Площі під посівами сої зростають у світі та в Україні протягом останніх десятиліть. Це явище зумовлене сукупністю економічних, агротехнічних, екологічних і глобальних факторів, які роблять сою однією з найперспективніших сільськогосподарських культур [1]. Соя дає високу врожайність та стабільний прибуток при правильній агротехнології. Вартість білково-олійного насіння є конкурентною на ринку, добре підходить для експорту — значна частина врожаю реалізується за валюту [2].
Сучасне вирощування сої потребує комплексного підходу до живлення, у якому поєднується інокуляція насіння бульбочковими бактеріями та збалансоване внесення мінеральних добрив [3]. Ці агроприйоми є взаємодоповнюючими й критично важливими для формування високих та якісних урожаїв сої.
В Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2006–2010 рр. вивчали сортозразки сої різного географічного походження та вплив мінерального живлення. В результаті досліджень встановлено, що сорти Романтика, Аметист, Корада здатні формувати урожайність вище 1,07 т/га за рахунок природної родючості грунту. Сорти сої Аннушка, Версія, Діона, Мрія, Корадо та Спринт позитивно реагують на внесення органічних та мінеральних добрив. Щодо інокуляції насіння, то найбільш ефективними виявилися штами штами 71т та 640б, які забезпечили отримання найвищої врожайності – 1,70 та 1,67 т/га відповідно, що на 0,22 т/га та 0,20 т/га вище контрольного варіанту [4].
Одним з основних критеріїв оцінки ефективності удобрення є оцінка якості отриманої продукції. Так, польовими дослідження, проведеними у Західному Поліссі встановлено, що найнижчий вміст білку в насінні сорту ЕС Ментор (30,3 %) та сорту Кассіді (27,8) був сформований на варіанті, де підживлення не проводили. Інокуляція насіння у поєднанні з підживленням сприяє збільшенню вмісту білку та олії в насінні сої сортів, які досліджувалися, на 0,4-1,4 % у порівнянні з варіантом без інокуляції [5].
У стаціонарному досліді лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур протягом 2006-2008 рр. на темно - сірих опідзолених ґрунтах встановлено, що урожайність сої змінювалась під впливом системи удобрення, інокулювання, способу сівби та попередника. В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш оптимальні умови для росту та розвитку сої створювалися за внесення N30P60K60 та підживлення у фазу бутанізації азотними добривами в дозі N15. Урожайність за цих умов становила 3,37-3,85 т/га залежно від способу сівби. Інокуляція насіння сприяла збільшенню врожайності на 0,12-0,15 т/га [6].
Проведений огляд літератури показує, що удобрення сої має свої особливості. Різні сорти по різному реагують на мінеральне живлення та інокуляцію. Особливо відрізняється реакція рослин сої на форму азоту, яку вносять та штами бактерій, які використовують для інокуляції насіння.
Польові дослідження проводились протягом 2024-2025 років на базі одного з сільськогосподарських підприємств Сумської області.
У двохфакторному польовому досліді вивчали продуктивність сортів сої Галлек, Алмаз та Сігалія залежно від мінерального добрива та інокуляції: інокулянти: РізоФікс Соя (сухий інокулянт) та ХайКот супер (рідкий інокулянт).
Грунти дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний, з вмістом гумусу в орному шарі – 3,3%. Кислотність (рН сольове) становить 6,7. За даними ґрунтового обстеження вміст рухомого фосфору становить 92, рухомого азоту – 74 та обмінного калію – 134 мг на 1 кг сухого ґрунту.
Проведений нами облік врожаю показав, що в середньому за два роки на варіанті контролю врожайність у сорту Галлек становила 2,11 т/га, у сорту Алмаз – 2,54 т/га, у сорту Сігаллія – 2,90 т/га. За використання N10P45K45 + РізоФікс Соя урожайнсть зросла на 0,23 -0,36 т/га залежно від сорту. Найвищу врожайність отримано за внесення N10P45K45 + ХайКот супер – 2,84-3,34 т/га, що вище за внесення N10P45K45 + РізоФікс Соя на 0,16- 0,37 т/га. Максимальну врожайність у досліді отримано у середньостиглого сорту Сігалія на варіанті внесення N10P45K45 + ХайКот супер – 3,34 т/га.
Слід також зазначити вплив погодніх умов на урожайність. Так, тепле та вологе літо з більш рівномірним розподілом опадів та без екстремальних температур у період наливу зерна, які склалися у 2025 році, сприяли отриманню вищої врожайності на всіх ділянках досліду на 0,24-0,31 т/га.
Найнижчий вміст олії (18,6-20,2%) та білку (33,3-34,9 % ) у досліді формував сорт Галлек (табл 3.5). Найвищий вміст олії містило насіння сорту Алмаз – 23,1-24,7 %, а найвищий вміст білку – насіння сорту Сігалія – 37,7-39,1 %.
Щодо впливу живлення, то внесення N10P45K45 + РізоФікс Соя сприяло збільшенню вмісту олії на 0,7-0,9 % та вмісту білку на 0,8-1,1 % залежно від сорту у порівнянні з варіантом контролю. Найвищий вміст олії та білку у досліді був зафіксований на варіанті внесення N10P45K45 + ХайКот супер. Так, у сорту Галлек за внесення N10P45K45 + ХайКот супер вміст олії збільшився на 1,6-1,8 %, а вміст білку на 1,4-1,6 % залежно від сорту у порівнянні до контролю.
Найменший збір олії та білку отриманий на варіанті контролю у сорту Галлек – 39,25 та 70,29 т/га відповідно. Максимальний збір олії та білку отриманий на варіанті внесення N10P45K45 + ХайКот супер у сорту Сігалія – 74,82 та 130,59 т/га відповідно. При цьому найвищий вихід олії був отриманий не за рахунок найвищого вмісту в насіння, а за рахунок найвищої врожайності, так як найвищий вміст олії містило насіння сорту Алмаз – 24,9 %.
На вміст олії та білку значний вплив мали погодні умови років проведення досліджень. Так, достатнє, але не надмірне зволоження та невелика кількість опадів у період наливу зерна, яка спостерігалася у 2025 році сприяли вищому вмісту білку у насінні сої. Щодо вмісту олії, то її більше формувалося у насінні у 2024 році. Це пояснюється тим, що на відміну від білка, олійність підвищується за більш вологіших умов, особливо під час наливу зерна.
Список літератури:
1. Чехов С.А., Чехова І.В. Ринок сої України: тенденції та перспективи. Економіка України. 2016. № 10. С. 46– 55.
2. Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Світові та вітчизняні тенденції розміщення виробництва і використання сої для розв’язання проблеми білка. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 71. С.12-26.
3. Каленська С.М. Мінеральне живлення сої / С.М. Каленська, Н.В. Новицька, А. Є. Стрихар // Насінництво. – 2009. – №8. – C. 23–25.
4. Сергій Авраменко, Віктор Шелякін, Ольга Адаменко. Фітнес для сої: система удобрення. https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/476-fitnes-dlia-soi-systema-udobrennia.html (дата звернення: 28.07.2025).
5. Гадзовський Г.Л., Новицька Н.В., Мартинов О.М. Урожай і якість зерна сої під впливом інокуляції та позакореневого підживлення. Таврійський науковий вісник. Серія «Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво». –№ 111. С. 44-48.
6. Камінський В. Ф. Формування продуктивності сої залежно від агротехнічних заходів в умовах північного Лісостепу України / В.Ф. Камінський, Н. П. Мосьондз // Корми і кормовиробництво. – 2010. – №6 7. – C. 45–50.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter