|
|
|
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ ПРОТЯГОМ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ
| |
| 11.03.2010 23:38 |
|
Автор: Пласконіс Назарій Вікторович, студент факультету економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія»
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Падіння провідних індексів фондового ринку України стали свого роду символом фінансової кризи в державі. 2008 рік став для інвестиційних компаній одним з найскладніших за всю історії їхнього існування в Україні. Просідання індексу ПФТС від свого максимуму майже в чотири рази, падіння вартості пайових інвестиційних фондів майже в 2 рази, не більше 10 угод в середньому на день—це далеко не всі ознаки кризи на фондовому ринку України. Проте саме завдяки такій значній корекції стали очевидними для всіх проблеми розвитку фондового ринку за попередні роки. Метою даної статті є аналіз основних причин та перспектив динамічного розвитку, а також проблем, що загрожують українському ринку цінних паперів у післякризовий час.
В кінці 2008 року, коли у світі фінансова криза досягла свого апогею, фондовий ринок України, який напередодні показував рекордні щорічні прирости, так само швидко почав просідати. Основною причиною такого стрімкого падіння аналітики називали відлив закордонного капіталу з ринку через кризу ліквідності та фіксацію збитків основними експортними галузями всередині України.[3] Якщо зважити на те, що саме іноземний капітал, який складає близько 80% від усього обсягу капіталу, є основним локомотивом розвитку фондового ринку в Україні, цілком очевидно, що його відплив як у сторону Росії, так і у сторону Заходу, спричинив падіння індексу ПФТС – на той час «барометру» фондового ринку.
Якщо вкінці 2008 року аналітики думали над тим, чи «переживе зиму» фондовий ринок, то стрімкий ріст на 50% в березні-квітні 2009 означав, що «дно» українського фондового ринку досягнуто, і почався процес відродження. [5] Причинами стрімкого зростання індексів є кілька вагомих чинників. Однією з основних рис цього періоду називають вихід на ринок російської РТС в особі «Української біржі» та початок реальних торгів на ній весною 2009 року, що означав появу реального конкурента українському ПФСТ. Причому нова біржа була більш розвиненою, з точки зору технологій: був представлений ринок заявок та ринок котирувань, відкритий доступ для фізичних осіб через послуги інтернет-трейдингу. На той час вихід російської біржі на український ринок не розглядали як загрозу національним інтересам, оскільки фондовий ринок потребував оновлення та створення конкурента монополісту в лиці ПФТС.
Поява послуги інтернет-трейдингу дозволила розширити кількість інвесторів. Попри те, що зростання онлайн-торговців не було стрімким, а обсяги їхніх інвестицій досі залишаються порівняно низькими, не можна не відзначити їхнього впливу на ріст українського ринку цінних паперів в 2009 році. Якщо в квітні кількість інтернет-трейдерів становила 65 осіб, 10 з яких були фізичними особами, то вже в жовтні загальна кількість становила більше 1500 осіб, причому теоретично ця кількість не має межі.[3] Наразі експерти відзначають, що частка інтернет-трейдерів на ринку складає приблизно 25%. Таким чином, заслугою інтернет-трейдерів, в основному, відзначають зростання ліквідності на ринку: попри невеликі обсяги в грошовому еквіваленті сама кількість угод зросла.
Проте поява інтернет-трейдерів поки не була найбільш впливовим чинником на розвиток ринку. Події закордоном, а також оптимістичні новини, що поступали звідти, варто вважати одним з найголовніших локомотивів зростання українського фондового ринку в першій половині 2009 року. Поява нових грошей, внаслідок антикризових дій урядів провідних країн, особливо США у лиці «плану Гейтнера», які почали поступати в комерційні банки, штовхала ринки капіталів до зростання. Крім того, інвестори почали впорядковувати «погані» активи банків через створення нових інвестиційних фондів.[2] Рівень цін на сировину на міжнародних ринках, що стрімко падав протягом 2008 року і потягнув за собою фондові ринки, повільно почав відновлюватись до докризових показників. Крім того, вливання грошей Міжнародного Валютного Фонду в економіки держав, які найбільше постраждали від кризи, такі як країни Прибалтики, Східної Європи тощо, до яких належить і Україна, означали покращення ситуації в країні, що також позитивно впливало на вартість активів.
Якщо в першій половині минулого року питанням стояло підвищення ліквідності ринків та вартості активів і, відповідно, відродження мінімальної діяльності на торговельних площадках (на 31.01.09 р. індекс ПФТС склав 572.91 пунктів, що на 90.1% більший за показник роком раніше, а обсяг складав 10.8 млрд грн), то друга половина року показала ще одну гостру проблему українського ринку капіталів: відсутність сучасної інфраструктури, і як наслідок, перерозподіл власності. Восени ПФТС прийняла рішення про продаж 50%+1 акцій російській ММВБ: 138 з 162 зареєстрованих в залі акціонерів проголосували «За».[4] Таким чином, практично весь організований український фондовий ринок перейшов під контроль російських біржових операторів, обігнавши темпи денаціоналізації банківський сектор. (Обсяги ПФТС та УБ разом складали 65.8% станом на листопад 2009 р.). Внаслідок продажі на ПФТС появились такі нові послуги, як ринок РЕПО, ринок похідних цінних паперів, торгівля товарними ресурсами, створена розрахункова система з використанням єдиної процедури клірингу. Крім того, планується впровадження високоефективної централізованої системи управління ризиками. Такі нові впровадження, без сумніву, позитивно вливатимуть на розвиток українського фондового ринку. Проте такий поділ сил на ринку має і ряд загроз, першою з яких відзначають те, що дві передові українські біржі стали підконтрольними російськими операторами. Якщо наразі ПФТС є конкурентом УБ, то в рамках «Стратегії розвитку фінансового ринку в Росії на період до 2020 р.», яка передбачає створення в Москві міжнародного фінансового центру, консолідацію російської біржової та розрахункової інфраструктур, цілком реальним може стати об’єднання РТС і ММВБ в Росії, і як наслідок, українських бірж.
Окрім зовнішніх факторів, які впливали на розвиток інфраструктури українських ринків капіталів, варто відзначити й внутрішні. Головним чинником стало утворення четвертого за рахунком депозитарію, Всеукраїнського депозитарію цінних паперів (ВДЦП) в квітні 2008 році, акціонерами якого стали Національний банк України, 19 найбільших банків та 2 біржі.[1] Через деякий час ВДЦП поглинув найстаріший депозитарій України «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), який обслуговував 99% операцій на ринку. Таке поглинання дозволило інвестувати в МФС додаткові кошти, що дозволить покращити його роботу, оскільки станом на 2009 рік технологічне забезпечення було застарілим та потребувало оновлення. Проте суперечки, що виникли між акціонерами новоствореного депозитарію, не дозволило ефективно реформувати роботу детозитарію. Як наслідок, ВДЦП поки не виконав основної покаладеної на нього функції - підвищення ефективності роботи головного депозитарію.
Таким чином, 2009 рік став переломним в історії розвитку українського фондового ринку. На фоні позитивних новин закордону основі фондові індекси продовжували рости, і з часом вони перетнуть докризові показники. Перехід контролю над основними українськими біржами до іноземних операторів забезпечив розвиток нових послуг на ринку, проте несе політичну загрозу. Поява нового депозитарію має забезпечити покращення технологічного забезпечення. Нові послуги, що були впроваджені дозволили розширити кількість учасників ринку за рахунок інтернет-трейдерів. На фоні позитивних новин про розвиток економік світу головним локомотивом росту вартості українських активів поки залишається їхня недооцінка.
Список використаної літератури:
1. Дубинський О. Сколотяний Ю. Приватні вози на депозитарній ниві // Дзеркало тижня. – №25. – 2009. – http://www.dt.ua/2000/2040/66650/
2. Мироненко В. Проблеск оптимизма // Инвестгазета. – №15. – 2009. – с.40-45.
3. Терехова Н. Фондовый рынок: новая кровь // Инвестгазета. – №41. –2009. – с. 42-45.
4. Терехова Н. Биржевой передел // Инвестгазета. – №3. – 2010. – с. 42-45
5. Святненко А. Прощавай, кризо? Темпи зростання фондового ринку стали несподіванкою навіть для його учасників // Дзеркало тижня. – №8. – 2010. – http://www.dt.ua/2000/2040/68658/
e-mail: nerill@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter