Згуртованість медичної спільноти всього світу зосереджена на створені ефективних методів відновлювального лікування хворих, що перенесли COVID-19 та мають постковідний синдром. Велика кількість реконвалесцентів мають залишкові наслідки перенесеного гострого процесу та виснажливого лікування. Найбільш часто, при постковідному синдромі, патологічні зміни спостерігаються з боку нервової, серцево-судинної, дихальної систем та опорно-рухового апарату. COVID 19 може бути тригером розвитку клінічних проявів остеоартриту у пацієнтів, які до інфекції не мали скарг щодо болю в суглобах. Серед основних причин загос¬трень суглобового синдрому при COVID 19 відзначають цитокіновий шторм, який характеризується вивільненням великої кількості прозапальних цитокінів, посиленням запалення в суглобах, а також, малорухомий спосіб життя. Найпоширенішими больовими синдромами в дебюті COVID 19 є міальгії та артралгії в нижніх кінцівках (36 % випадків) та генералізований м’язовий біль (4-62 % випадків). При цьому, наявність міалгій та артралгій на початку захворювання асоціюється з підвищеним ризиком скелетно-м’язових болів у постковідному періоді. Під артралгією внаслідок COVID 19 мають на увазі біль, що не пов’язаний з артритом (без ознак запалення), в одному або кількох суглобах. Біль в суглобах у 10-15 % пацієнтів зберігається понад 4 тижнів, а в 16-27 % – понад 8 тижнів, що значно погіршує якість життя хворих та сприяє зниженню працездатності. Тому, актуальним завданням – є розробка ефективних підходів, щодо відновлювального лікування хворих з проявами постковідного синдрому, у тому числі, із застосуванням методів фізичної терапії. Фізичні вправи, що застосовуються в комплексних програмах фізичної реабілітації спрямовані на нівелювання больового синдрому, покращення функції суглобів, збільшення силової витривалості м’язів, підвищення фізичної працездатності хворого.
Метою нашого дослідження було підвищення ефективності відновлювального лікування пацієнтів з артралгічним синдромом у постковідному періоді шляхом застосування комбінованої кінезіотерапії у комплексній реабілітації зазначеного контингенту хворих.
Об’єктом клінічного дослідження було 32 пацієнти віком від 23 до 56 років з постковідним синдромом, основним проявом якого були артралгії. Для оцінки ефективності застосування комбінованої кінезіотерапії, хворих було розподілено у дві групи спостереження. Пацієнти першої групи в комплексному відновлювальному лікуванні отримували стандартну кінезіотерапію, пацієнти другої групи – комбіновану кінезіотерапію на похилій площині.
Алгоритм комплексного обстеження хворих включав: загальноклінічне, ортопедичне, неврологічне, рентгенологічне обстеження (МРТ, КТ), оцінку якості життя за сумарним альгофункціональним індексом Лекена, візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ) та опитувальником EUROQOL-5D. Пацієнтів з дебютом або з загостренням остеоартриту було виключено з дослідження.
Результати дослідження. Аналіз результатів дослідження показав переваги застосування комбінованої кінезіотерапії у хворих з постковідним синдромом, що мали артралгії. Так, за ВАШ та індексом Лекена больовий синдром не відчувало майже 52, 9 % пацієнтів другої групи, тоді, як в першій групі, всі хворі мали артралгії та відмічали лише зменшення інтенсивності больового синдрому в 33,3 % випадків (р<0,05). Всі пацієнти другої групи відмічали вірогідне покращення функції суглобів та якості життя.
Висновки. Застосування комбінованої кінезіотерапії у комплексному відновлювальному лікуванні хворих з артралгічним синдромом у постковідному періоді сприяло нівелюванню больового синдрому, покращенню функції суглобів та якості життя хворих.
Список використаних джерел:
1. Проскура Т.О. Потенційні органи-мішені постковідного синдрому Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. 2021; 9(1-2): 22-28. [Електронний ресурс]/Режим доступу:https://neuroscience.com.ua
2. Килимчук В. Нові можливості підвищення безпеки лікування хворих на остеоартрит і ревматоїдний артрит в умовах пандемії COVID-19. Здоров’я України. 2022; 3 (520): 48-49. [Електронний ресурс] /Режим доступу:https://health-ua.com/article/69836-nov-mozhlivost-pdvishennya-bezpeki-lkuvannya-hvorih-naosteoartrit--revmatod
3. Abdullahi A, Candan SA, Abba MA, Bello AH, Alshehri MA, Afamefuna Victor E, Umar NA, Kundakci B. Neurological and Musculoskeletal Features of COVID-19: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Neurol. 2020 Jun 26;11:687. doi: 10.3389/fneur.2020.00687. PMID: 32676052; PMCID: PMC7333777.
4. Yong SJ. Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infect Dis (Lond). 2021; 53(10):737-754. doi: 10.1080/23744235.2021.1924397. Epub 2021 May 22. PMID: 34024217; PMCID: PMC8146298.
5. Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Post-COVID-19 global health strategies: the need for an interdisciplinary approach. Aging Clin Exp Res. 2020; 32(8):1613-1620. doi: 10.1007/s40520-020-01616-x. Epub 2020 Jun 11. PMID: 32529595; PMCID: PMC7287410.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter