:: ECONOMY :: ОЦІНКА ІНФОРМАТИВНОСТІ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ  ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ :: ECONOMY :: ОЦІНКА ІНФОРМАТИВНОСТІ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ  ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
:: ECONOMY :: ОЦІНКА ІНФОРМАТИВНОСТІ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ  ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
 
UA  RU  EN
         

Мир научных исследований. Выпуск 30

Срок представления материалов

24 мая 2024

До начала конференции осталось дней 5



  Главная
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календарь конференций
Архив
  Научные конференции
 
 Ссылки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Счетчики
Українська рейтингова система

ОЦІНКА ІНФОРМАТИВНОСТІ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

 
12.12.2023 13:29
Автор: Себов Валерій Іванович, кандидат медичних наук, Одеський національний медичний університет; Атанасов Олександр Олександрович, кандидат медичних наук, Одеський національний медичний університет
[18. Медицинские науки;]

ORCID: 0009-0004-3238-9660 Валерій Себов

ORCID: 0009-0004-4875-2508 Олександр Атанасов

В структурі ушкоджень лицевих кісток переломи нижньої щелепи посідають окреме місце внаслідок найбільшої поширеності [1,2]. Незважаючи на досягнуті успіхи в лікуванні даної патології частота розвитку ускладнень залишається досить високою (11-31%) [2,3].

Поліпшення результатів лікування  хворих з даною патологією може бути досягнуто шляхом прогнозування та активного попередження гнійно-запальних ускладнень [4,5].  Проте біохімічні та імунологічні тести, що використовуються з метою прогнозування, є досить складними [6,7]. У зв'язку з цим питання про пошук більш доступних для практичних лікарів показників, на підставі яких можна спрогнозувати перебіг посттравматичного періоду   не втрачає своєї актуальності. 

Метою нашого дослідження стало вивчення зміни окремих клініко-лабораторних показників та характеру перебігу посттравматичного періоду у хворих з переломами нижньої щелепи  та  можливостей   використання отриманих даних для  прогнозування  гнійно-запальних ускладнень.

Матеріали і методи дослідження  Було обстежено 50 хворих віком  від 18 до 58 років  з переломами нижньої щелепи. Клінічну оцінку пошкодження  нижньої щелепи проводили використовуючи показник неблагополуччя перелому (ПНП) - 5 бальна  шкала оцінки перелому з урахуванням його локалізації, наявності усунення уламків, відношення зуба до щілини перелому та стан тканин пародонту. Відбір лабораторних показників проводили з урахуванням літературних даних про їх прогностичну  значимість а також доступність для практикуючих лікарів. Дані клініко-лабораторних показників заносили до облікової карти та піддали  кореляційно-регресивному аналізу.

Результати дослідження Аналіз клінічних показників  виявили, що  у хворих, чий ПНП не перевищував 2 балів, запальних  ускладнень не виявлено.  Із 33 постраждалих, у яких цей показник склав 3-4 бали, у 6 (18,1%) розвинувся травматичний остеомієліт.  Найбільший  відсоток ускладнень - 48,5% виявили в групі,                      де   ПНП склав  5 балів. Таким чином, чим вище ПНП,  тим            більше в посттравматичному періоді ймовірність розвитку ускладнень. Надалі проведений кореляційний аналіз підтвердив ці дані (коефіцієнт кореляції 0,51).

Також було відібрано та проаналізовано основні лабораторні показники.  Добре відомо, що розвиток запального процесу в організмі супроводжується лейкоцитарною реакцією. Дослідження кількості лейкоцитів у хворих з ПНЧ   показало, що у 14 постраждалих їх вміст у крові становив 5,0-7,5*109 г/л, при           цьому  відсоток ускладнень у цієї групи становив 21,4%.              Найменшу   кількість   ускладнень   спостерігали  у  групі   хворих             із вмістом лейкоцитів у межах 7,6 - 10,0*109 г/л.  З  19  обстежених травматичний остеомієліт розвинувся лише у 1 хворого (5,3%).   Надалі зі зростанням кількості лейкоцитів спостерігали і збільшення кількості ускладнень. Так у групі хворих із вмістом лейкоцитів у межах 10,1-12,5*109 г/л   і вище – відсоток  становив  37%.          Таким  чином,  було   виявлено,  що   ускладнений     перебіг посттравматичного періоду у хворих з ПНЧ, найчастіше спостерігається у постраждалих зі зниженим чи різко підвищеним вмістом  лейкоцитів у крові. Проте проведений аналіз виявив слабкий кореляційний   зв'язок (коефіцієнт кореляції 0,002).

Враховуючи той факт, що при розвитку запального процесу в організмі   на ушкодження, реакція з боку периферичної крові носить не тільки кількісний а й якісний характер нами був досліджений лейкоцитарний індекс інтоксикації(ЛІІ).

При його вивченні було виявлено,  що у 34 хворих ЛІІ знаходився в межах норми   (не перевищував 1,5 бала). Надалі лише у 2 хворих цієї групи розвинувся    травматичний остеомієліт. У групі хворих, де ЛІІ становив від 1,6 до 2,0 балів ускладнення спостерігали у 50% обстежуваних. Однак, найбільший відсоток ускладнень (80%) припадає на групу, в якій даний показник склав більше 2,5 балів. Таким чином, проведені дослідження показали, що ймовірність розвитку травматичного остеомієліту у хворих з величиною лейкоцитарного індексу   інтоксикації менше 1,5 балів не перевищує 6%. Однак, в подальшому, зі збільшенням цього показника, ймовірність виникнення гнійно-запальних ускладнень різко збільшується. Найгірший прогноз   при цьому констатують, якщо лейкоцитарний індекс інтоксикації у хворих з  переломами нижньої щелепи перевищує 2,5 бала.  Коефіцієнт парної кореляції у разі склав 0,59.

Ще одним лабораторним показником, який ми вивчали, стало значення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Хоча ШОЕ не є специфічною ознакою патологічного процесу, проте цінність цього показника полягає в тому, що його визначення технічно просто і можливо навіть в амбулаторних умовах. При дослідженні показника ШОЕ  було виявлено, що в тих випадках, коли його величина не перевищувала 10 мм/год ускладнень не спостерігали. При величині ШОЕ від 20 до 30 мм/год травматичний остеомієліт виник у 55,6% обстежуваних, а в тих випадках, коли цей показник перевищував  30 мм/год ускладнення спостерігали у 3 з 5 хворих. Таким чином, виявлено, що зі збільшенням показника ШОЕ збільшується ймовірність розвитку травматичного остеомієліту. При цьому отримано досить високий коефіцієнт парної кореляції - 0,56.

Поряд із переліченими показниками ми визначили вміст лімфоцитів у периферичній крові. Оскільки лімфоциту належить провідна роль в імунній системі, кількість лімфоцитів крові може розглядатися певною мірою як інтегральний показник функціонування цієї системи.

При дослідженні пацієнтів з ПНЧ нами було виявлено, що у 18 з них знижено вміст лімфоцитів у крові (менше 24). При цьому у 6 досліджуваних цієї групи згодом розвинувся травматичний остеомієліт. У 22 хворих лімфоцитарний показник перебував у межах норми (24-30%), проте і в цій групі у 3 хворих (13,6%) спостерігали розвиток гнійно-запальних ускладнень. У 10 досліджуваних спостерігали виражений лімфоцитоз (понад 30%), надалі в цій групі ускладнення в посттравматичному періоді спостерігали тільки в одного хворого (10%). Наші дослідження показали, що зі збільшенням вмісту лімфоцитів  крові кількість ускладнень у посттравматичному періоді зменшується.   Однак, проведений надалі  аналіз виявив дуже низький коефіцієнт  кореляції даних величин – 0,09.

Висновок В результаті проведених досліджень встановлено,  що для прогнозування ускладнень у хворих з переломами нижньої щелепи  найбільш інформативними  виявились  слідуючи клініко-лабораторні показники: показник неблагополуччя перелому –коефіцієнт кореляції 0,51,  швидкості осідання еритроцитів  - 0,56, лейкоцитарний індекс інтоксикації - 0,59. Слабка  кореляція виявлена між абсолютною кількістю лейкоцитів та лімфоцитів - коефіцієнт кореляції цих величин склав  відповідно  0,002  и  0,009.

Список літератури:

1. Частота та структура переломів нижньой щелепи / С.С.Поліщук, В.Я.Скиба, В.С.Поліщук [та ін.] //Вісник стоматології– 2020, № 4 (113), Т 38 - с.53-55

2. Рибалов О.В. Частота, локалізація, методи лікування та ускладнення

переломів нижньої щелепи (за матеріалами щелепно-лицьового відділення Полтавської обласної клінічної лікарні) / О.В. Рибалов, Е.П.Локе // Український стоматологічний альманах. – 2006 - № 6 -         с. 40-42.

3. Переломи нижньої щелепи: аналіз частоти виникнення, локалізації та ускладнень / Д. С. Аветіков, К. П. Локес, С. О. Ставицький [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 3(3). – с. 62–64.

4.Маланчук В.А. Оцінка тяжкості уламкових переломів нижньої щелепи і прогнозування їх клінічного перебігу / Маланчук В.А., Гусейнов А.Н., Маланчук Н.В. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб -2016 -№5- с.64-68.

5. Шепель М.А. Методи прогнозування ризику розвитку травматичного остеомієліту нижньої щелепи:: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. мед. наук / .Шепель М.А.  – 2004. – 27 с.

6. Берест Є.Л. Прогнозування гнійно-запальних ускладнень при переломах нижньої щелепи на підставі біохімічних                 показників / Є. Л. Берест, А. В. Нечепорчук // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2012. - № 2 - с. 161.

7. Маланчук В.А. Іммунологічні та біохімічні показники у хворих з переломами нижньої щелепи в рані сроки після травми/ Питання експерементальної та клінічної стоматології: збірник праць ХТМУ-Харків, 2001 - с.141-143

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
30.11.2023 13:03
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У СФЕРІ МЕДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
30.11.2023 12:41
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ КЛІНІК У РОЗВИТКУ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
29.11.2023 22:12
СЕЗОННІСТЬ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ В 2015-2021 РОКАХ
16.12.2023 10:20
АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕЛЕМЕДИЦИНА В УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ КЛІНІКАХ
15.12.2023 18:59
ОЦІНКА ВПЛИВУ ЛІКУВАННЯ ПРОТИБОТУЛІНІЧНОЮ СИРОВАТКОЮ НА РИЗИК СМЕРТІ ХВОРИХ НА ХАРЧОВИЙ БОТУЛІЗМ У 2017-2021 РОКАХ
15.12.2023 16:17
THE ROLE OF GEOGRAPHICAL INFORMATION SYSTEMS METHODS IN STUDYING THE EPIDEMIOLOGY OF DISEASES OF THE URINARY SYSTEM
14.12.2023 23:20
ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
14.12.2023 20:10
ВПЛИВ КАДРОВОЇ МІГРАЦІЇ НА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ГОСПІТАЛЬНИХ ОКРУГІВ ТА КЛАСТЕРНОЇ МЕРЕЖІ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
14.12.2023 20:00
FROM DRUG SAFETY TO PATIENT SAFETY IN CARDIOVASCULAR PRACTICE: A FOCUS ON POLYPHARMACY
13.12.2023 22:16




© 2010-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.economy-confer.com.ua обязательна!
Час: 0.596 сек. / Mysql: 1425 (0.506 сек.)