Повернення військовослужбовців із зони бойових дій є складним психологічним процесом, що супроводжується низкою адаптаційних труднощів. Особливо гостро ці труднощі проявляються в контексті родинних стосунків, які часто зазнають трансформацій під впливом бойового досвіду. Порушення комунікації, емоційне відсторонення, підвищений рівень конфліктності – усе це є типовими викликами для військовослужбовців. У зв’язку з цим актуалізується вивчення психологічних чинників, що зумовлюють успішність інтеграції військового у сімейне середовище [2].
Метою дослідження є виявлення ключових психологічних чинників, що впливають на сімейну адаптацію військовослужбовців після участі в бойових діях, зокрема рівень посттравматичного стресу (ПТСР), тип міжособистісної поведінки, характер сімейної структури та рівень дистресу в родині [1].
У дослідженні взяли участь 34 військовослужбовці чоловічої статі віком від 26 до 52 років, які проходили психологічну реабілітацію після участі в бойових діях. Окрім цього, було залучено 28 їхніх партнерок, які надали оцінки поведінки своїх чоловіків після повернення з війни. Для збору даних використовувалися шкала посттравматичного стресу за Кларком, шкала сімейної адаптації та згуртованості FACES-3, шкала сімейного стресу, авторська анкета оцінки змін у сімейних стосунках, а також методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.
Результати дослідження засвідчили, що понад половина військовослужбовців мали високий рівень симптомів ПТСР, зокрема емоційне оціпеніння, дратівливість, порушення сну та труднощі в комунікації. Кореляція між ПТСР і погіршенням якості сімейних стосунків становила r = 0,65. Незбалансовані типи сімейної структури були виявлені у 68% респондентів, що супроводжувалося слабким емоційним зв’язком, нечітким розподілом ролей і зниженим рівнем прийняття рішень у родині. Показник кореляції з погіршенням стосунків становив r = 0,68.
Більшість військових (59%) переживали високий рівень сімейного стресу. Основними чинниками були фінансові труднощі, дефіцит емоційної підтримки та нерозуміння з боку партнерів. Половина військовослужбовців відзначили суттєве погіршення стосунків у родині після повернення з війни. Основними проблемами стали відчуження, часті конфлікти та розчарування очікувань.
Методика Т. Лірі виявила, що найпоширенішими міжособистісними стилями поведінки серед військових були домінуючо-агресивний (37%), ухильно-залежний (29%) та кооперативно-дружній (21%). За оцінками дружин, 42% партнерів проявляли агресивно-домінантні риси, 33% – емоційну замкнутість, а лише 18% – підтримувальну поведінку. Виявлено кореляційний зв’язок r = 0,52 між агресивним стилем і ПТСР, а також r = –0,47 між ухильно-залежним стилем та адаптацією.
Аналіз результатів засвідчив, що ПТСР та деструктивні міжособистісні стилі є ключовими чинниками, які ускладнюють повернення військовослужбовця до родинного життя. Дружини значно частіше фіксують негативні зміни у поведінці партнерів, ніж самі військові, що вказує на розбіжності у сприйнятті, які можуть провокувати конфлікти та поглиблювати емоційну дистанцію.
Таким чином, адаптація військовослужбовців до сімейного життя після бойових дій є багатовимірним процесом, що залежить від ряду психологічних змін. Рівень ПТСР, сімейний стрес, тип міжособистісної взаємодії та структура родинної системи мають суттєвий вплив на якість функціонування сім’ї. Включення членів родини до процесу реабілітації є необхідною умовою ефективної інтеграції військових у мирне життя. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка програм сімейної психотерапії для подружніх пар, у яких один із партнерів є ветераном бойових дій.
Список літератури:
1. Агаєв Н.А., Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В., Ткаченко В.В. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
2. Профілактики та вирішення конфліктів у сім’ях військовослужбовців: методичний посібник. К: НДЦ ГП ЗС України, 2023. 115 с.
__________________________
Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Поліський національний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter