Повномасштабна війна проти росії показала, наскільки стійким є діюче місцеве самоврядування, яке здатне гідно протистояти будь-яким викликам, зокрема і у фінансовій частині. Адже організація та забезпечення діяльності місцевої територіальної оборони, матеріально-технічна допомога ЗСУ, залучення допомоги іноземних партнерів – це ті речі, які органи місцевого самоврядування взялися підтримувати із самого початку вторгнення росії, забезпечуючи при цьому постійну підтримку всіх сфер життєдіяльності громадян на місцевому рівні: підтримка релокованого бізнесу, допомога внутрішньо переміщеним особам, організація укриттів, продовження надання послуг на високому рівні.
Ще до початку повномасштабної війни фінансову децентралізацію вважали однією з найуспішніших реформ, а нині її називають одним зі стовпів стійкості нашої держави в боротьбі проти загарбників. Діючі громади фактично лише вчилися жити і господарювати у нових реаліях, користуватися новими повноваженнями та ресурсами, адже відбувся перехід на прямі міжбюджетні відносини.
Загалом реформа показала свою правильність та ефективність — громади успішно розвивалися, поліпшуючи комфорт для своїх мешканців. Зрозуміло, що війна зупинила звичний хід речей, і навіть після її завершення потрібен буде певний час, щоб повернутися до мирного порядку денного. Сьогодні, якби не реформа децентралізації, включаючи реформу адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня, то протидіяти ворогу було б набагато складніше.
Економічно потужніші об’єднані територіальні громади — це передусім сила єднання людей, а також компактніше та оперативніше управління. Нагадаю, що замість 490 районів було утворено 136 нових, з понад 12 тисяч міських, селищних та сільських громад сформовано 1469 об’єднаних територіальних громади. 605,1 млрд грн - саме стільки складає загальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2023 рік.
Але якими будуть основні пріоритети реалізації місцевих бюджетів? Якими є ключові виклики? Незважаючи на децентралізацію, держава продовжує грати суттєву роль у фінансовій спроможності місцевих бюджетів. Відбувається цей вплив через державні субвенції на місця для виконання важливих соціальних функцій. У держбюджеті на 2023 рік передбачено 142,7 млрд гривень на програму медичних гарантій обслуговування населення, 87,5 млрд гривень освітньої субвенції та 23,9 млрд гривень додаткової дотації на здійснення повноважень на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях.
Крім цього, у державній казні на 2023 рік передбачено 20,5 млрд гривень на фінансування резервного фонду, 16,1 млрд гривень на фінансування фонду ліквідації наслідків збройної агресії, 16 млрд гривень на будівництво та ремонт місцевих і комунальних доріг, 2 млрд гривень на фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Проте, проблемою є суттєве скорочення освітньої субвенції, яка буде на 20 відсотків менше, ніж 2022 року. При тому не варто забувати що у 2022 році розмір цієї субвенції вже було скорочено на 10 відсотків у порівнянні з 2021 роком.
Щоб зрозуміти, що передбачених державою коштів буде недостатньо, так як, за рахунок освітньої субвенції фінансується заробітна плата вчителів загальноосвітніх шкіл. А фінансування зарплат непедагогічного персоналу, оплата послуг ЖКХ та харчування дітей у школах відбувається майже повністю за рахунок місцевих бюджетів. Також на громади повністю покладена підтримка усієї позашкільної та дошкільної освіти, а це – дитячі садки, художні, музичні та спортивні школи.
Зрозуміло, що наразі держава має концентруватися на головному – звільнені нашої землі від окупантів, проте необхідно вже зараз подумати над шляхами збільшення фінансового ресурсу міст, сіл і селищ, які не мають такого доступу до кредитного ресурсу, як той же уряд. Можливо, державі слід запустити програму спеціального кредитування для громад на покриття дефіциту місцевих бюджетів за умови, що повертати кошти ті будуть вже після війни.
Говорячи про фінансову спроможність громад, слід зауважити, що за дев’ять місяців цього року місцеві бюджети отримали 188,5 млрд гривень у вигляді податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з 2021 роком цей показник зріс на 35 відсотків або на 6,4 млрд гривень. Пояснення цієї дивної на перший погляд динаміки під час повномасштабної війни просте: досягли цього за рахунок суттєвого збільшення кількості військовослужбовців та значного покращення їхнього грошового забезпечення.
Загалом за 2022 рік до місцевих бюджетів надійшло 555,1 млрд гривень доходів загального та спеціального фондів. Звісно, що найбільшу питому вагу склали податкові надходження 393,5 млрд грн, або 70,9% всіх надходжень. Офіційні трансферт склали майже 25%, тобто четверту частину всіх надходжень.
Варто також відзначити, що за 2022 рік значно зросла частка місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету, яка склала 24.4% проти 22.8 % у 2021 році.
Загалом по 2022 року місцеві бюджети виконані із профіцитом, на відміну від державного бюджету. Якщо не брати до уваги кредитування та фінансування, обсяг доходів місцевих бюджетів за 2022 рік перевищив обсяг видатків на 70,8 млрд гривень. Натомість в державного бюджету таке значення від’ємне та складає -918,0 млрд гривень.
Але зараз постає чимало наступних викликів: врегулювання дисбалансів між рівнями розвитку різних громад, забезпечення стабільного розвитку, відновлення пошкодженої інфраструктури, чітке розмежування повноважень між всіма рівнями, підтримка демократичності прийняття рішень.
Розглядаючи найбільші за обсягами надходження до державного та місцевих бюджетів, помітно, що ключовими є: ПДФО, міжнародні гранти, ПДВ та податок на прибуток.
Податкові новації зумовили зміну динаміки надходжень у 2022 році, зокрема єдиного податку. Разом з цим, починаючи з травня, податкові надходження місцевих бюджетів знаходяться в додатному прирості.
Надходження податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів протягом січня-грудня 2022 року завжди знаходились в додатному значенні. Це зумовлено, по-перше, зростанням відрахувань із заробітних плат військовослужбовців, по-друге, свою роль відіграло збільшення нормативу зарахування ПДФО до місцевих бюджетів - з 60% до 64% з початку 2022 року.
Найбільший абсолютний приріст був у грудні +8,5 млрд гривень або +34,4%, порівняно із груднем 2021 року. В грудні 2022 року обсяг надходжень ПДФО сягнув рекордних показників в 33,3 млрд гривень на місяць. [2].
Звісно, це зумовлено значним зростанням грошових виплат військовослужбовцям, адже із 33,3 млрд гривень третю частину складав ПДФО із виплат військовослужбовцям (11,1 млрд гривень).
В розрізі регіонів сплата єдиного податку суттєво відрізняється: від 20,3% приросту в Львівській області до значного зниження таких надходжень в Одеській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Чернігівській, Запорізькій, Донецькій, Херсонській та Луганській областях. Помітно, що це саме ті області, де велися (ведуться) бойові дії, внаслідок чого малий та середній бізнеси були релоковані, або ж зовсім припинені в даних регіонах. Натомість в регіонах, куди в значній мірі перемістились ВПО та куди релокувався бізнес, приріст значного податку значно вище показників минулого року.
У 2022 році Уряд реалізовував 52 програми державної регіональної підтримки розвитку територій, на які було виділено більше 150 млрд гривень. Кошти такої підтримки спрямовувалися на різні напрями. Центральні органи виконавчої влади були головними розпорядниками таких коштів і відповідальними виконавцями бюджетних програм, бенефіціарами яких були регіони, зокрема, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Всі ці фінансові ресурси держава спрямовувала на місцевий рівень, щоб створити умови для динамічного і збалансованого розвитку територій..
Проте державі слід також спробувати знайти стимули для розвитку економічної активності в регіонах. Вже запущено грантову програму "єРобота" з підтримки створення власної справи, розширення роботи малого й середнього бізнесу, а також отримання нових навичок для нової кар’єри. Але цього явно не достатньо для суттєвого зростання кількості робочих місць і, як наслідок, збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів. Уряду слід більш активно вирішувати цю задачу шляхом запуску інших програм розвитку бізнесу та прямої фінансової підтримки підприємців, які продовжують працювати, не зважаючи на всі складнощі воєнного часу. А самі муніципалітети, селищні та сільські громади повинні не лише вимагати підтримки від держави, а й самостійно шукати шляхи, як залучити додаткове фінансування.
Як зазначає дослідник Ігор Піддубний: « для місцевого самоврядування тепер дуже важливими стануть навички фінансового менеджменту, які можна використати задля допомоги тій чи іншій громаді. Одним із дієвих кроків має стати розширення зовнішнього фінансування» [3].
Саме про гранти та кредити від міжнародних партнерів центральна влада говорить як основне джерело покриття дефіциту державного бюджету. У цьому напрямку варто працювати і на місцевому рівні. Громади мають практику співпраці із закордонними громадами під час війни – 51 відсоток громад звернулися та отримали гуманітарну допомогу від них.
Також, зазначимо, що горизонтальні зв’язки на місцевому рівні потрібно перетворювати у плідну співпрацю як між громадами, так і з вищими рівнями іноземних урядів та організацій. Тут пропонується кооперування та сприяння з боку української обласної та центральної влади, так само навчання для членів місцевого самоуправління.
Отже, збереження фінансової спроможності громади покладене на місцеве врядування. Якщо громада обрала (або у випадку військової адміністрації призначено) ефективного та активного управлінця – будуть випробувані всі можливі варіанти мобілізації ресурсів. Втім, є декілька інструментів, що варті уваги.
По перше, навички фінансового менеджменту для місцевого самоврядування стають важливішими, ним варто навчати так як за результатами соціологічних опитувань 16% громад, що заявили про понад 30% бюджетного дефіциту, не проводили ані скорочення бюджету, ані зверталися до інших органів влади за фінансовою допомогою.
По друге, , варто розширювати зовнішнє фінансування. Саме про гранти та кредити від міжнародних партнерів центральна влада говорить як основне джерело покриття дефіциту державного бюджету. У цьому напрямку варто працювати і на місцевому рівні.
Крім того, потрібно вдосконалити механізми адміністрування місцевих податків, а саме надати місцевому самоврядуванню додаткових повноважень, які дозволять йому покращувати фінансове становище громад. Залучивши органи самоврядування до адміністрування місцевих податків, громади зможуть краще справлятися з непростою післявоєнною ситуацією.
По-перше, наразі фіскальні органи технічно перевантажені. Держава витрачає щонайменше 500-700 млн грн щороку для виконання функцій з адміністрування місцевих податків. Фактично йдеться про те, що фіскальним органам не вистачає власних ресурсів для адміністрування місцевих податків [4].
По-друге, попри прогрес у процесах децентралізації, місцеве самоврядування досі не отримало належної фінансової автономії. В Україні бюджети громад наповнюються завдяки місцевим податкам не більш ніж на 25%.[4].
У країнах Євросоюзу цей показник сягає 40%, тож є куди вдосконалюватися. Особливо зважаючи на те, що наразі поза баз податкового обліку перебувають близько 10 млн га землі та 40-50% нерухомості в межах усієї України.
Це означає, що бюджети громад щорічно втрачають близько 15 млрд грн. Ці кошти – це нові соціальні об’єкти, дороги, модернізація ЖКГ, благоустрій.
По-третє, місцеве самоврядування зацікавлене в збільшенні власної незалежності від трансфертів з центрального бюджету, а тому матиме всі необхідні стимули для ефективного адміністрування місцевих податків. Дефакто громади і так виконують ці функції.
Громади мають практику співпраці із закордонними громадами під час війни – 51% громад звернулися та отримали гуманітарну допомогу від них.
Горизонтальні зв’язки на місцевому рівні важливі – їх варто перетворювати також у плідну співпрацю і між громадами, і з вищими рівнями іноземних урядів та організацій.
Для цього потрібне кооперування та сприяння з боку української обласної та центральної влади, так само навчання для членів місцевого самоуправління.
Список використаних джерел
1.Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI «Бюджетний кодекс України». Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20221023#Text
2.Аналіз виконання місцевих бюджетів за 2022 рік Режим доступу: https://decentralization.gov.ua/news/16105
3.Війна не привід щоб скласти руки: як дати поштовх розвитку наших міст у 2023 році Режим доступу: https://www.unian.ua/economics/finance/viyna-v-ukrajini-yak-dati-poshtovh-rozvitku-mist-u-2023-roci-12049533.html
4.Чому після війни в Україні важливо продовжити децентралізацію Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/03/23/698335/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter