Погіршення властивостей ґрунтів, викликане зміною основних факторів їх утворення внаслідок природних процесів або антропогенної діяльності, веде до розвитку численних деградаційних процесів, таких як підкислення, засолення, вимивання, ерозія, підтоплення, затоплення та забруднення. Це негативно впливає на структуру ґрунту, знижує вміст органічної речовини (гумусу) та зменшує його родючість. Важливим аспектом деградації є її стадійність, адже на ранніх етапах, коли ознаки погіршення властивостей ґрунту лише частково виражені, рівень врожайності може знизитись на 10–20%. У разі розвитку деградаційних процесів більш інтенсивно, це може призвести до втрати до 50% урожаю.
Морфологічні характеристики ґрунтових горизонтів на таких ділянках можуть зберігати свою первісну структуру, але навіть за збереження візуальних ознак ґрунт втрачає свою продуктивність, і його використання для вирощування сільськогосподарських культур стає малоефективним або навіть неприпустимим. Природні умови, зокрема кліматичні та геологічні фактори, можуть лише частково сприяти або, навпаки, гальмувати деградацію ґрунтів. Проте основним чинником, що спричиняє найбільші зміни в їх властивостях, є антропогенний вплив, особливо у випадку інтенсивного сільськогосподарського використання земель.
Погіршення стану ґрунтів внаслідок діяльності людини є складним і багатофакторним процесом, що включає в себе не тільки прямі механічні або хімічні впливи, але й порушення природних екосистемних процесів. Зокрема, високий рівень сільськогосподарського освоєння земель, значна концентрація виробництва на обмежених територіях і застосування неоптимальних методів господарювання призводять до формування деградаційних процесів, часто без належного врахування природних особливостей регіону.
Об'єктом даних досліджень є поверхневі горизонти чорнозему опідзоленого лісостепової зони. Мета досліджень включає аналіз просторової та часової динаміки основних показників родючості ґрунтового покриву в умовах інтенсивних систем землеробства.
Основним чинником погіршення ґрунтового покриву та причиною зниження родючості ґрунтів у сучасних умовах господарювання можна вважати ігнорування закону повернення основних речовин. Його суть полягає в необхідності внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив точної кількості поживних речовин, яка була внесена на момент збору врожаю. Грунтовий покрив господарства представлений чорноземом опідзоленим. Досліджувалися грунтові зразки глибиною до 30 см., відібрані в 2023,2024,2025 роках. В якості контролю (еталон), вибрано зразки грунту за межами поля, де не вносили добрива та не проводився обробіток.
За результатами досліджень встановлено, що вміст доступного нітрогену у зразках 2025 року порівняно із всіма отриманими значеннями виявився найнижчим. При порівнянні даного показника із значеннями еталонного грунту, встановлено, що його параметри є майже вдвічі нижчими.
Щорічне внесення азотних добрив не було достатнім для оптимізації вміст лужногідролізованого нітрогену. Зокрема зразки грунту, відібрані в 2023 році мають вміст лужногідролізованого нітрогену близький до еталонного грунту. Вміст рухомого фосфору щодо забезпеченості ним грунту характеризується як дуже низький Також порівняно з еталонним ґрунтом, вміст доступних форм фосфатів у всіх досліджуваних ґрунтах майже вдвічі нижчий. Такі параметри даного показника зумовлені їх виснаження в результаті інтенсивного використання без застосування належної кількості фосфорних добрив. Кожна культура даної сівозміни потребує оптимальної кількості вмісту рухомого фосфору, а вміст в даних ґрунтах є дуже низьким та недостатнім для росту і розвитку культур представленої сівозміни. Крім того, ґрунти кожного поля за кілька років обстежень показали негативний баланс забезпечення фосфором та поступовий спад даного елементу живлення в процесі антропогенного навантаження.
Параметри вмісту рухомого калію є дещо нижчими за вміст в еталонному ґрунті. Його вміст коливається від дуже низьких до середніх значень. Загалом відмічено зниження даного агрохімічного показника в процесі використання грунту на полі де вирощували соняшник. За даними досліджень встановлено, що існує необхідність підвищення кількості калійних чи комплексних добрив з високим вмістом діючої речовини для забезпечення грунтів оптимальними значеннями доступного калію рослинам. Станом на момент дослідження такі параметри вмісту рухомого калію є досить низьким та можуть бути однією із причин неотримання заплановано врожайності вирощуваних культур на фоні несприятливих кліматичних умов.
За результатами трьохрічного дослідження вмісту гумусу не виявлено суттєвих змін даного показника. Однак спостерігається негативна динаміка даного показника із зниженням в часі. Всі досліджувані грунти мають дещо нижчий результат за еталон. З роками відбулося зниження гумусу на 0,2 – 0,4%. Подальше використання даного грунту без внесення органічних добрив може призвести до значної втрати гумусу ґрунтами. Існує висока потреба введення в сівозміну культур, які б можна було заорювати для удобрення, або проводити внесення органічних добрив в основний обробіток.
Отже, лише за три роки діяльності господарства на фоні внесення незначної кількості добрив, в чорноземах опідзолених досліджуваних полів відбулося суттєве зниження запасу основних поживних елементів (нітрогену, фосфору та калію) та незначне – гумусу, що призвело до зменшення родючості та обмеження потенційної врожайності сільськогосподарських культур. Існує висока потреба у комплексному підході до здійснення заходів щодо підвищення агрохімічного стану даних ґрунтів.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter