:: ECONOMY :: УПРАВЛІНСЬКІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯК НАЙВАЖЛИВІШОГО ЕЛЕМЕНТА ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В РЕГІОНАХ :: ECONOMY :: УПРАВЛІНСЬКІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯК НАЙВАЖЛИВІШОГО ЕЛЕМЕНТА ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В РЕГІОНАХ
:: ECONOMY :: УПРАВЛІНСЬКІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯК НАЙВАЖЛИВІШОГО ЕЛЕМЕНТА ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В РЕГІОНАХ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 30

Термін подання матеріалів

24 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 18



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

УПРАВЛІНСЬКІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯК НАЙВАЖЛИВІШОГО ЕЛЕМЕНТА ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В РЕГІОНАХ

 
29.06.2016 19:32
Автор: Гапонова Валентина Миколаївна, викладач 1 категорії, Вугледарський коледж Донецький державний університет управління, м.Маріуполь
[Секція 9. Економічна наука та освіта]

Особливістю сучасної ситуації в Україні є неусвідомленість суспільством проблем формування кадрового потенціалу і становлення нового, за сутністю, людського капіталу як найважливішого елемента інноваційної економіки. Інноваційний соціально-економічний розвиток країни в цілому та окремих її регіонів залежить від наявності кадрів для інноваційної діяльності, здатних проводити вагомі науково-дослідні роботи, продукувати новації та впроваджувати їх у виробництво (бізнес), забезпечувати випуск нових товарів та послуг.

Управлінськими детермінантами розвитку інноваційного освітнього простору в регіонах є впровадження управлінських та освітніх інновацій в систему державного та регіонального управління неперервною освітою, організацію взаємодії між центральними, регіональними органами управління та регіональною системою вищої освіти як визначального фактору соціально-економічного розвитку регіону, розбудову інноваційної освітньої інфраструктури, підготовку державних службовців, управлінських та науково-педагогічних кадрів, що буде сприяти підготовці інноваційних кадрів в регіонах.

Проведений аналіз статистичних даних щодо підготовки кадрів вищої кваліфікації в системі вищої освіти в регіонах показав зростання чисельності кандидатів наук в 2012/2013 роках у порівнянні до 2005/2006 року. У 2005/2006 навчальному році найнижча кількість кандидатів наук в регіонах України нараховувала 332 науковця  (м. Севастополь), а найвища чисельність – 8083 кандидата наук (м. Київ). У 2012/2013 навчальному році найменша кількість кандидатів наук в регіонах налічувала 521 особу (м. Севастополь), а найбільша кількість – 15823 кандидата наук (м. Київ). У 2005/2006 навчальному році нараховувався 21 регіон (78%) з дуже низьким рівнем забезпеченості кандидатами  наук, з низьким рівнем забезпеченості – 3 регіони (11%), з достатнім  рівнем забезпеченості – 1 регіон (4%), з високим рівнем забезпеченості  - 1 регіон (4%).

У 2012/2013 навчальному році дуже низький рівень забезпеченості регіонів кандидатами наук визначався в межах до 3200 науковців, низький рівень – до 6400 науковців, середній рівень – до 9600 науковців, достатній рівень – до 12800 науковців, високий рівень – до 16000 науковців. У 2012/2013 навчальному році нараховувалося 21 регіон (78%) з дуже низьким рівнем забезпеченості кандидатами наук, з низьким рівнем – 3 регіони (11%), з середнім рівнем – 1 регіон (4%), з високим рівнем – 1 регіон (4%). У 2005/2006 навчальному році нараховувалося 21 регіон (78%) з дуже низьким рівнем забезпеченості докторами наук, з низьким рівнем – 4 регіони (15%), з середнім рівнем – 1 регіон (4%), з високим рівнем – 1 регіон (4%). У 2012/2013 навчальному році дуже низький рівень забезпеченості регіонів докторами наук визначався до 700 науковців, низький рівень – до 1400 науковців, середній рівень – до 2100 науковців, достатній рівень – до 2800 науковців, високий рівень – до 3500 науковців. З дуже низьким рівнем забезпеченості докторами наук у 2012/2013 навчальному році налічувалося 21 регіон (78%), з низьким рівнем – 4 регіони (15%), з середнім рівнем – 1 регіон (4%), з високим рівнем – 1 регіон (4%).

Зростання чисельності кандидатів та докторів наук в системі вищої освіти в регіонах з 2005/2006 до 2012/2013 навчальних років не призвело до якісних змін у забезпеченості науковими кадрами. Необхідність створення банків даних кадрів вищої кваліфікації зазначала Н.А. Янковська [1, с.20]. Більш поглиблений аналіз забезпеченості регіонів України науковими кадрами показав, що можна умовно виділити три групи регіонів з приблизно однаковою чисельністю кандидатів та докторів наук, а саме: 1 група – «Києво-Харківська», яка нараховує 37% кандидатів та 41% докторів наук в системі вищої освіти України; 2 група – «ЛОД» (Львів-Одеса-Дніпропетровськ), яка включає до свого складу 28% кандидатів та 28% докторів наук системи вищої освіти, 3 група – «Група 21-го регіону», яка нараховує 35% кандидатів та 31% докторів наук в системі вищої освіти. Проведений аналіз кількості університетів показав, що майже у всіх регіонах України, крім Чернігівського регіону, виявлено зростання відсотку кількості університетів серед вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації станом на 2007/2008 навчальний рік у порівнянні з 2000/2001 навчальним роком. У Вінницькому регіоні всі вищі навчальні заклади III – IV рівнів акредитації стали університетами (100%), у Миколаївському, Сумському та Черкаському регіонах – близько 80% університетів, більше 60% університетів стало нараховуватися у Волинському, Запорізькому, Київському, Полтавському, Рівненському, Хмельницькому, Чернівецькому регіонах.

Збільшення чисельності кандидатів та докторів наук в Україні при збільшеності чисельності вищих навчальних закладів, а саме університетів вищої освіти призводить до того, що навантаження на одного кандидата наук або доктора наук не узгоджується з європейськими нормативами, наслідком чого є зниження якості вищої освіти, погіршення умов для розвитку науково-дослідницьких здібностей у студентів.




Список використаних джерел:

1. Янковська Л.А. Формування освітньо-фахового потенціалу в системі соціально-економічного розвитку регіону: автореф. Дис. На здобуття наукового ступеня д.е.н.: спец. 08.00.07»Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика/ Л.А. Янковська. – Львів, 2008. – 49с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕВІЗІЙНОГО СОЮЗУ УКРАЇНСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ ЯК РУШІЙНА СИЛА У ФОРМУВАННІ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
01.07.2016 12:19




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.230 сек. / Mysql: 1396 (0.183 сек.)