Актуальність: Останні дослідження свідчать, що гостре пошкодження нирок (ГПН) є одним із найпоширеніших інвалідизуючих стані, що стають причиною ранньої смерті та розвитку хронічної хвороби нирок у пацієнтів, що перенесли цей стан. [1]. Описуючи патологію розвитку ГПН можна чітко встановити причину розвитку стану внаслідок раптового порушення функції нирок через масивні втрати функціональних нефронів, розвитку запуску низки прозапальних каскадів. Як наслідок, це призводить до різкого зниження шкидкості клубочкової фільтрації, порушення канальцевої реабсорбції та секреції, а також негативні зрушення водно-сольового та кислотно-лужного балансів. [2, 3] Залишається актуальним вивчення змін системи гемостазу у нирковій тканині щурів, під впливом отрути змії родин Viperidae. Незважаючи на те, що вже наявні наукові дослідження, присвячених токсикологічним аспектам дії зміїної отрути на ниркову тканину, прицільне вивчення біологічних змін, що виникають внаслідок дії отрути змії виду Vipera Berus Berus залишаються недостатньо з’ясованими.
Мета: Експериментально охарактеризувати біохімічні особливості системи гемостазу в нирковій тканині за умов токсичного впливу отрути гадюк виду Vipera berus berus.
Матеріали та методи: Експеримент проведено на статевозрілих білих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г, які утримувалися в стандартних умовах із попередньою п’ятиденною акліматизацією. Тварини були розподілені на дві групи: контрольну (внутрішньоочеревинне введення 0,5 мл фізіологічного розчину) та дослідну (введення отрути Vipera berus berus у дозі ED₅₀ 1,576 мкг/г). У плазмі крові визначали концентрацію фібриногену, продукти його деградації, тромбіновий час, вміст аномальних форм протромбіну, активність антитромбіну III, гепарину, α₂-антиплазміну та плазміну.
Результати: За результатами статистичного аналізу отриманих даних, можемо констатувати суттєві зміни в окремих показниках системи гемостазу у групи щурів, які піддалися впливу введення отрути Vipera berus berus, що можуть бути пов’язані з порушенням функціонального стану нирок. Результати дослідження вказують на стан гіпокоагуляції, що розвинувся у досліджуваній групі. Зокрема, показник середнього тромбінового часу збільшився 28,3%, що підтверджує цей факт. Окремо, ми можемо спостерігати, відсутність статистично значимих змін у середній концентрації фібриногену в плазмі крові порівняно з контрольною групою (p = 0,813), у той же час середній показник продуктів деградації фібриногену істотно підвищився у досліджуваній групі на 42,9 % у порівнянні із контрольною групою. Ушкодження клубочкового апарату нирок могло призвести до зниження середньої активності антитромбіну – ІІІ на 9% у порівнянні із контрольною групою. Поряд із цим, активність гепарину зросла до 12% у порівнянні із контрольною групою що, ймовірно, пов’язано з його вивільненням із тканинних депо та запаленої паренхіми нирок. У системі фібринолізу виявлено зниження активності α₂-антиплазміну до 19% у порівнянні із контрольною групою.
Висновок: Отримані дані вказують на розвиток дисбалансу між коагуляційною та антикоагулянтною ланками гемостазу, що може бути наслідком токсичного ураження ниркової тканини.
Література:
1. Cerda, J., Kashani, K., Ostermann, M. et al. The global epidemiology of acute kidney injury: challenges and opportunities. Nat Rev Nephrol 22, 179–198 (2026). https://doi.org/10.1038/s41581-025-01030-4.
2. Petejova, N., Martinek, A., Zadrazil, J., & Teplan, V. (2019). Acute toxic kidney injury. Ren Fail, 41 (1), 576-594. doi: 10.1080/0886022X.2019.1628780.
3. Sarkar, S., Sinha, R., Chaudhury, A. R., Maduwage, K., Abeyagunawardena, A., Bose, N., … McCulloch, M. (2021). Snake bite associated with acute kidney injury. Pediatr Nephrol, 36 (12), 3829-3840. doi: 10.1007/s00467-020-04911-x.
4. Мельницька, Г. М., & Погоріла, І. О. (2015). Отруйні змії України. Біологічні дослідження: збірник наукових праць. Житомир: ПП «Рута», 394-397.
5. Мудрак, О. В., Маєвський, О. Є., Парфенюк, А. І., Ткач, Є. Д., & Тертична, О. В. (2023). Еколого-біологічне значення дії отрути гадюк на гомеостаз ссавців. Агроекологічний журнал, 1, 76-83. doi: 10.33730/20774893.1.2023.276730.
|