Територія Львівської області характеризується різними рівнями сумарного антропогенного навантаження довкілля та природними клімато-географічними та геохімічними умовами (дефіцит фтору, йоду, селену, цинку та ін.) [1] . Сучасна наука набула достатньої кількості переконливих даних, що вказують на негативний вплив несприятливих чинників довкілля на здоров′я дитячого населення і в тому числі і на виникнення стоматологічного захворювання [2]. Дослідження довели, що несприятливі чинники навколишнього середовища провокують збільшення поширеності карієсу, некаріозних уражень, зубощелепних аномалій, хвороб пародонта [3,4,5]. У структурі хвороб пародонта більш важкі форми (гіпертрофічний гінгівіт, пародонти, важка форма хронічного катарального гінгівіту) частіше зустрічаються у дітей, що проживають на екологічно забруднених територіях. Водночас результати проведених досліджень свідчать, що виявлення екологічно залежних відхилень в стоматологічному здоров′ї дітей є складною проблемою, що зумовлено значною різноманітністю дії екологічних чинників, а також складністю оцінки причинно-наслідкових зв’язків.
Таким чином, проблема впливу чинників навколишнього середовища на стан тканин пародонта у дітей є складною і багатоплановою. Це зумовлює необхідність її подальшого вивчення та розробки на підставі отриманих даних комплексу лікувальних заходів, спрямованих на послаблення дії несприятливих чинників навколишнього середовища на органи та тканини ротової порожнини у дітей.
Мета дослідження. Вивчити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, які проживають на екологічно забруднених та йод-, фтор-дефіцитних територіях (м. Яворів та м. Жидачів).
Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходились діти віком 12-15 років. 59 дітей склали основну групу та 42 дитини контрольну групу (м. Львів, який належить до екологічно чистого регіону). Розпрацьований нами комплекс для лікування хронічного катарального гінгівіту включав наступні місцеві заходи: професійну гігієну порожнини рота; традиційні протизапальні засоби (настоянки ромашки, звіробою, календули); аплікації на поверхню ясен гелю «Холісал»; застосування зубної пасти «Лакалут Актив Гербал» та ополіскувача «Лакалут Актив». Для загального лікування застосовували: «Кіндер Біовіталь Лецитин, гель» для підсилення функції імунної системи та «Аскорутин» для зменшення проникливості та ламкості капілярів. Оцінка найближчих результатів лікування проводилась візуально, з урахуванням зміни клінічних симптомів (на 5-6 добу) та за допомогою пародонтальних та гігієнічних індексів, імунологічних показників. Пародонтологічний статус оцінювали за індексами папілярно-маргінально альвеолярний, комунальний пародонтальний індекс та індекс кровоточивості ясен. Гігієну ротової порожнини визначали згідно індексу Федорова-Володкіної.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати наших клінічних досліджень засвідчили значний вплив на стан пародонта забруднення довкілля та геохімічних особливостей території, тому ми вважали за необхідне провести імунологічні дослідження ротової рідини для оцінки патогенетичних механізмів розвитку запальних процесів у тканинах пародонта. Для цього досліджували вміст лейкоцитів, бо одним із важливих факторів, які характеризують стан місцевого імунітету та впливають на розвиток патологічних процесів у порожнині рота є кількість лейкоцитів у ротовій рідині. Виявлено, що після лікування на 5-6 добу кількість лейкоцитів у ротовій рідині дітей з хронічним катаральним гінгівітом груп дослідження значно зменшилась. Отже, у дітей основної групи кількість лейкоцитів становила – 205,14±4,28 × 106 /л та 220,40±4,21 × 106 /л у контрольній групі, що було значно нижче стосовно відповідних значень до лікування.
Доведено, що застосування запропонованого лікувального комплексу забезпечує зниження інтенсивності запальних процесів у тканинах пародонта за індексами папілярно-маргінально альвеолярного, кровоточивості, комунального пародонтального індексу, покращення гігієнічного стану порожнини рота та нормалізацію показників місцевого імунітету.
Висновок. У результаті застосування розпрацьованого нами лікувального комплексу, у дітей основної групи з хронічним катаральним гінгівітом, вдалося значно нормалізувати і покращити стан тканин пародонта, гігієну ротової порожнини, що підтверджено даними індексної оцінки та результатами лабораторного дослідження.
Список літератури:
1. Довкілля Львівської області: статистичний збірник. Львів. 2023.139 с.
2. Лучинський М. А. Вплив несприятливих екологічних чинників на стан стоматологічного здоров’я дітей (огляд літератури). Український стоматологічний альманах. 2015;6:76-81.
4. Казакова РВ, Мельник ВС, Білищук МВ. Порівняльний аналіз показників карієсу зубів і захворювань тканин пародонта у підлітків, які проживають у різних екологічних умовах. Новини стоматології. 2023;1:78-79.
5. Лагода ЛС, Мусій-Семенців ХГ. Ураженість карієсом зубів у дітей, які проживають на територіях з різним екологічним забрудненням. Клінічна стоматологія. 2017;4:66–72.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter