У словнику Le Robert [3, с. 41] англіцизм трактується як лексична одиниця, запозичена з англійської мови. Це визначення охоплює всі запозичені слова незалежно від часу їх появи у французькій мові чи рівня їхньої інтегрованості.
Фізичні та технічні терміни, запозичені з англійської мови, умовно поділяються на дві категорії: денотативні та конотативні. Денотативні запозичення є необхідними, оскільки вони позначають нові поняття або явища, для яких у мові-реципієнті бракує власних номінацій. Показовим прикладом є термін quark («кварк») у квантовій хромодинаміці, що позначає елементарну частинку, з якої складаються адрони. Авторство терміна належить лауреату Нобелівської премії, американському фізику Маррі Гелл-Ману. Відкриття цієї частинки стало фундаментальним внеском у розвиток теорії елементарних частинок і розуміння структури Всесвіту, завдяки чому термін набув статусу інтернаціоналізму та без змін поширився у багатьох індоєвропейських мовах. Сьогодні на його основі активно утворюються складні фізичні та технічні терміни (quark-hadron dualité – «кварк-адронна дуальність», quark-lepton symétrie – «кварк-лептонна симетрія») та терміни-словосполучення (dynamique quark – «кваркова динаміка», potentiel quark – «кварковий потенціал») [1, с. 107]. Отже, наведений приклад демонструє, що формування фізичних та технічних термінів значною мірою підпорядковується антропоцентричному принципу, у межах якого особливого значення набуває когнітивна семантика, адже саме вона визначає місце людини в мовній системі та впливає на семантичні трансформації спеціальної лексики.
Конотативні запозичення становлять лексичні елементи, що слугують компонентами для утворення акронімів і при цьому мають повні або часткові відповідники у французькій мові. Їхнє поширення пояснюється прихованою тенденцією надавати перевагу англомовним термінам перед автохтонними французькими, що зумовило активне входження таких одиниць у терміносистему мови-реципієнта. На відміну від денотативних, конотативні запозичення не позначають абсолютно нових понять, адже у французькій уже існують відповідні номінації. Відтак їхнє використання мотивується переважно семантичними чинниками. При цьому нерідко в процесі засвоєння вони зазнають семантичного звуження: у французькій мові сфера їх уживання обмежена фізичною та суміжними терміносистемами, тоді як в англійській вони належать до загальновживаної лексики. Наприклад, chopper (‘механічний переривник пучка, оптичний модулятор’) у вихідній мовній системі означає «різак м’ясника», «дробарка»; fading (‘затухання радіосигналу, звуку’) співвідноситься з загальним значенням «в’янення», «знебарвлення»; garbling (‘локаційні перешкоди’) – із «викривленням інформації»; whisker (‘ниткоподібний кристал’) – із «бакенбардами», «вусами у тварин» [1, с. 109]. Таким чином, обмежене функціонування цих запозичень у спеціалізованих терміносистемах свідчить про відсутність загрози для цілісності французької мовної системи.
Кількісне зростання запозичень у новітній період зумовлене дією глобальних чинників, зокрема процесами міжнародної інтеграції та типологічною близькістю англійської та французької мовних систем [2, с. 11]. Водночас поширенню англіцизмів у фізичній та технічній термінологіях сприяють і внутрішньомовні фактори. Протягом останніх десятиліть унаслідок інтенсивного формування нових фізичних понять мови-реципієнти не завжди встигають оперативно створювати власні терміноодиниці. Додатковою причиною активного функціонування англійських запозичень є їхня структурна компактність, висока інформативність та комунікативна зручність.
Література:
1. Галян О. В., Хірочинська О. І. Особливості вживання та перекладу запозичень у технічній та фізичній термінологіях (на матеріалі французької мови). Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кропивницький: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Вип. 1(208). С. 105–111
2. Галян О. В. Формування та функціонування фізичних термінів у французькій мові: автореф. дис. … к-та філол. наук: 10.02.05 «романські мови». Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 20 с.
3. Le Robert. Dictionnaire du français sous la direction de Josette Rey-Debove. P.: Clé international, 1999. 1232 p.
|