:: ECONOMY :: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБОРУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ДАНИХ В БЕЗСЕРВЕРНИХ СИСТЕМАХ :: ECONOMY :: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБОРУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ДАНИХ В БЕЗСЕРВЕРНИХ СИСТЕМАХ
:: ECONOMY :: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБОРУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ДАНИХ В БЕЗСЕРВЕРНИХ СИСТЕМАХ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 30

Термін подання матеріалів

24 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 16



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБОРУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ДАНИХ В БЕЗСЕРВЕРНИХ СИСТЕМАХ

 
22.01.2024 16:42
Автор: Демідов Олександр Сергійович, аспірант, Національний університет «Львівська політехніка»
[2. Інформаційні системи і технології;]


Сьогодні, все більшої і більшої популярності набирають системи машинного навчання, або, як їх ще називають, “штучний інтелект”. Проте, потрібно розуміти, що для того чи іншого навчання, потрібно мати чималий набір тренувальних даних. Для цієї, та багатьох інших проблематик, рішенням або ж покращенням, може стати підвищення самої ефективності збору та агрегації даних для конкретної задачі. Для підвищення ефективності збору даних у безсерверних системах необхідним є постійне покращення саме процесів збору даних у системах різного типу, зокрема в наукових системах та системах штучного інтелекту.

Особливої уваги заслуговують безсерверні (Serverless)  системи, оскільки вони забезпечують новий підхід до розгортання та управління додатками, де розробники можуть зосередитись на розробці функцій, не витрачаючи зайвий час на управління серверами та інфраструктурою [1]. Цей прогресивний напрямок уже витісняє підхід з установкою фізичних серверів, тож, виконуючи задачу з підвищення ефективності збору даних, потрібно орієнтуватись саме на реалізацію її у безсерверних системах.

Сьогодні, чи не кожна бізнес-модель, що працює з тими чи іншими даними, постає перед проблемою їх збору та аналізу. Це може бути як складний науковий проект, що збирає геосейсмічні дані, військовий проект, що збирає фото дані про екзепляри військової техніки, для визначення цілі для дронів, або ж, простий сервіс доставки за картами. Усі вони потребують певного набору інформації для ефективної роботи системи. Якщо для простих сервісів обсяг даних обмежується на рівні декількох кілобайт даних, згрупованих в довільному форматі, то для складних наукових проектів - це терабайти структурованої інформації. Проте, усім їм потрібна надійна, швидка, економічно доступна та стійка до помилок система збору та аналізу даних.

Проблема полягає в тому, що ця задача в зазначеному масштабі, та у контексті безсерверних систем з’явилася відносно недавно, і на даний момент немає якогось універсального набору систем для збору даних під різні задачі [3]. Так, звісно, можна знайти архітектурні рішення інших розробників, проте вони, здебільшого, не обгрунтовані жодними дослідженнями вище згаданих факторів ефективності. Тому важливими аспектами дослідження є:

- Розробка архітектурних рішеннь для побудови ефективних систем збору даних;

- Формування комбінації безсерверної інфраструктури з алгоритмами збору даних, підлаштованої під різні задачі;

- Аналіз швидкодії, безпеки та захищеності даних;

- Дослідження економічної вигоди запропонованих імплементацій;

- Формування пропозицій щодо архітектурних рішень для певних систем збору даних  на основі отриманих результатів досліджень.

Хоча, на перший погляд, збір та агрегація даних може виглядати як рутинна задача, проте у сучасних масштабах та вимогах до збору та аналізу даних, це стало далеко не тривіальною задачею. Проблеми при зборі даних бувають дуже різними і залежать від конкретної системи. Проте є і загальні проблеми, які залишаються незмінними, зокрема [2]:

- Недоступність даних: Іноді API може бути недоступним через технічні або тимчасові проблеми на стороні ресурсу;

- Обмеження швидкості та обсягу даних: Деякі API обмежують швидкість запитів або обсяг даних, які можна отримати за один запит. Це може призвести до затримок у зборі інформації та обмеження масштабу проекту;

- Різноманітність форматів даних;

- Зміна структури даних;

- Збір нестандартних даних;

- Аутентифікація та обмеження доступу;

- Проблеми з безпекою.

Для успішного збору та аналізу великої кількості даних з API та інших інтернет-ресурсів, важливо бути готовими до зустрічі з такими проблемами і мати стратегії для їх вирішення. Ретельне планування, тестування та моніторинг допомагають забезпечити ефективну та безпечну роботу з цифровими даними.

Список літератури:

1. Sam Newman, Building Microservices: Designing Fine-Grained Systems 1st Edition / за ред. O’Reilly, 2015.

2. What are some common challenges in data collection? Веб-сайт. URL: https://habiledata.medium.com/what-are-some-common-challenges-in-data-collection-1853f66fd212 (дата звернення: 21.01.2024)

3. Discover how adopting a serverless architecture can help you scale your applications in a cost-efficient way. Веб-сайт. URL: https://www.datadoghq.com/knowledge-center/serverless-architecture (дата звернення: 21.01.2024)

______________________

Науковий керівник: Гонсьор Оксана Йосипівна, кандидат технічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
МОЖЛИВОСТІ GODOT ENGINE ДЛЯ РОЗРОБКИ ІГОР
30.01.2024 10:57
ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ТЕОРІЇ ГРАФІВ ЗАСОБАМИ PYTHON
26.01.2024 13:35
НАВЧАННЯ ЧАТ- БОТА НА ОСНОВІ ДАНИХ КОРИСТУВАЧІВ
25.01.2024 14:25
ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ БІЗНЕСОМ ПІД ЧАС ВІЙНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
24.01.2024 22:01
ВАЖЛИВІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙН ДЛЯ РІЗНИХ СФЕР ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
24.01.2024 20:48
ДОБІР АЛГОРИТМІВ ШИФРУВАННЯ ДЛЯ ПОБУДОВИ ПРОГРАМИ-ШИФРАТОРА ТЕКСТОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
24.01.2024 19:16
AUTOMATION OF INFORMATION ACCOUNTING PROCESSES IN THE DEAN'S OFFICE CONTROL SYSTEM
24.01.2024 18:47
ARTIFICIAL INTELLIGENCE AS A TOOL FOR COUNTERING CYBER THREATS
23.01.2024 12:33
ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЯК AR ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІНЮЮТЬ СПОСОБИ ВЗАЄМОДІЇ ТА МАРКЕТИНГ
22.01.2024 18:36
ДОДАТКОВІ ПОХИБКИ У ТЕНЗОРЕЗИСТОРНИХ ДАТЧИКАХ
22.01.2024 17:46




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.232 сек. / Mysql: 1425 (0.181 сек.)