Поточні складні умови розвитку підприємств в умовах глобалізованої економіки, зростаючої конкуренції та постійного тиску на зниження витрат і підвищення якості продукції чи послуг зумовлюють потребу у впровадженні системних підходів до управління бізнес-процесами, і саме методологія Lean Six Sigma постає як інтегрована концепція, що поєднує філософію усунення втрат та підвищення продуктивності з чіткими статистичними інструментами вимірювання й аналізу відхилень, дозволяючи компаніям знаходити оптимальний баланс між ефективністю, стабільністю і клієнтоорієнтованістю [3].
Серцевиною методології Six Sigma, а згодом і інтегрованої Lean Six Sigma, є DMAIC-цикл, який становить собою логічно вибудувану послідовність етапів, що дозволяють системно підходити до вирішення проблем, оптимізації процесів і досягнення стабільних результатів у довгостроковій перспективі, де на першому етапі Define здійснюється чітке визначення проблеми, постановка цілей і формування проектної команди, що створює фундамент для подальшого аналізу та гарантує узгодженість між стратегічними завданнями організації та конкретними ініціативами. На другому етапі Measure основна увага приділяється збору достовірних даних, встановленню ключових показників ефективності та визначенню початкового рівня процесу, що дозволяє об’єктивно оцінити масштаб проблеми й визначити точки для подальшого вдосконалення.
Етап Analyze передбачає глибоке дослідження причинно-наслідкових зв’язків, застосування статистичних і аналітичних методів для виявлення справжніх джерел проблем, а не лише поверхневих симптомів, що дає змогу уникнути хибних рішень і зосередитися на ключових факторах, які визначають стабільність процесу. На етапі Improve розробляються і впроваджуються конкретні заходи, спрямовані на усунення виявлених проблемних ланок, оптимізацію процесів, зменшення варіативності й зниження рівня дефектності, і саме тут часто відбувається інтеграція інструментів Lean, що дозволяє посилити результативність змін. Заключний етап Control забезпечує стабільність досягнутих поліпшень через створення систем моніторингу, розробку контрольних карт, впровадження регламентів і стандартів, які перешкоджають поверненню процесів до попереднього стану, забезпечуючи сталість результатів і культуру безперервного вдосконалення. Сам Lean як підхід акцентує увагу на усуненні втрат (muda), скороченні часу циклу та створенні максимальної цінності для клієнта, і саме тому його інструментарій широко застосовується в межах Lean Six Sigma, забезпечуючи практичні механізми для виявлення та ліквідації неефективних елементів у процесах. Одним із формуючих інструментів визначаємо саме Value Stream Mapping (VSM) – методику картування потоків створення цінності, що допомагає візуалізувати всі етапи процесу, від початкового постачання ресурсів до кінцевої доставки продукту споживачу, і на основі цього виявити вузькі місця, зайві операції, затримки та втрати, що не додають цінності, створюючи підґрунтя для системних змін [2].
Найбільш очевидною сферою застосування Lean Six Sigma є виробничі процеси, адже саме тут простежується висока концентрація матеріальних, часових і трудових ресурсів, а відтак будь-які втрати чи відхилення безпосередньо впливають на собівартість продукції та конкурентоспроможність підприємства, тому впровадження методів картування потоків створення цінності, статистичного контролю процесів чи системи 5S дозволяє суттєво скоротити час виробничого циклу, усунути «вузькі місця» та забезпечити стабільність показників якості [5].
У сфері логістики Lean Six Sigma демонструє не меншу ефективність, оскільки оптимізація ланцюгів постачання, скорочення часу транспортування та усунення зайвих операцій у складських процесах дає можливість підприємствам мінімізувати витрати на зберігання, забезпечити вчасну доставку клієнтам та знизити ризик утворення надлишкових запасів, що, у свою чергу, підвищує рівень сервісу та довіру споживачів.
У сфері обслуговування клієнтів застосування Lean Six Sigma дозволяє підвищити рівень задоволеності за рахунок скорочення часу очікування, мінімізації кількості помилок при обробці замовлень чи звернень, а також стандартизації процесів надання послуг, що формує передумови для довготривалих відносин між компанією та клієнтською базою, і водночас створює конкурентні переваги на ринку, де якість сервісу є ключовим фактором.
Впровадження Lean Six Sigma на практиці вимагає чіткого дотримання послідовного алгоритму, який включає декілька етапів, і кожен із них формує основу для подальших дій, забезпечуючи логічність і результативність трансформаційних змін, адже відсутність системності або недостатня увага до початкових стадій часто призводять до невдач і втрати довіри персоналу до методології. Першим етапом є визначення стратегічних цілей і проблемних зон, які потребують вдосконалення, що передбачає ідентифікацію бізнес-процесів із найбільшою кількістю втрат, дефектів або високим рівнем варіацій, а також формування бачення очікуваних результатів у контексті корпоративної стратегії. Другим етапом виступає формування проектних команд, до складу яких входять як фахівці, що безпосередньо працюють у проблемних процесах, так і спеціально підготовлені експерти Lean Six Sigma («чорні пояси», «зелені пояси»), що забезпечує поєднання практичного досвіду з аналітичними компетенціями [1].
Третій етап передбачає збір і вимірювання даних щодо обраних процесів, їхнє детальне картування за допомогою Value Stream Mapping, визначення ключових показників ефективності та створення базової лінії для подальших порівнянь, що дозволяє оцінити масштаб проблеми й визначити точки втручання. Четвертий етап полягає у проведенні глибокого аналізу із використанням статистичних методів, діаграм причин і наслідків, контрольних карт, що дає змогу ідентифікувати першопричини проблем і визначити напрями вдосконалення, які мають найбільший вплив на кінцевий результат. П’ятий етап – розробка і впровадження рішень, що можуть включати зміни у виробничих схемах, логістичних маршрутах, стандартизації обслуговування чи організації робочого простору, і саме тут поєднуються інструменти Lean (усунення втрат, 5S, Kaizen) та Six Sigma (SPC, контрольні карти), створюючи синергію швидких і довготривалих змін. Заключним етапом буде система контролю і стандартизації, яка забезпечує збереження досягнутих результатів, інтеграцію нових практик у корпоративну культуру та постійний моніторинг процесів, що дає змогу уникнути регресії й закріпити культуру безперервного вдосконалення.
Практичні результати впровадження Lean Six Sigma на підприємствах у різних країнах свідчать про її високу ефективність, адже у виробничій сфері одними з найпоширеніших результатів є скорочення операційних витрат за рахунок зменшення втрат, зниження обсягу браку та оптимізації використання обладнання, що безпосередньо впливає на собівартість продукції та підвищує конкурентоспроможність компанії на ринку.
У логістиці та ланцюгах постачання результати проявляються у зменшенні часу доставки, скороченні витрат на зберігання завдяки впровадженню принципів Just-in-Time, зниженні рівня пошкоджень при транспортуванні та покращенні точності прогнозування попиту, що дозволяє підприємствам підвищити гнучкість і швидко реагувати на коливання ринкової кон’юнктури.
У сфері обслуговування клієнтів результати впровадження Lean Six Sigma полягають у скороченні часу очікування під час обробки замовлень, зменшенні кількості помилок при роботі з клієнтськими заявками, підвищенні швидкості реагування на запити, що формує вищий рівень задоволеності та лояльності споживачів, а отже – стабільне зростання обсягів продажів і зміцнення ринкових позицій [4].
Практичне застосування Lean Six Sigma на підприємствах свідчить про універсальність і результативність цієї методології, яка демонструє високу ефективність у виробничій, логістичній та сервісній сферах, забезпечує системний підхід до оптимізації бізнес-процесів та формує довгострокові конкурентні переваги.
Список літератури:
1. Сливчук А., Другов О. Методологічні підходи до оптимізації бізнес-процесів виробничого підприємства на основі впровадження стратегій Lean та Six Sigma. Економіка та суспільство. 2024. № 68. DOI: 10.32782/2524-0072/2024-68-27.
2. Riepina I. Using the Lean Manufacturing Methodology to Improve the Quality of the Enterprise’s Business Processes. Management. 2023. no 1 (37). pp. 39-49. DOI: 10.30857/2415-3206.2023.1.4.
3. Makedon V., Kostyshyna T., Tuzhylkina O., Stepanova L., Filippov V. Ensuring the efficiency of integration processes in the international corporate sector on the basis of strategic management. Academy of Strategic Management Journal. 2019. Volume 18. Special Issue 1. URL: https://www.abacademies.org/articles/Ensuring-the-efficiency-of-integration-processes-in-the-international-corporate-sector-on-the-basis-of-strategic-management-1939-6104-18-SI-1-452.pdf
4. Moreira T. da Costa Reis, Nascimento D. L. de Mattos, Smirnova Y., Santos A. C. de Souza G. dos. Lean Six Sigma 4.0 methodology for optimizing occupational exams in operations management. International Journal of Lean Six Sigma. 2024. Vol. 15, no 8, pp. 93-119. DOI: 10.1108/IJLSS-07-2023-0123.
5. Zhyvko Z., Petrukha N. Formation and development of digital competencies in the conditions of digitalization of society. The development of innovations and financial technology in the digital economy: monograph. OÜ Scientific Center of Innovative Research. 2023. P. 62-85. DOI: https://doi.org/10.36690/DIFTDE-2023-62-85.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter