Методика позакласної та позашкільної роботи розглядає різні форми позаурочної діяльності. Закон України «Про освіту», Державні стандарти змінили підходи до навчання, виховання особистості. Уся увага сконцентрована на підготовці компетентних фахівців. Концепція Нової української школи спрямувала діяльність закладів загальної середньої освіти на наскрізне виховання. Підкреслюється, виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) [3].
У Методичних рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації виховного процесу в закладах освіти від 29 листопада 2024 року визначено пріоритети в цьому процесі. Вказано: наразі виховання дітей та молоді в Україні здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво підвищує роль національно-патріотичного виховання молоді. З огляду на це, національно-патріотичне виховання учнівської молоді наповнюється новим змістом, а його мета полягає у формуванні соціально активної, відповідальної особистості зі сформованою громадянською позицією, стійкою ціннісною системою та особистісними характеристиками, що дають змогу брати участь у творенні держави, захисті її національних інтересів та територіальної цілісності [2].
Новий зміст освітнього процесу сприяє урізноманітненню форм позакласної роботи з учнями. Ця проблема досліджується за різними напрямами: роль позакласної виховної роботи у формуванні моральних цінностей молодших школярів (О. Поліщук); проблема організації позакласної роботи в загальноосвітній школі (Л. Базильчук); сучасні форми проведення годин класного керівника (Л. Рябуха) та інші. Відтак зазначається, що позакласні заняття допомагають створити в школі атмосферу багатого духовного життя, сприяють розвитку пізнавальних інтересів, потреб і практичних умінь [4, с.264]. Авторами вказуються й проблеми у змісті виховної роботи, зокрема змінилися інтереси дітей [1].
У час євроінтеграційної політики України виховна діяльність учителя історії є вкрай важливою. Вона здійснюється через освітній компонент та в позаурочний час.
Акцентуємо увагу не на всіх формах позаурочної роботи, а тільки на окремих тематичних виховних годинах історичної тематики. Однак, за словами Л. Базильчук, варіативність та різноманітність цих форм вимагає комплексного підходу до їх використання у виховній практиці сучасної школи, оскільки постійне використання застарілих форм виховної роботи, відсутність їх постійного обновлення приводить до зниження дитячого інтересу і гальмує виховний процес взагалі. Разом з тим необґрунтована відмова від традиційних форм роботи приводить до псевдопедагогічного винахідництва, до знецінювання самої форми виховної діяльності [1, с.8-9]. Окреслимо зміст окремих із запропонованих нами.
Лекторій. Його можна організувати в рамках плану виховної роботи закладу освіти, гурткової діяльності. Особливо гурток дає можливість досліджувати матеріали становлення Української держави, розвиток рідного краю. Зважаючи на реалії сьогодення, можемо говорити про організацію військово-історичного лекторію. Український інститут національної пам’яті проводить відеолекції, до яких можна долучати старшокласників. Окрім цього, ним розробляються й інші цікаві матеріали для учителів, наприклад, карткова гра «100 облич Української революції».
Методичні особливості їх проведення: врахування вікових особливостей школярів, ступінь підготовленості до розуміння історичної події; необхідність у поясненні учителем окремих фактів; застосування інноваційних методів (наприклад, «вільний мікрофон»).
Зустрічі. Розмова з очевидцями історичних подій спонукає школярів до живого спілкування, розуміння певних історичних фактів. Сьогодні актуальними є зустрічі із захисниками та захисницями України, членами родини. Вважаємо за доцільне налагодити контакти між дітьми, щоб поділити їх біль та страждання, визначити спільні інтереси в шкільному житті.
Методичні особливості їх проведення полягають у ретельній підготовці вчителем учасників, вибір формату спілкування.
Інформаційні хвилинки. У рамках закладу освіти рекомендуємо щомісяця повідомляти про важливі історичні події різних часів. Їх можна проводити у формі поданої короткої інформації, прослуховування на перервах із залученням комп’ютерних технологій. Їх підготовка здійснюється під керівництвом учителя історії.
Проєкти. Проєктна діяльність урізноманітнює індивідуальну чи групову роботу школярів. Учитель може рекомендувати тему або обирати її можуть учні. Звісно, така робота повинна керуватися викладачем історії чи куратором з метою роз’яснення певних фактів.
Методичні особливості їх проведення в наступному: чітке формулювання теми та завдань; групова робота щодо підходів розкриття історичного факту; індивідуальна робота учнів; презентація матеріалів, узагальнення учителем. У цьому процесі вкрай важливо дотримуватися дидактичних та специфічних принципів навчання.
Отже, нами окреслено методичні особливості окремих видів позаурочної діяльності у ЗЗСО, що дають можливість пізнати історичні факти чи історичні постаті.
Список літератури:
1.Базильчук Л. В. Проблема організації позакласної роботи в загальноосвітній школі. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. 2008. (№ 129). С. 6-10.
2. Міністерство освіти і науки України. Про методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в закладах освіти. 29 листопада 2024 року. URL: https://mon.gov.ua/npa/pro-metodychni-rekomendatsii-shchodo-orhanizatsii-vykhovnoho-protsesu-v-zakladakh-osvity
3. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
4. Поліщук О. Роль позакласної виховної роботи у формуванні моральних цінностей молодших школярів. Інноваційна педагогіка. Випуск 5. 22018. С.262-264.
|