проблем на основі даних, де ШІ, за рахунок аналізу великих масивів даних у  DMAIC-циклі, скорочує час вимірювань, підвищує точність виявлення відхилень і прискорює оптимізацію процесів [4, с. 114–117]; 

- прискорювати процеси оцінки стану робочого середовища (Seiri, Seiton, Seiso тощо) за допомогою автоматичних 5S-аудитів – великих мовних моделей чи моделей комп’ютерного зору та знижувати витрати [7, с. 2–4]. 

Одне з нових досліджень демонструє розвиток концепції Lean 5.0, де ШІ поєднано з предиктивною аналітикою для покращення планування, зниження дефектів і підвищення точності прогнозу виробничих операцій [3]. 

Інший приклад — автоматизована 5S-система для оцінки і покращення організації виробничих робочих місць, що значно скорочує час аудиту та зменшує собівартість оцінювання [7].

Таким чином, можна констатувати, що інтеграція ШІ у lean-виробництво сприяє зменшенню циклів виробництва, кількості дефектів і підвищенню ефективності в цілому. 

У секторах сфери послуг, таких як логістика, фінансові послуги, ІТ-сервіси чи охорона здоров’я, ШІ характеризується здатністю [2, 5, 6]:

- забезпечувати реальний моніторинг процесів, автоматичні сповіщення про відхилення від стандартів;

- аналізувати поведінку клієнтів і процесів у реальному часі, що дозволяє більш точно передбачати навантаження та запити;

- автоматизувати рутинні завдання з обробки документів, аналізу даних, формування звітності, звільняючи час для стратегічної роботи. 

Наприклад, В ІТ-секторі ШІ використовується для автоматизованого моніторингу процесів з надання послуг, що дозволяє виявляти вузькі місця і прогнозувати навантаження ще до того, як вони зумовлять затримки або помилки, завдяки моделюванню та аналізу даних [5]. 

Тож, використання ШІ у послугах дозволяє перетворювати процеси обслуговування на інтелектуальні самоадаптовані системи, що зберігають принципи lean (невтручання, мінімізація втрат) і набувають високих рівнів ефективності.

В той же час, застосування ШІ у lean-менеджменті має свої переваги та зумовлює певні ризики.

До важливих переваг можна віднести [1, 3, 4, 6]:

- підвищену оперативну ефективність: автоматизований аналіз даних і прогнозування сприяють прискоренню процесів прийняття рішень; 

- зниження витрат та зменшення дефектів: аналіз з допомогою ШІ сприяє зменшенню відхилень від нормативів стандартів та своєчасно виявляти проблемні місця; 

- підвищення якості та безперервне покращення: інтегровані системи аналізують великі масиви даних та пропонують оптимальні шляхи удосконалення;

- більш високу гнучкість організації процесів: прогностичні моделі дозволяють адаптуватися до змін у попиті, ресурсах чи ринкових умовах. 

Незважаючи на численні переваги, інтеграція ШІ в lean-системи з іншого боку пов’язана і з певними ризиками [2, 5, 6]:

- залежністю від масиву даних: системи ШІ ефективні лише за наявності якісних даних; помилки чи упередженість даних можуть призвести до хибних, помилкових рішень; 

- складністю впровадження: високі вимоги до технічних навичок і змін в організаційній культурі; 

- етичними й правовими питаннями: застосування ШІ може потребувати нових правил контролю, захисту даних та відповідності стандартам. 

Узагальнюючи усе вище зазначене, можна зробити висновок, що сучасні наукові дослідження підтверджують, що штучний інтелект та lean-методології мають природну синергію, яка дозволяє створювати інтелектуальні, адаптивні та системи управління, що безперервно удосконалюються. Завдяки ШІ lean виходить за межі традиційних виробничих підходів і стає платформою для інновацій, прогнозування та стійкого конкурентного розвитку. 

Список літератури:

1. Căsăneanu D., et al. Exploring the Integration of Artificial Intelligence into Lean Six Sigma Methodologies: A Roadmap for Enhancing Manufacturing Efficiency and Quality [Electronic resource]. Proceedings of the International Conference on Business Excellence. 2025. Vol. 19, Issue 1. P. 4130–4145. DOI: https://doi.org/10.2478/picbe-2025-0317 (дата звернення: 14.02.2026). 

2. Pratap S., Venkatesh K. S. The Role of AI in Enhancing Green Management and Advancing Digital Lean Practices for Sustainable Efficiency [Electronic resource]. ShodhKosh: Journal of Visual and Performing Arts. 2024. Vol. 5, Issue 6. P. 247–259. DOI: https://doi.org/10.29121/shodhkosh.v5.i6.2024.1725 (дата звернення: 14.02.2026). 

3. Polimeni G., Adrower R. Lean Management and Use of AI in Healthcare: Living in the Present [Electronic resource]. Medical Academy Journal. 2024. Vol. 3, No. 1. DOI: https://doi.org/10.56823/TTTT2681 (дата звернення: 16.02.2026). 

4. Scoggin J. C. OD and Lean with the Advent of AI: Evolving Change Models for Industry 5.0 [Electronic resource]. Asian Journal of Social Sciences and Management Studies. 2025. Vol. 12, No. 4. P. 90–98. DOI: https://doi.org/10.20448/ajssms.v12i4.8003 (дата звернення: 16.02.2026).

5. Saadouli N., Elmelegy A., Alhajj R. Artificial Intelligence for Lean Systems: Systematic Review, Antecedents, Conceptual Mapping, and Future Opportunities [Electronic resource]. Emerging Science Journal. 2025. Vol. 9, No. 2. DOI: https://doi.org/10.28991/ESJ-2025-09-02-030 (дата звернення: 15.02.2026).

6. Tashkinov A. G. The Implementation of Lean and Digital Management Techniques Using Artificial Intelligence in Industrial Settings [Electronic resource]. Discover Artificial Intelligence. 2024. Vol. 4, No. 1. DOI: https://doi.org/10.1007/s44163-024-00186-5 (дата звернення: 15.02.2026).

7. Таранiч А., Пелехацький Д. Використання штучного інтелекту в процесах стратегічного управління підприємствами [Електронний ресурс]. Економіка України. 2024. № 01. С. 54–65. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.01.054 (дата звернення: 16.02.2026).

8. Лукачина С. С. Штучний інтелект в управлінні підприємствами електронної комерції [Електронний ресурс]. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». 2025. № 1(65). С. 110–120. DOI: https://doi.org/10.24144/2409-6857.2025.1(65).110-120 (дата звернення: 16.02.2026).

9. Дороніна О. А., Дядій В. О. Використання штучного інтелекту у процесі прийняття управлінських рішень: ризики та переваги [Електронний ресурс]. Економіка і організація управління. 2024. № 3(55). С. 53–61. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2024.3.6 (дата звернення: 16.02.2026).

10. Дроботенко А., Жук Є. Usage and Implementation of Artificial Intelligence Systems in Enterprise Management: A Comparative Analysis of Economic Feasibility in Ukraine and Worldwide [Електронний ресурс]. Bulletin of Lviv National Environmental University. Series “AIC Economics”. 2025. Vol. 32. DOI: https://doi.org/10.31734/economics2025.32.063 (дата звернення: 16.02.2026).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ В ЕКОСИСТЕМІ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
25.02.2026 21:16
МАНІПУЛЯЦІЯ ЧИ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ: ДЕ ПРОХОДИТЬ ЕТИЧНА МЕЖА ТАРГЕТОВАНОЇ РЕКЛАМИ В УМОВАХ АЛГОРИТМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ
25.02.2026 21:04
КЛАСТЕРИЗАЦІЯ КРАЇН СВІТУ ЗА ДЕТЕРМІНАНТАМИ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ: ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ
24.02.2026 00:47
ІННОВАЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИКЛИКИ 2026 РОКУ
24.02.2026 00:41
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ЯК КЛЮЧОВИЙ ДРАЙВЕР ЗРОСТАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ
21.02.2026 18:28
МОДЕЛІ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ЖИТЛА
21.02.2026 18:23
ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ: ВІД ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВІЙНИ
21.02.2026 18:14




© 2010-2026 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.169 сек. / Mysql: 2009 (0.137 сек.)