Актуальність. Система післядипломної медичної освіти в Україні перебуває у процесі модернізації, що зумовлено як внутрішніми реформами охорони здоров’я, так і необхідністю гармонізації з європейськими стандартами. Педіатрія, як одна з провідних клінічних дисциплін, відіграє важливу роль у забезпеченні охорони здоров’я дитячого населення. Сьогодні інтернатура у педіатрії зберігає традиційну модель підготовки, яка базується на переважно лекційних, семінарських формах навчання та обмеженій клінічній практиці. Це не повною мірою відповідає сучасним вимогам, що висувають до лікаря-педіатра компетентнісний підхід, мультидисциплінарна співпраця та впровадження доказової медицини [4, с.47].
Проблемними аспектами сучасної моделі є недостатня практична підготовка, відсутність системної інтеграції симуляційних технологій, обмежений доступ до сучасних міжнародних освітніх ресурсів, а також недосконала система оцінювання професійних навичок інтернів. Таким чином, удосконалення моделі педіатричної інтернатури є ключовим завданням післядипломної освіти, що визначає якість дитячої медичної допомоги в Україні.
На кафедрі педіатрії Одеського національного медичного університету запроваджено обґрунтування шляхів вдосконалення моделі підготовки лікарів-інтернів у педіатрії з урахуванням сучасних освітніх технологій, міжнародних стандартів та потреб системи охорони здоров’я України.
Шляхи удосконалення
1. Впровадження компетентнісного підходу
Модернізована система інтернатури має бути спрямована не лише на засвоєння знань, а й на формування ключових компетентностей лікаря: клінічної, комунікативної, етичної, цифрової та дослідницької. Це відповідає рекомендаціям Європейської рамки кваліфікацій (EQF) та концепції безперервного професійного розвитку (CPD) [2, с.34].
2. Використання інноваційних освітніх технологій
Симуляційні центри – забезпечення практичного відпрацювання навичок без ризику для пацієнта [1, с.1211].
• Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – формування клінічного мислення через розбір реальних випадків.
• Дистанційні платформи – розширення можливостей самостійного навчання та участі у міжнародних курсах.
3. Наставництво та супервізія
Створення системи клінічного наставництва (т’юторства) забезпечить поступове формування професійної ідентичності лікаря-інтерна, розвиток критичного мислення та відповідальності за прийняття рішень.
4. Індивідуалізація освітніх траєкторій
Запровадження персоналізованих планів навчання дозволить врахувати інтереси інтерна та забезпечить підготовку вузькопрофільних фахівців (наприклад, неонатологія, дитяча кардіологія).
5. Сучасні методи оцінювання
Важливою складовою модернізації є впровадження багаторівневої системи оцінювання [3, с.510]:
• OSCІ (об’єктивний структурований клінічний іспит);
• «КРОК - 3»;
• заключна державна атестація.
6. Інтеграція науки та практики
Лікарі-інтерни мають бути активними учасниками клінічних досліджень, конференцій, міжнародних стажувань. Це сприяє формуванню навичок доказової медицини та стимулює науковий розвиток молодих лікарів.
Висновки
Удосконалення моделі педіатричної інтернатури є стратегічним завданням медичної освіти в Україні. Основними її складовими повинні стати:
• орієнтація на компетентнісний підхід;
• впровадження сучасних освітніх технологій;
• розбудова системи наставництва;
• індивідуалізація навчальних програм;
• оновлення методів оцінювання;
• активна інтеграція науки та практики.
Реалізація цих напрямів сприятиме формуванню лікаря-педіатра нового покоління – висококваліфікованого, мобільного та готового до викликів сучасної системи охорони здоров’я.
Список літератури
1. Hongjun Ba, Lingling Xu, Huimin Peng, Yufen Gu, Yijuan Li, Xiaoyun Jiang, Xiaoyu Li, Shujuan Li. Enhancing Pediatric Interns’ Clinical Skills Through Simulation-Based Training. //Advances in Medical Education and Practice 2025:16 1209–1216.
2. Ten Cate O. Competency-based postgraduate medical education: Past, present and future. GMS J Med Educ., 2017; 34(5): Doc69.
3. Gordon J., Hazlett C., Ten Cate O. Assessment in medical education: trends and future directions. Med Educ., 2020; 54(6): 509–514.
4. Коломієць О. В., Галайда Т. І. Сучасні підходи до підготовки лікарів-інтернів у системі післядипломної освіти. Проблеми безперервної медичної освіти та науки, 2021; 23(2): 45–52.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter