Українці за два роки, крім бойових дій, сповна відчули на собі вплив повномасштабної війни на економіку країни. Вартість збитків і втрат від російської агресії вже сягають рекордних величин, а падіння реального ВВП в Україні є більш глибоким, ніж у більшості країн, які мали досвід збройних конфліктів.
Військова агресія росії проти України викликала масштабні руйнування виробничого капіталу та інфраструктури, принесла людські жертви та соціальні втрати. Війна призвела до скорочення робочих місць і доходів, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичених активів.
За даними ЄБРР у середньому воєнні події мають своїм наслідком падіння ВВП на душу населення на 9% відносно довоєнного рівня. В Україні поки що зарано говорити про сумарне падіння ВВП у результаті нинішньої війни. За два роки війни номінальний ВВП України зріс на 18,4%: 6 трлн 466,11 млрд грн (як закладено у держбюджеті-2024) проти 5 трлн 459,6 млрд в 2021 році [1].
Україні поки вдається утримувати макрофінансову стабільність і залучати значні обсяги міжнародної допомоги, що позитивно впливає на економіку сьогодні та впливатиме на перспективи поствоєнного відновлення.
Але за даними Міністерства фінансів України заборгованість держави за залученими з-за кордону коштами у вигляді позик і кредитів іноземних банків та міжнародних фінансових установ, відсоткам, що сплачуються по них, а також коштами, отриманими шляхом розміщення на міжнародних ринках державних цінних паперів збільшується.
Державний борг України за два роки повномасштабної війни збільшився на 50 млрд доларів США і станом на 29 лютого 2024 року складав 143,7 млрд доларів США. Чому борг збільшується? Річ у тім, що країна щомісяця витрачає багато коштів на оборону. Власних надходжень держави наразі не вистачає, аби покрити навіть військові видатки, не кажучи про соціальну сферу, освіту й медицину, тому приходиться залучати зовнішні офіційні пільгові кредити [2].
Кошти, яких не вистачає, компенсують західні партнери. Частину вони надають у формі грантів, але переважно – кредитують. Як наслідок, Україна щомісяця збільшує борг на десятки мільярдів гривень. Судячи з державного бюджету, у 2024 році така тенденція триватиме. Через це розмір боргу перевищить вартість усіх вироблених у країні товарів та послуг.
Україна від початку повномасштабного російського вторгнення залучила близько 65 млрд доларів міжнародної допомоги у вигляді пільгових кредитів та грантів за 2022-2023 роки. У 2024 році уряд розраховує отримати ще 42 млрд доларів [3].
Головним донором України на 2024 рік залишаються США, і саме там ситуація є найбільш невизначеною. Ще у жовтні 2023 року президент Джо Баден запропонував Конгресу схвалити в одному пакеті фінансування на Ізраїль, Україну та деякі інші потреби. На Україну там було передбачено понад 61 млрд доларів, у тому числі 11,8 млрд прямої бюджетної підтримки.
Однак новий спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон виступив за те, щоб розглядати надання допомоги Україні та Ізраїлю окремо. У результаті законопроєкт ще не було розглянуто, а два тимчасові бюджети США ухвалили без фінансування для України та Ізраїлю.
ЄС зобов’язалися виділити Україні фінансову допомогу 50 мілрд євро з них щонайменше 18 млрд євро очікується у цьому році. Також Південна Корея у 2024 році передбачила фінансову підтримку у розмірі 0,4 млрд доларів, Велика Британія зарезервувала для України 0,5 млрд доларів фінансової допомоги.
Від Норвегії та Японії у цьому році Україна вже отримала 760 млн. доларів гранту на компенсацію видатків держбюджету та соціальні виплати.
Крім того, Україна розраховує у 2024 році отримати 5,4 млрд доларів траншів від Міжнародного валютного фонду. Але це залежатиме від виконання структурних маяків [4].
Чим більше Україна позичає, тим більше доведеться віддавати. У бюджет на 2023 рік уряд виплата процентів за державним боргом склала рекордні 326 млрд. грн. – майже вдвічі більше, ніж у 2022 році (166,4 млрд. грн.). Надалі видатки на обслуговування та погашення боргів лише зростатимуть, бо масштабні запозичення Україна планує і на 2024 рік.
Накопичення державою боргів має низку ризиків, один з найбільших – валютний. Уже зараз більша частина запозичень – зовнішні. У 2024 році їхній обсяг може зрости ще адже 95% дефіциту бюджету уряд планує покривати саме зовнішнім фінансуванням.
Звісно, Україна отримує надзвичайно вигідні позики. Відсоткові ставки за ними або нульові, або близькі до нуля, а умови кредитів часто передбачають пільговий період, протягом якого не потрібно здійснювати жодних виплат. Терміни запозичень зазвичай тривалі. Знайти всередині країни кредиторів, які готові позичити державі гроші на пʼять-десять років наразі неможливо.
Однак зовнішні кредити отримуються в іноземній валюті. Це робить цю частину боргу надзвичайно вразливою до коливань курсу гривні: щойно національна валюта почне падати, боргове навантаження на бюджет стрімко зростатиме.
Крім того, обслуговування валютного боргу тисне на золотовалютні резерви. Отже, чим більші виплати за зовнішнім боргом, тим менше в Нацбанку можливостей утримувати гривню від девальвації і тим вищий шанс зростання навантаження на бюджет для здійснення таких виплат.
Єдина альтернатива зовнішнім кредиторам – Нацбанк, який дає уряду кошти в борг на термін до 30 років. Проте такі запозичення мають свою ціну у вигляді стрімкої інфляції та девальвації гривні внаслідок грошової емісії.
Ще один ризик – демографічний. Життя в борг – це життя за кошти майбутніх поколінь, на плечі яких впаде тягар погашення та обслуговування державних позик. Оскільки з країни виїхали мільйони громадян, передусім жінок з дітьми, то є ризик, що повертати воєнні борги буде нікому [5].
Україні в 2022-2023 рр. вдалося уникнути макро-фінансової дестабілізації та диверсифікувати джерела фінансування видатків, що утримуватиме економіку від подальшого падіння й позитивно впливатиме на перспективи повоєнного відновлення. Будемо сподіватися що й надалі нам також це вдасться.
Список використаних джерел:
1. Два роки повномасштабної війни у цифрах: як подорожчало життя українців : Аналітичний портал «Слово і діло». URL: https://www.slovoidilo.ua/2024/02/23/infografika/ekonomika/dva-roky-povnomasshtabnoyi-vijny-cyfrax-yak-podorozhchalo-zhyttya-ukrayincziv.
2. Minfin.com.ua: український портал про фінанси і інвестиції. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/debtgov/foreign/.
3. Скільки безповоротної допомоги Україна отримала від союзників за час великої війни українців : Аналітичний портал «Слово і діло». URL: https://www.slovoidilo.ua/2023/10/16/infografika/finansy/skilky-bezpovorotnoyi-dopomohy-ukrayina-otrymala-soyuznykiv-chas-velykoyi-vijny.
4. Військова та фінансова допомога від Заходу: що відомо про перспективи на 2024 рік : Аналітичний портал «Слово і діло». URL: https://www.slovoidilo.ua/2023/11/27/infografika/polityka/vijskova-ta-finansova-dopomoha-zaxodu-vidomo-pro-perspektyvy-2024-rik.
5. Вінокуров Я. Державний борг України перевищить 100% ВВП. Що це означає? : «Українська правда». URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/10/25/692991/.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter