|
Author: Михайлюк Іван Олексійович, доктор медичних наук, професор, Івано-Франківський національний медичний університет; Шпільчак Любов Яремівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Івано-Франківський національний медичний університет, Данилюк Анастасія Романівна, лікар КНП Лисецька лікарня
|
Актуальність теми. Встановлено, що клітини дифузної ендокринної системи (ДЕС) відіграють велику роль в регуляції процесів гісто-, ембріогенезу та обміну речовин в організмі людини. В цьому контексті представляє інтерес структурна організація компонентів ДЕС-системи, їх взаємовідносини з епітеліальними та іншими клітинами, структурні основи регуляції гістогенезу легень людини в ембріогенезі.
Метою проведеного нами дослідження було встановити особливості структурної організації елементів дифузної ендокринної системи легень людини на 6-12 тижнях гестації.
Матеріал і методи: дослідження проведено на 16 легенях ембріонів людини. На гістологічних мікропрепаратах ендокринні клітини виявляли гістохімічними (імпрегнація азотнокислим сріблом за Грімеліусом та Масоном-Гамперлем), імунохістохімічними (антисиворотки до ендокринних клітин) та електронно-мікроскопічним методами. Проводили морфометричні та статистичні дослідження.
Результати досліджень показали, що на 6-12 тижнях гестації легені ембріонів людини знаходяться на залозистій стадії розвитку. Примітивні бронхіальні зачатки вистелені недиференційованими епітеліальними клітинами, серед яких виявляються ендокринні клітини типу Ec, які синтезують серотонін, Р-клітини – бомбезин і С-клітини – виділяють кальцитонін. Переважна більшість Ес-клітин закритого типу, тобто, розташовуються на базальній мембрані, тоді, як Р і С-клітини відкритого типу, розташовані на апікальній поверхні бронхіальних трубок і виділяють свої секреторні гранули в їх просвіт. Морфометричні дослідження показали, що одна клітина ДЕС-системи припадає на 10-12 епітеліальних клітин, цитоплазма яких заповнена гранулами глікогену. Структурними основами взаємовідносин ендокринних та епітеліальних клітин, тобто механізмами ендокринної регуляції являються прості та спеціалізовані міжклітинні контакти, міжклітинні щілини. Також ендокринний вплив на епітеліальні структури здійснюється через кровоносну систему і циркуляцію рідини в бронхіальному дереві.
Таким чином, результати проведених досліджень показали, що на залозистій стадії розвитку легень людини структурна організація компонентів ДЕС-системи дозволяє контролювати процеси гістогенезу легень.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter