Сільське господарство є фундаментом економіки України, проте кліматична нестабільність та структурні трансформації вимагають пошуку стійких драйверів його ефективності. Питання пріоритетності технологічного розвитку над природними чинниками є центральним для формування стратегії галузі[1].
У дослідженні на основі даних за 1991–2024 рр. застосовано кореляційно-регресійний аналіз для оцінки впливу клімату (температура, опади) та ресурсних факторів (зайнятість, продуктивність) на врожайність[2].
Результати розрахунку матриці кореляції, що базуються на ретроспективному аналізі динаміки галузі [3], свідчать, що найміцніший зв’язок існує між продуктивністю праці та врожайністю: від +0,86 (картопля) до +0,94 (плодові культури). Натомість вплив кліматичних чинників виявився значно слабшим: кореляція температури з врожайністю становить +0,18...0,33, а опадів — +0,16...0,34.
Побудовані регресійні моделі (R2 > 0,89) з використанням методів економіко-математичного моделювання [4] підтвердили наступні закономірності:
Технологічна домінанта: для врожаїв соняшнику та картоплі продуктивність праці є єдиним критично значущим фактором (p < 0,001), тоді як кліматичні параметри мають лише супутній вплив.
Ефект синергії: у виробництві овочів та плодів значущими є як опади, так і продуктивність (p < 0,001), що доводить ефективність поєднання технологій (наприклад, зрошення) із природним потенціалом[5].
Якість проти кількості: кореляція чисельності працівників із врожайністю (+0,78...0,86) є нижчою за показник продуктивності, що підтверджує: ріст галузі забезпечується технологічним апгрейдом, а не екстенсивним залученням кадрів.
Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що агросектор України трансформувався в експортно-орієнтовану галузь завдяки інтенсифікації виробництва. Головним драйвером врожайності є продуктивність праці, яка нівелює негативний вплив погодних аномалій.
Отже, для сталого розвитку сільськогосподарської галузі необхідно пріоритетно стимулювати інновації: точне землеробство, автоматизацію та цифровізацію процесів. Це дозволить забезпечити стабільну врожайність незалежно від кліматичних коливань.
Список літератури:
1. Андрійчук В. Г., Кириченко О. А. Агроекономіка: сучасні виклики та структурні зміни. Київ : Аграрна економіка, 2019. 120 с.
2. Державна служба статистики України : офіційний сайт. URL: https://stat.gov.ua/uk (дата звернення: 10.02.2026).
3. Сільське господарство України у 1991–2021 роках : аналітичний огляд / [колектив авторів]. Київ : ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2022. 382 с.
4. Яценко Т. П. Регресійний аналіз в аграрній економіці. Житомир : ЖНАЕУ, 2020. 150 с.
5. Ковальчук І. С. Методи нормалізації та агрегування у побудові індексів: огляд і приклади. Статистика України. 2022. № 2 (99). С. 55–64.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter