:: ECONOMY :: ПОНЯТТЯ ІНТЕЛЕКТУ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ :: ECONOMY :: ПОНЯТТЯ ІНТЕЛЕКТУ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ
:: ECONOMY :: ПОНЯТТЯ ІНТЕЛЕКТУ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 45

Термін подання матеріалів

21 жовтня 2025

До початку конференції залишилось днів 21



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПОНЯТТЯ ІНТЕЛЕКТУ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ

 
19.09.2025 20:33
Автор: Горбань Радомир Ігорович, аспірант, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
[7. Філософські науки;]


Поняття інтелекту, яке впродовж століть посідало одне з центральних місць у філософському осмисленні людської природи, сьогодні набуває нових форм. Разом з розвитком комп’ютерних технологій відбувається семантичний і концептуальний зсув у сприйняття цього терміну. Воно дедалі частіше вживається у позалюдському вимірі – в контексті штучного інтелекту (ШІ). 

Існує два основних підходи до трактування цього терміну: антропологічний і редукціоністський. 

Антропологічний підхід притаманний традиційній філософській думці і стверджує, що інтелект є людською рисою, яка невіддільна від свідомості, мови, досвіду тощо. Така позиція лежить в основі аргументів зокрема Джозефа Вайзенбаума та Джона Сьорля. Перший, науковець з МІТ, який відомий створенням комп’ютерної програми ELIZA, критикував порівняння людського та штучного інтелекту [3]. Вайзенбаум виступав проти ідеї, що інтелект можна звести до алгоритмічного процесу, а отже, що він є відтворюваним у цифровій формі. Він підкреслював, що емпіричне відтворення явища не дорівнює його поясненню: комп’ютери можуть демонструвати мовну компетентність, проте їхній спосіб обробки інформації принципово відрізняється від людського. Це співзвучно з аргументом Джона Сьорля у «Китайській кімнаті», який доводив, що розпізнавання символів не є тотожним справжньому розумінню [1]. Таким чином, Вайзенбаум вказує на ключовий розрив між симуляцією розуму та справжнім розумінням: перше може бути досягнуте шляхом статистичних або символічних обчислень, що ми вже спостерігаємо в сучасних мовних моделях, але друге вимагає суб’єктивного досвіду, якого машини позбавлені. Тобто, ототожнення людського інтелекту з комп’ютерною обробкою інформації є онтологічно хибним.

Редукціоністський або функціональний підхід, який набув поширення з розвитком комп’ютерних наук, звужує поняття інтелекту до здатності виконувати обчислювальні операції, аналогічні до тих, що виконує людина. Такі операції можна кількісно і якісно виміряти й відтворити. Таке тлумачення дозволяє застосовувати цей термін в контексті комп’ютерних програм. Відповідно до цього підходу, інтелект визначається не через специфічну природу суб’єкта (людина чи машина), а через функціональну здатність до обробки інформації, прийняття рішень, навчання, планування тощо. Цей підхід бере свій початок з Алана Тюрінга, який запропонував Тест Тюрінга як основний критерій інтелекту (в контексті «розумності» машин), оминаючи виміри свідомості, досвіду, розуміння тощо [2]. Він розглядав інтелект як поведінкову характеристику, яку можна відтворити у машині. 

Таким чином, сучасне осмислення поняття інтелекту демонструє розбіжність між гуманітарною традицією, що підкреслює унікальність людської свідомості, і технонауковим підходом, який вбачає в інтелекті насамперед функціональну здатність до інформаційної обробки. Разом з тим, ці два підходи не суперечать один одному. Дуже загально можна з впевненістю стверджувати, що інтелект людини складається з двох частин – раціональної й ірраціональної. Можливості сучасного ШІ в багатьох вимірах значно переважають можливості раціональної частини людського інтелекту. І можна з впевненістю стверджувати, що цей розрив у майбутньому буде лише збільшуватися. Разом з тим, виглядає в засновку неможливим аби ШІ опанував царину ірраціонального. Саме в цьому і полягає головна відмінність інтелекту штучного і людського. 

Список літератури:

1. Searle, J. R. Minds, brains, and programs. Behavioral and Brain Sciences. 1980. Vol. 3, no. 3. P. 417-424. URL: https://doi.org/10.1017/s0140525x00005756 (date of access: 17.09.2025).

2. Turing, A. M. Computing machinery and intelligence. Mind. 1950. Vol. 59, no. 236. P. 433-460. URL: https://doi.org/10.1093/mind/lix.236.433 

(date of access: 17.09.2025).

3. Weizenbaum, J. Computer power and human reason: From judgment to calculation. San Francisco : W. H. Freeman, 1976. 300 p.

___________________________

Науковий керівник: Тарароєв Яків Володимирович, доктор філософських наук, професор кафедри філософії, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2025 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.339 сек. / Mysql: 1833 (0.263 сек.)