Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується глибокими трансформаційними процесами, зумовленими активним впровадженням цифрових технологій у всі сфери господарської діяльності. Аграрний сектор, який традиційно вважався менш технологічно розвиненим порівняно з промисловістю чи сферою послуг, у XXI столітті демонструє значний потенціал до цифрової трансформації [1].
Зростання чисельності населення, зміна кліматичних умов, обмеженість природних ресурсів, а також підвищення вимог до якості та безпечності продукції створюють нові виклики для аграрного бізнесу. У цих умовах інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) виступають не лише як інструмент оптимізації виробництва, але й як ключовий фактор забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку.
Таблиця 1
Порівняльний аналіз традиційного та цифрового агробізнесу
Джерело: розроблено автором
Цифровий агробізнес демонструє значно вищу ефективність та адаптивність до змін зовнішнього середовища.
Цифровізація аграрного сектору передбачає інтеграцію сучасних технологій у виробничі, логістичні та управлінські процеси. Це дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів, знизити витрати, мінімізувати ризики та забезпечити прийняття обґрунтованих управлінських рішень [2].
Інформаційно-комунікаційні технології в аграрному бізнесі можна визначити як сукупність технічних, програмних і організаційних засобів, що забезпечують збір, передачу, обробку, зберігання та аналіз інформації з метою підвищення ефективності функціонування аграрних підприємств.
На відміну від традиційного підходу до управління, який базується на досвіді та інтуїції керівника, використання ІКТ дозволяє перейти до моделі управління, заснованої на даних (data-driven management). Це означає, що всі ключові рішення приймаються на основі об’єктивної інформації, отриманої в результаті аналізу великих масивів даних [3].
До основних функцій ІКТ в агробізнесі належать:
• інформаційна (збір і обробка даних);
• аналітична (аналіз і прогнозування);
• управлінська (підтримка прийняття рішень);
• комунікаційна (обмін інформацією між суб’єктами);
• контрольна (моніторинг і оцінка діяльності).
Таким чином, ІКТ формують інформаційну основу сучасного аграрного менеджменту.
Сучасний аграрний бізнес використовує широкий спектр інформаційно-комунікаційних технологій, які можна класифікувати за функціональним призначенням.
1. Геоінформаційні та навігаційні технології. До цієї групи належать GIS та GPS-технології, які забезпечують просторовий аналіз аграрних даних. Вони використовуються для картографування полів, визначення меж земельних ділянок, планування сівозміни та контролю виконання польових робіт.
2. Технології точного землеробства. Precision agriculture передбачає використання ІКТ для диференційованого управління виробничими процесами. Це включає:
• змінне внесення добрив;
• контроль вологості ґрунту;
• моніторинг стану рослин.
3. Інтернет речей (IoT). IoT у агробізнесі передбачає використання сенсорів і пристроїв, які збирають дані про стан навколишнього середовища, ґрунту та рослин. Ці дані передаються в режимі реального часу та використовуються для прийняття управлінських рішень.
4. Безпілотні літальні апарати (дрони). Дрони застосовуються для:
• моніторингу посівів;
• оцінки стану рослин;
• внесення засобів захисту.
5. Хмарні технології та цифрові платформи. Хмарні сервіси дозволяють зберігати великі обсяги даних і забезпечують доступ до них з будь-якого місця. Цифрові платформи інтегрують різні функції управління в єдину систему.
6. Аналітика даних та штучний інтелект. Використання Big Data та AI дозволяє:
• прогнозувати врожайність;
• оптимізувати використання ресурсів;
• виявляти закономірності та ризики.
ІКТ суттєво трансформують систему управління аграрними підприємствами. Вони змінюють підходи до планування, організації, контролю та прийняття рішень забезпечуючи інтеграцію різних функціональних підсистем у єдину інформаційну платформу.
До основних управлінських рішень належать:
• ERP-системи (управління ресурсами підприємства);
• CRM-системи (управління взаємовідносинами з клієнтами);
• системи бізнес-аналітики (BI).
ERP-системи дозволяють автоматизувати облік, планування та контроль діяльності підприємства. CRM-системи сприяють покращенню взаємодії з клієнтами та партнерами. BI-системи забезпечують аналітичну підтримку управлінських рішень.
Використання цих систем дозволяє підвищити прозорість управління, зменшити витрати часу на обробку інформації та підвищити якість прийняття рішень.
Основні ефекти впровадження ІКТ:
• підвищення точності управлінських рішень;
• скорочення витрат виробництва;
• підвищення продуктивності праці;
• зменшення впливу людського фактору;
• підвищення прозорості діяльності підприємства [4].
Таким чином, практичне використання ІКТ в агробізнесі забезпечує суттєве підвищення ефективності виробництва та управління. Водночас для досягнення максимального ефекту необхідно забезпечити системний підхід до впровадження цифрових технологій, що передбачає інтеграцію технічних, організаційних та управлінських рішень.
Список літератури:
1. Trendov, N. M., Varas, S., Zeng, M. Digital technologies in agriculture and rural areas: Status report. Rome : Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2019. URL: https://openknowledge.fao.org/handle/20.500.14283/ca4985en (дата звернення: 17.03.2026).
2. Уніят, Л. М. Інформаційно-комунікаційні технології як фактор інноваційного розвитку агропромислових підприємств // Інноваційна економіка. 2019. № 7–8. С. 152–159. DOI: 10.37332/2309-1533.2019.7-8.22.
3. Демчишак, Н. Б., Радух, О. О., Гриб, В. М. Цифровізація аграрного сектору в умовах відкриття ринку землі в Україні // Агросвіт. 2020. № 12. С. 10–18. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.12.10.
4. Чернікова, Н. М., Шелковський, Д. В., Пугін, О. С. Управління цифровою трансформацією аграрних підприємств: проблеми та перспективи // Причорноморські економічні студії. 2024. Вип. 89. С. 173–177. DOI: 10.32782/bses.89-30.
___________________________
Науковий керівник: Опалов Олександр Анатолійович, кандидат економічних наук, доцент
|