Згідно пріоритетних напрямів наукових досліджень та науково-технічних розробок Національної академії педагогічних наук України на 2022-2026 роки, їх упорядник, серед актуальних проблем філософії, методології, теорії освіти та педагогіки, відокремив актуальний напрям «Теоретичні й методологічні засади організації освітніх систем» [6, п. 1]. У межах представленого напряму питання системного відбору, конструктивного структурування та усталеної класифікації термінологічної бази здійснюваних в освітніх системах досліджень здобуває на сьогодні об’єктивно актуального значення.
Разом із тим у матеріалах ДСТУ 3008:2015 «Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення» визначено, що за викладання сутності звіту, потрібно вживати стандартну наукову та/чи науково-технічну термінологію, що запроваджена відповідними національними стандартами щодо термінів і понять [1, п. 5.2.4, с. 5]. Разом із тим дисертація є самостійно виконаною (авторською) науковою роботою, а отже за укладання матеріалів дисертаційного дослідження при дотриманні тематично-ділового наукового стилю у поданні його змістовної основи, водночас з використанням нормативної (стандартизованої) термінології можуть бути застосовані авторські формулювання термінів, понять і категорій з обов’язковим роз’ясненням їх сутності [4, с. 33-34], що може бути визначеним у якості наукової новизни виконуваного дослідження з відповідним уточненням її змістовного підтексту, відмінного од відомого раніше [3, п. 8].
Необхідність авторського тлумачення окремих категорій може виникати у зв’язку з необхідністю точного формулювання кінцевої думки чи підсумкового визначення у такому випадку, коли на момент написання дисертаційної роботи необхідне поняття не отримало чіткого позначення [2, с. 25-26]. За цим виникає потреба в адаптації існуючих понять, визначень чи-то категорій до тематичного напряму виконуваного дослідження, хоча й тут може виникнути ризик неточної суб’єктивної оцінки певного явища або процесу. Отже, знані дослідники радять не захоплюватися авторською термінологічною творчістю чи-то продукуванням значної кількості власних термінів і понять [9, с. 102].
У такий спосіб виходить, що задіяний в дисертаційній роботі понятійний апарат (стандартизований і авторський) повинен бути науково обґрунтованим, а за обумовленої мети дослідник має проаналізувати категоріальну базу, яку так чи інакше застосовували у своїх розвідках вчені, та порівняти окремі терміни й поняття із тими, що надаються нормативними актами, державними стандартами й офіційними довідниками. За таким необхідно враховувати, що в кожній галузі науки діє відповідна термінологічна база, яка має специфічні відмінності як від інших наукових напрямів, так і від побутового сленгу.
Розглядаючи важливість точно сформованого термінологічного словника наукового дослідження є актуальним звернутися до розвідки визнаного вченого А. Маршалла «Принципи економічної науки», у якій він фокусує увагу на тому, що точна (логічна, коректна, сучасна) визначеність категорій або понять є вкрай важливим компонентом будь-якого дослідження, оскільки за зміни ситуацій чи умов дослідження, відповідно мають змінюватися, коригуватися, уточнюватися й окремі визначення їх дефініції. Таким способом наукове дослідження набуває сучасного теоретичного й практичного значення лише тоді, коли його понятійні конструкції відповідають сучасним науковим поглядам, які отримали адекватне тлумачення в науково-діловій мовній практиці [7, с. 113].
На підтвердження сказаного раніше доречно розглянути сформульований М. Дамітом утилітарний імператив, який, власне, полягає в тому, що не бажано розпочинати будь-яке серйозне наукове дослідження без встановлення повного комплексу дефініцій усіх понять та категорій, які будуть використані в науковій практиці, на тій мові, якою, по суті, стане послуговуватися дослідник у процесі формулювання своїх ідей [11, с. 39]. Такий логіко-семантичний підхід базується на вимозі стосовно однозначного трактування понять і категорій, які актуалізує дослідник у своїй роботі, і їх тематичного співвіднесення до об’єкта й предмета проваджуваного наукового дослідження.
Правильний вибір термінологічного апарату дослідження характеризує не лишень рівень кваліфікаційної підготовки, а й міру мовностилістичної культури дослідника [9, с. 102]. У цьому контексті наукова термінологія має передбачати логічну прагматичність і стилістичну ясність та виключати емоційну інтонацію визначень. Саме завдячуючи лаконічним дефініціям загальних понять і термінів мають пояснюватися основні трансформації, перебудови й видозміни, що у той або інший спосіб відбуваються в досліджуваних процесах чи явищах.
За бачення розвідників педагогічної науки значну роль в її теоретичному обґрунтуванні та практичному розвиткові відіграє система понять і термінів, що на рівні фіксації, поширення й коригування послуговуються важливою умовою динамічного вдосконалення категоріального апарату в контексті швидкозмінної парадигми освітньої системи. Отже, оволодіння майбутніми вченими науковим професійним глосарієм як особливою системною організацією, елементами якої виступають окремі лексичні одиниці (слова або словосполучення) національної мови, що розкривають ідеї, задуми й наміри у педагогічній сфері знань, набуває вкрай істотного значення [10, с. 5]. Зі свого боку, опанування понятійною базою надає можливість досліднику уточнювати та ідентифікувати поняття і категорії, відшукуючи найбільш коректні дефініції у площині виконуваного дослідження в галузі суспільно-значущих педагогічних наук [8, с. 188].
У такий спосіб коректне формування понятійно-категоріального апарату, згідно із баченням О. Павлова, повинно відображати, з одної сторони, існуючий рівень наукових поглядів у відношенні досліджуваного предмета на означеному проміжку часу, а з іншої – суб’єктивне усвідомлення досліджуваного предмета з боку конкретного експериментатора [5, с. 31]. В обумовленій траєкторії масив понять наукового дослідження завбачує можливість виявити як саму тематичну характеристику лінгвістичних конструктів, так само і їх методологічну сутність у структурній побудові новочасної освітньої парадигми.
Список використаних джерел:
1. ДСТУ 3008:2015 «Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення». (2016). Київ: ДП «УкрНДНЦ». 26 с.
2. Криворак, А.Д. (2018). Лексика у відображенні економічної думки. Економіст. № 5. С. 25-27.
3. Наказ МОН України від 12.01.2017 № 40. «Про затвердження вимог до оформлення дисертації». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03 лютого 2017 року за № 155/30023.
4. Омецінська, І.Я. (2019). Конспект лекцій з курсу «Методика виконання дисертаційної роботи (PhD Thesis Prospectus) для здобувачів наукового ступеня доктора філософії». Тернопіль: ТНЕУ. 80 с.
5. Павлов, О.І. Сутність теоретичних засад руралістики: понятійно-категоріальний апарат. Економіка АПК. 2016. № 5. С. 30-37.
6. Пріоритетні напрями (тематика) наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок Національної академії педагогічних наук України на 2022-2026 рр. Схвалено загальними зборами НАПН України від 19 листопада 2021 року № 1-1/2-4. URL: naps.gov.ua/press/announcements.2519.
7. Пушкарьова, Т.О. (2022). Понятійний конструкт «релятивістська педагогіка» як важливий чинник новочасної освітньої парадигми. Український педагогічний журнал. № 3. С. 112-120.
8. Сокол, М.О. (2017). Класифікаційна характеристика понятійно-категоріального апарату педагогічної науки. Освітній простір України. № 9. С. 188-193.
9. Чайченко, Н.Н. (2015). Науково-педагогічне дослідження: навчальний посібник для магістрантів. Суми: СОІППО. 190 с.
10. Чернишова, Є.Р. (2014). Термінологічний словник з основ підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів післядипломної педагогічної освіти. Київ: ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». 230 с.
11. Dummett, M. (1981). The Interpretation of Frege`s Philosophy. Harvard University Press. P/ 39.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter