Вступ. ДГПЗ - це гістологічний діагноз, що характеризується збільшенням передміхурової залози внаслідок доброякісної проліферації залозистих і стромальних елементів перехідній зоні простати [1]. Розвиток ДГПЗ у чоловіків є віковим процесом. Гістологічні ознаки ДГПЗ виявляються приблизно у 10% чоловіків у віці 30 років, у 50%-60% чоловіків у віці 60 років і до 90% чоловіків у віці 70-80 років [2].
Традиційна монополярна ТУРП (м-ТУРП) використовує активний електрод для передачі енергії в тканину і зворотний електрод на шкірі для завершення ланцюга [3]. Біполярна ТУРП (б-ТУРП) була розроблена для того, щоб операцію можна було проводити у звичайному фізіологічному середовищі і теоретично забезпечити довшу і безпечнішу резекцію. Саме цей метод дозволяє використовувати високу початкову іонізуючу напругу для створення градієнта напруги в проміжку між двома електродами. Таким чином, активний і зворотний полюси вбудовані в конструкцію електрода [4].
м-ТУРП та б-ТУРП підходи дають схожі результати щодо покращення симптомів, проте б-ТУРП виявилася кращою для лікування великих розмірів простати (>60 г) і асоціюється з меншою частотою резекційного синдрому (також відомого як ТУР-синдром) та післяопераційної кровотечі [5].
Мета - аналіз результатів біполярної трансуретральної резекції у пацієнтів із великими розмірами доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
Матеріал та методи. У роботі представлено ретроспективний аналіз результати хірургічного лікування 71 пацієнта з ДГПЗ за допомогою б-ТУРП при об'ємі простати від 120 до 210 см3, які лікувалися у відділенні урології Краматорської міської клінічної лікарні №2 у 2017-2019 рр.
Усіх хворих обстежено до операції, через 1 та 6 місяців після виписки зі стаціонару. Метою обстеження було вивчення результатів оперативного втручання. Під час обстеження проведено оцінку індексів якості життя хворих (QоL) і ступеня вираженості симптомів інфравезикальної обструкції (IPSS).
Статистична обробка отриманих результатів здійснювалися в електронних таблицях Microsoft Office Excel 2016. Статистичний аналіз проводився з використанням програми STATISTICA 10 (розробник - StatSoft.Inc).
Результати. До операції середня величина індексу IPSS становила 31,18±0,56 балів. У наступні терміни обстеження відзначено інволюцію симптомів інфравезикальної обструкції, при цьому під час опитування хворих відзначено зниження індексу IPSS. Так, через 1 місяць після виконання ТУРП середнє значення індексу IPSS у оперованих пацієнтів становило 16,44±1,09 бала, а через 6 місяців - 10,67±0,89 балів. Зниження показника IPSS має статистично достовірний характер (p=5,93E-07).
Подібною була динаміка індексу "якості життя" пацієнтів. До операції в першій групі цей показник становив 4,96±0,10 бала. Уже через місяць після операції відзначено достовірне поліпшення самооцінки свого самопочуття хворими. Середня величина індексу "якості життя" в цей період спостереження становила 2,44±0,13 бала (p=3,72E-12). Через 6 місяців після операції середнє значення індексу "якості життя" у хворих 1 групи становило 1,13±0,18 бала.
Одним із найважливіших показників, що характеризують якість лікування ДГПЗ, безсумнівно, стала нормалізація акту сечовипускання, що проявлялася в кількісному плані, передусім відновленням кількості сечовипускання протягом доби, об'ємної швидкості потоку сечі, а також зникненням залишкової сечі.
Так, у досліджуваних хворих середнє значення добової кількості сечовипускань до операції становило 8,36±0,82, через 1 місяць після операції значення цього показника підвищилося до 12,08±1,04 (відмінності достовірні, р=0,006380). Через 6 місяців величина цього показника знизилася до 10,01±0,73 (відмінності достовірні, р=0,002729).
Середнє значення об'ємної швидкості сечовипускання (Qmax) становило при надходженні 6,05±1,01 мл/сек. Через місяць середня величина Qmax досягла 9,04±0,55 мл/сек. Через 6 місяців після операції середнє значення максимальної швидкості сечовипускання становило 8,35±0,30 мл/сек (відмінності достовірні, p=0,030717).
Найбільші зміни визначені при аналізі динаміки об'єму залишкової сечі. Рівень цього показника перед операцією в середньому дорівнював 228,23±17,24 мл. Через місяць після оперативного втручання середні значення у хворих першої групи становили 29,2±0,35 мл. Через 6 місяців у першій групі величина цього показника становила всього лише 18,64±0,30 мл.
Висновки. При використанні сучасних резектоскопів з можливістю біполярної резекції та безперервною подачею промивного ізотонічного розчину у хворих з об'ємом простати понад 100 см3, нам не вдалось уникнути значної кількості інтра- та післяопераційних ускладнень. Навіть якщо ці ускладнення не носили критичного характеру та безпосередньої загрози для життя, вони мали істотний вплив на тривалість післяопераційного лікування та реабілітації пацієнтів. Нормалізація функціональних показників у пацієнтів з великим об'ємом простати при виконанні б-ТУРП відбувається, в основному, не раніше ніж через 6 місяців.
На наш погляд, основним резервом підвищення ефективності та безпеки хірургічного лікування ДГПЗ великого об'єму на сучасному етапі має бути використання інших методів сучасної малоінвазивної хірургії.
Список літератури
1. The rising worldwide impact of benign prostatic hyperplasia / B. M. Launer, K. T. McVary, W. A. Ricke, G. L. Lloyd // BJU Int. 2021. Vol. 127, № 6. P. 722–728. DOI: 10.1111/bju.15286.
2. Prevalence and characteristics of lower urinary tract symptoms in men aged $ge$ 80 years / J. K. Parsons, J. Bergstrom, J. Silberstein, E. Barrett-Connor // Urology. 2008. Vol. 72, № 2. P. 318–321. DOI: 10.1016/j.urology.2008.03.057.
3. Inzunza G., Rada G., Majerson A. Bipolar or monopolar transurethral resection for benign prostatic hyperplasia? // Medwave. 2018. Vol. 18, № 1. Art. e7134. DOI: 10.5867/medwave.2018.01.7134.
4. Irrigation fluid absorption during transurethral bipolar and laser prostate surgery: a systematic review / G. Ortner, U. Nagele, T. R. W. Herrmann, T. Tokas // World J Urol. 2022. Vol. 40, № 3. P. 697–708. DOI: 10.1007/s00345-021-03769-4.
5. Risk factors for perioperative complications in transurethral prostate resection in patients at a Colombian institution / L. R. Suaza-Martínez, J. García-Valencia, D. Estrada Gómez, A. Giraldo-Arismendi // Arch Esp Urol. 2021. Vol. 74, № 8. P. 752–761.
|