Однією з основних проблем сучасної вітчизняної архітектурної типології є необхідність її модернізації у зв'язку з розвитком інновацій, а також її узгодження з європейськими стандартами.
Актуальність обраної теми полягає в необхідності модернізації вітчизняних принципів архітектурної типологізації, орієнтуючись на європейські стандарти, у зв'язку з проблемами впровадження енергозберігаючих технологій у практику будівництва та архітектури [1].
Об'єктом дослідження є архітектура енергоефективних будівель та споруд.
Предметом дослідження є основні засади типологізації на основі європейських стандартів архітектури енергоефективних будівель.
У статті проаналізовано сучасні тенденції типологізації на основі стандартів архітектури енергоефективних будівель.
1. Енергопасивні будівлі
Енергопасивні будинки спроектовані таким чином, що вони пасивні стосовно енергетичного споживання, тобто обходяться без використання інженерного обладнання та енергоресурсів. За допомогою архітектурно-планувальних рішень вони мають здатність поглинати, накопичувати і підтримувати максимальну кількість тепла взимку і в міжсезоння. Обігрів пасивного будинку повинен відбуватися за рахунок тепла, що виробляється сонячною і геотермальною енергією, альтернативних джерел енергії, людей, що проживають в будинку. Тепла вода у енергопасивних будинках забезпечується відновлюваними джерелами енергії, тепловими насосами та сонячними колекторами. Такі будинки також мають змогу накопичувати і зберігати тепло (або прохолоду) якомога довше за допомогою якісної теплоізоляції та герметичності [2].
У пасивному будинку ефективна теплоізоляція всіх огороджувальних поверхонь формується в кілька шарів внутрішньої і зовнішньої ізоляції, що дозволяє одночасно не випускати тепло з дому і не пускати холод всередину.
Для архітектурних та інженерних рішень енергопасивної будівлі важливі наступні методи, завдяки яким до 90% енергії зберігається пасивно:
- правильна просторова і функціональна орієнтація будівлі і її приміщень з боків світла;
- відкритість південної сторони для інсоляції
- підвищення волого-, вітро- та теплозахисту будівлі з північного боку
- мінімізація напівпрозорих прорізів на північних фасадах, через які тепло виходило б з будівлі;
- якісна теплоізоляція стін і огороджувальних конструкцій,
Головна енергетична особливість пасивного будинку – низьке енергоспоживання - витрата опалення не більше кВт-год/м² на рік, близько 10% питомої енергії на одиницю об’єму, що є споживанням більшості сучасних будівель. Європейський стандарт пасивного будинку забезпечує енергоспоживання для опалення будинку не більше 15 кВт-год/м² на рік [3].
За сучасною європейською класифікацією енергоспоживання будівлі поділяються на:
- Старі будівлі (побудовані до 1970-х років) потребують опалення близько 300 кВт/год на квадратний метр на рік
- Нові будівлі (побудовані з 1970-х по 2000 рік) - 150 кВт-год/м² на рік.
- Будинки низького енергоспоживання - 60 кВт-год/м² на рік.
- Пасивні будинки (прийнятий Закон, згідно з яким з 2019 року в Європі неможливо будувати нижче стандарту пасивного будинку) - 15 кВт-год/м² на рік.
- Будинки нульового споживання (спроектовані для споживання виключно енергії власного виробництва)
Прийнята країнами ЄС в грудні 2009 року «Енергетична ефективність будівельної директиви» (Energy Performance of Building Directive) свідчить, що з 31 грудня 2019 року в Європі дозволено будувати будинки тільки за стандартом не нижче пасивного.
Такі особливості пасивних систем, як порівняно низька вартість, зручність і комфорт, хороша продуктивність, простота використання і підвищена екологічність зробили доцільним їх використання при проектуванні широкого спектру архітектурних об’єктів.
2. Енергоактивні будівлі
Енергоактивні будівлі зосереджені на ефективному використанні енергетичного потенціалу природних і кліматичних факторів навколишнього середовища з метою забезпечення часткової або повної незалежної енергії за допомогою ряду заходів, на основі використання об’ємно-планувальних, інженерних, структурних засобів, які передбачають орієнтацію просторів, архітектурних форм і технічних систем на джерела енергії зовнішнього середовища (сонячна, вітрова, геотермальна тощо), що дозволяє замінити традиційні вичерпні джерела відновлюваними [4].
Планувальні рішення сучасного комфортного житла припускають функціональний поділ денної і нічної зон, наявність не менше двох санвузлів, наявність додаткових господарських.
За ступенем енергетичної активності об’єкта розрізняють будівлі:
- з низькою енергоактивністю (заміщеня до 10% енергопостачань);
- з середньою енергоактивністю (заміщеня 10 – 60%);
- з високою енергоактивністю (заміщеня більше 60%);
- енергетично автономні (заміщеня 100%);
- з надлишковою енергоактивністю (коли вироблення енергії з природних джерел перевищує потреби самої будівлі і дозволяє передавати надлишкову енергію в мережу іншим споживачам).
Досвід останніх десятиліть показує, що найбільш економічно ефективними (з точки зору окупності) і найбільш популярними в осяжному майбутньому є будівлі з середньою енергетичною активністю, де поновлювані джерела природної енергії постачають від 40 до 60 відсотків від загального попиту.
У сфері реконструкції будівель та споруд, побудованих за старими технологіями та стандартами енергоспоживання, актуальна тенденція до повної заміни традиційних джерел енергії альтернативними методами потребує кваліфікованих рішень, що можуть дозволити поступово модернізувати енергетичну структуру будівель від енергоефективності до використання альтернативної енергії переважно пасивними, а потім активними технологічними методами та стандартами.
Енергоефективні будівлі є найбільш перспективним напрямком сучасних архітектурних об’єктів. Енергоефективність та екологічність сьогодні є необхідними та обов’язковими вимогами для оцінки та прийняття рішень у сучасному будівництві високотехнологічної цивілізації.
Список літератури
1. Andrew Scott & Eran Ben-Joseph - Re-New Town Sustainable Urban Housing & Community 2050. – Massachusetts Institute of Technology. SA+P Press, 2012. - 280 p.
2. Klimov Igor, Deleuil Jean-Michel. Technological Aspects of City Ecology. Bioclimatics. Green Roofs.: Textbook. 2015. - 60 p. (№ 530197-TEMPUS-1-2012-1-IT-TEMPUS-JPCR (2012-3017/001-001)
3. Sustainable Retrofitting of Commercial Buildings. Warm Climates// Richard Hyde, Nathan Groenhout, Francis Barram, Ken Yeang. Published by Routledge, 2020, - 512 p. ISBN 9780367576677
4. Tucci, F. (2021). Bioclimatic Approaches and Environmental Design. Strategies, Criteria and Requirements for an Evolution of Experimentations. In: Chiesa, G. (eds) Bioclimatic Approaches in Urban and Building Design. PoliTO Springer Series. Springer, Cham. (Access mode: https://doi.org/10.1007/978-3-030-59328-5_4)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter