Як відомо, формально появу та розвиток популярного жанру біографічних описів у письмовій культурі Європи прийнято пов'язувати з «Порівняльними життєписами» Луція Мейстрія Плутарха, а також з «Агриколою» Публія Корнелія Тацита та іншими визначними літературними пам'ятниками, що збереглися до нашого часу. Зазначимо, що на Тацита значний вплив мали праці давньоримського історика, реформатора античної історіографії Гая Саллюстія Кріспа, а на останнього, як підкреслюють експерти, вирішальний вплив справляли твори найбільшого історика Стародавньої Греції Фукідіда.
Послідовник Сократа, давньогрецький політичний діяч і письменник Ксенофонт, у своєму знаменитому творі «Анабасис», давав такий рецепт підходу до конструювання героїчних біографій: «Можливо, іншим теж вже спадали на думку такі ж думки, але, заради богів, не будемо чекати їх приходу й заклику до подвигів, а самі почнемо спонукати інших до доблесті».
У біографознавстві пізніших часів не можна не згадати таких класиків жанру, як Ісаак Волтон, Джонсон Босуел, Літтон Стречі та Томас Карлейль. В основі їхнього стилю лежали принципи довірчої та розкутої, часто з типовим англійським гумором, розмови автора з читачем. В даний час біографії відомих і навіть маловідомих до певного часу особистостей, проте увійшли в розряд Celebrity (люди, яким вдалося досягти популярності у мільйонів сучасників), відносяться до тих, що читаються практично у всіх цивілізованих країнах.
Томас Карлейль стверджував, що «шанування героя - це є трансцендентне здивування перед великою людиною» і далі «...у грудях людини немає почуття благороднішого, ніж здивування перед тим, хто вищий за нього». У поданні Карлейля герой – це, перш за все людина творчої енергії, до них були віднесені пророк Магомет, Лютер, Данте, Шескспір, Джонсон і Бернс.
Для цілей нашого дослідження вирішальне значення мають праці тих авторів, у яких представлені подвиги героїв - медиків, починаючи з трактатів Гіппократа, який стверджував, що «кохання до нашої науки нероздільне з любов'ю до людства».
Хочеться вказати на тих письменників і на ті твори, які, на переконання авторів даного тексту, гідні не лише згадки у цьому матеріалі, а й реально були представлені у нашому власному методологічному та педагогічному досвіді під час роботи зі студентськими колективами у медичних вищих навчальних закладах України та Латвії.
У зв'язку з цим, перш за все, необхідно сказати про хрестоматійну книгу французького хіміка, метеоролога, авіатора, письменника та видавця (такий далеко не повний перелік його професійних занять, яким він все життя вдавався з пристрастю та захопленням) Гастона Тиссандье «Мученики науки», що вийшла у світ і відразу стала бестселером. Десятий розділ цієї чудової збірки новел присвячений повсякденним подвигам медиків у боротьбі зі смертоносними хворобами і зветься - «Лікарі».
Не можна не згадати й чудові роботи Джайлза Літтона Стречі, англійського письменника, літературного критика та біографа, що випустив збірку біографічних нарисів «Видатні вікторіанці», який мав надзвичайний попит і популярність на початку ХХ століття у всьому світі. Один із матеріалів книги був присвячений видатній сестрі милосердя Флоренс Найтінгейл, легендарній «Леді зі Світильником».
Досить важливим етапом у прилученні майбутніх ескулапів до їхньої героїчної професійної повсякденності є освоєння матеріалів книги австрійського лікаря Гуго Глязера «Драматична медицина. Досліди лікарів на собі». Видання розповідає про історію медичних досліджень у XIX - XX столітті з аутоекспериментами на своєму організмі Макса Петтенкофера та інших видатних медиків, які іноді ціною життя просували цінні проривні ідеї, за які їм завжди буде вдячне людство.
В історії медицини відомо чимало видатних діячів, які будували своє життя за принципом «Світячи іншим, згоряю». На заняттях зі студентами медичних вузів і поза студентськими аудиторіями ми намагаємося в деталях висвітлити життєдіяльність цих великих гуманістів, які словом і ділом професійно допомагали стражденним в день і вночі, в будь-яку негоду.
Серед цих великих імен - уродженець Харківської губернії, лауреат Нобелівської премії Ілля Ілліч Мечников, основоположник військово - польової хірургії Микола Іванович Пирогов, який знайшов спокій у маєтку «Вишня» Вінницької області, київський геронтолог Володимир Веніамінович Фролькис з його оригінальною ідеєю продовження активного життя за допомогою методу «Вітаукт», наш сучасник кардіохірург Микола Амосов, ім'я якого носить НДІ кардіохірургії в столиці України.
Велика підмога в вишукувальній роботі, при підготовці доповідей і реферативних повідомлень, поза навчальний час і при заняттях у наукових студентських гуртках, молодим медикам надають класичні праці професора Анатолія Петровича Зільбера про лікарів-труентів (ми переписувалися з цією унікальною людиною і видатним гуманістом його недавньої смерті на 93-му році життя).
Слід наголосити, що останніми роками, шириться та міцніє зв'язок вчених Харкова та Риги з питань висвітлення історичних подій у медичній сфері наших країн. Так було підготовлено низку публікацій про життя та діяльність уродженця Риги професора Мойсея Григоровича Гуревича, який залишив яскравий слід у охороні здоров'я України та заснував першу в країні кафедру організації охорони здоров'я. Про цього діяча медицини, який випередив час, можна сказати словами мудреця, який стверджував, що «...немає того особливого подвигу, який ми могли б зробити в цьому житті. Все життя наше має бути цим подвигом».
До цього щоденного, часом непомітного, героїзму професіоналів – медиків ми й готуємо на наших семінарах та спецкурсах, а також на засіданнях наукових студентських гуртків та конференціях майбутніх спеціалістів – медиків. Розроблено спеціальні методичні посібники, проводяться зустрічі з ветеранами прикладної та науково-дослідної медичної сфери, проводяться відповідні конкурси, зустрічі у музеях та бібліотеках. Згідно з анонімним анкетуванням, переважній більшості молодих людей по серцю подібний неформальний підхід, що допомагає не лише зорієнтуватися у виборі відповідного профілю та спеціалізації у майбутній професійній роботі, а й сформувати певне гуманітарне кредо.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter