У сучасній медичній освіті особливого значення набуває підготовка фахівців, здатних інтегрувати фундаментальні знання молекулярної біології з клінічною практикою та досягненнями персоналізованої медицини. Реалізація компетентнісного підходу потребує впровадження освітніх технологій, які моделюють реальні професійні ситуації та сприяють розвитку клінічного мислення. Одним із таких інструментів є клініко-орієнтований кейс-метод.
Прикладом його використання є навчальний кейс «Розробка персоналізованої генної терапії для пацієнта з муковісцидозом». Муковісцидоз належить до найпоширеніших моногенних захворювань людини та спричиняється мутаціями гена CFTR (Cystic Fibrosis Transmembrane Conductance Regulator), серед яких найчастіше зустрічається делеція ΔF508. Дана мутація порушує правильне згортання протеїну CFTR, що призводить до його деградації та втрати функції хлоридного каналу. Унаслідок цього виникають тяжкі порушення функціонування дихальної, травної та репродуктивної систем. Завдяки добре вивченому молекулярному механізму розвитку захворювання муковісцидоз є зручною моделлю для ознайомлення здобувачів вищої освіти (ЗВО) із сучасними підходами генної терапії та геномного редагування [1–4].
Запропонований кейс відтворює логіку прийняття клініко-молекулярних рішень у сучасній трансляційній медицині та передбачає послідовне проходження декількох етапів.
На першому етапі ЗВО аналізують клінічні дані пацієнта, результати молекулярно-генетичного дослідження та встановлюють молекулярний діагноз.
Наступним кроком є побудова патогенетичного ланцюга розвитку захворювання: від мутації гена CFTR до формування клінічних проявів.
Третій етап передбачає вибір терапевтичної стратегії. ЗВО аналізують можливості застосування технологій додавання функціональної копії гена (gene addition), редагування геному за допомогою систем CRISPR/Cas9 (gene editing), та РНК-орієнтованих підходів. Особлива увага приділяється оцінці ефективності, безпечності та перспектив клінічного використання кожної технології [2–4].
Подальша робота здійснюється у форматі рольової симуляції. Студенти працюють у складі мультидисциплінарних команд, виконуючи функції лікарів-генетиків, молекулярних біологів, вірусологів, фахівців із генної терапії та біоетиків. У процесі обговорення вони обирають оптимальний терапевтичний підхід, оцінюють способи доставки генетичного матеріалу та аналізують можливі ризики втручання у геном людини.
Завершальним етапом є презентація проєкту персоналізованої терапії у форматі наукового стартап-пітчингу. Команди обґрунтовують запропоновані рішення, прогнозують можливі результати лікування та відповідають на запитання експертів. Такий формат сприяє розвитку навичок наукової комунікації, критичного мислення та аргументації.
Особливістю кейсу є його міждисциплінарний характер. Він інтегрує знання з молекулярної біології, медичної генетики, біотехнології, клінічної медицини та біоетики. Це дозволяє сформувати у здобувачів цілісне розуміння сучасних підходів до персоналізованого лікування спадкових захворювань та принципів трансляційної медицини [1,2,3].
Педагогічне спостереження за результатами впровадження кейсу засвідчило позитивні освітні ефекти. Відзначалося підвищення мотивації до вивчення молекулярної біології, покращення навичок командної роботи, розвиток клінічного мислення та здатності аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між молекулярними порушеннями та клінічними проявами захворювання. Крім того, ЗВО демонстрували вищий рівень готовності до прийняття професійних рішень в умовах невизначеності та міждисциплінарної взаємодії.
Отримані результати свідчать про високу дидактичну ефективність клініко-орієнтованого кейс-методу у викладанні молекулярної біології. Поєднання реального клінічного сценарію з новітніми технологіями генної терапії створює умови для формування клініко-молекулярної компетентності майбутніх лікарів та підготовки їх до роботи в умовах персоналізованої медицини.
Отже, впровадження клініко-орієнтованого кейсу «Розробка персоналізованої генної терапії для пацієнта з муковісцидозом» є ефективним засобом реалізації інноваційних педагогічних технологій у медичній освіті. Використання даного підходу сприяє формуванню інтегрованої клініко-молекулярної компетентності майбутніх лікарів, розвитку навичок професійного прийняття рішень та готовності до застосування досягнень персоналізованої медицини у клінічній практиці. Перспективними напрямами подальших досліджень є розроблення нових клініко-орієнтованих кейсів, впровадження симуляційних та ШІ-технологій в навчальний процес.
Список літератури:
1. Михайлова А. Г. Кейс-метод як засіб формування дослідницьких і клінічних компетентностей при вивченні молекулярної біології // Медицина та фармація: освітні дискурси. 2026. № 1. С. 32–37. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-1-5
2. Choi S. H., Engelhardt J. F. Gene therapy for cystic fibrosis: lessons learned and paths forward // Molecular Therapy. 2021. Vol. 29, No. 2. P. 428–430. https://doi.org/10.1016/j.ymthe.2021.01.010
3. Lee J. A., Cho A., Huang E. N., Xu Y., Quach H., Hu J. et al. Gene therapy for cystic fibrosis: new tools for precision medicine // Journal of Translational Medicine. 2021. Vol. 19. Article 452. https://doi:10.1186/s12967-021-03099-4.
4. Graham C., Hart S. CRISPR/Cas9 gene editing therapies for cystic fibrosis // Expert Opinion on Biological Therapy. 2021. Vol. 21, No. 6. P. 767–780. https://doi:10.1080/14712598.2021.1869208.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter