У сучасному світі поширення дезінформації стало серйозною проблемою для суспільств у всьому світі, особливо в контексті інформаційної війни. Використання штучного інтелекту (ШІ) у боротьбі з дезінформацією в останні роки привертає увагу як багатообіцяюча стратегія. Ця дослідницька стаття має на меті вивчити стратегії, які використовує штучний інтелект для виявлення та протидії дезінформації, з акцентом на їх ефективність у контексті інформаційної війни в Україні. Стаття розпочнеться з огляду проблеми дезінформації та ролі ШІ у її вирішенні. Далі буде розглянуто ключові стратегії, які використовує штучний інтелект для боротьби з дезінформацією, і оцінено їх ефективність, з особливим акцентом на їх вплив на суспільство. Таким чином, ця стаття має на меті сприяти глибшому розумінню потенціалу штучного інтелекту в боротьбі з дезінформацією та її наслідків для суспільства.
Штучний інтелект (ШІ) швидко стає потужним інструментом для виявлення та протидії кампаніям дезінформації. Традиційні кадрові ресурси часто не в змозі досить швидко виявляти кампанії дезінформації та реагувати на них; ШІ потрібен, щоб заповнити цю прогалину, особливо у випадку дипфейків та інших складних тактик дезінформації [1]. Технічні компанії розробляють системи виявлення, спрямовані на виявлення дезінформації, як тільки вона з’являється. Mantis Analytics ‒ це платформа на основі штучного інтелекту, яка прослуховує інформаційний простір у режимі реального часу, зосереджуючись на управлінні фізичними та інформаційними ризиками для боротьби з російською дезінформацією. Компанія надає інструменти, які можуть допомогти тим, хто займається стратегічними комунікаціями та управлінням ризиками, швидко реагувати та боротися з дезінформацією. Одним із таких інструментів є Microsoft Video Authenticator, інструмент на базі штучного інтелекту, який аналізує зображення та відео, щоб визначити ймовірність їх підробки. Інструмент може виявляти тонкі зміни в зображеннях, які можуть бути невидимі для людського ока. ШІ також можна використовувати для фільтрації та виявлення дезінформації в ЗМІ, яку можуть швидко спростувати незалежні журналісти. Крім того, системи штучного інтелекту можуть виявляти початок поширення наративу, дозволяючи негайно вжити заходів, інформуючи партнерів у рамках щоденного звітування про ворожі інформаційні кампанії [2]. Роль штучного інтелекту у виявленні та протидії дезінформації є значною та зростаючою, і ці інструменти призначені для підтримки відповідних фахівців у здійсненні ефективної протидії дезінформації, а не безпосередньо брати участь у протидії.
Дезінформація ‒ виклик, з яким світ продовжує боротися, особливо враховуючи те, що для її створення часто використовується штучний інтелект (ШІ). Ризики значні, зокрема підрив довіри до демократичних інститутів і процесів [3]. У відповідь на це розробляються різні стратегії боротьби з дезінформацією. НАТО бере участь у діяльності, спрямованій на розбудову стосунків і сприяння розвитку стійкості серед аудиторії, яка може стати мішенню для дезінформації. Одним із ключових аспектів використання ШІ для боротьби з дезінформацією є підзвітність, як підкреслив представник ОБСЄ з питань свободи слова. Крім того, штучний інтелект використовується для боротьби з ненавистю та стереотипами за допомогою методів, які сприяють безпечнішій онлайн-спільноті. Ще одне застосування штучного інтелекту полягає у виявленні дипфейків, які вимагають використання алгоритму під назвою кодувальник для аналізу тисяч різних зображень обличчя. Соціальне прослуховування з використанням штучного інтелекту також є ефективною стратегією виявлення та протидії дезінформації, особливо на етапі виконання. ШІ розглядається як потужний інструмент у боротьбі з дезінформацією, який може посилити людські можливості протистояти пропаганді. В Україні видано посібник, який допоможе авторам контенту, журналістам і користувачам соціальних мереж розпізнавати та протистояти російській пропаганді [4]. Загалом, використання штучного інтелекту в боротьбі з дезінформацією має важливе значення для всього процесу, від виявлення джерел дезінформації до протидії її наслідкам.
Боротьба з дезінформацією на платформах соціальних мереж, особливо на Facebook, є актуальною в умовах інформаційної війни, оскільки ці платформи використовуються для швидкого та масштабного поширення неправдивої інформації. Facebook, з його величезною аудиторією, стає ідеальним інструментом для маніпулювання громадською думкою та поширення дезінформації, що може мати серйозні наслідки для національної безпеки та суспільної стабільності. Тому важливо мати надійні інструменти для її виявлення та блокування [5].
Штучний інтелект може стати потужним інструментом у боротьбі з дезінформацією, оскільки він здатний аналізувати великі обсяги даних та виявляти підозрілі шаблони. Алгоритми машинного навчання можуть виявляти дезінформацію за допомогою розпізнавання маніпулятивних текстів та зображень, що дозволяє оперативно реагувати на спроби маніпулювання інформацією. Використання AI для моніторингу соціальних мереж допомагає виявляти та припиняти дезінформаційні кампанії, перш ніж вони зможуть суттєво вплинути на суспільство. Тому для протидії дезінформації в Україні та інших країнах необхідні більш ефективні стратегії.
Використання ШІ у боротьбі з дезінформацією має велике значення для виявлення та протидії. Необхідно розробити стратегії для відповідального та етичного використання ШІ. Для детального опису пропозиції розробки інструменту, який би використовував штучний інтелект (ШІ) для боротьби з дезінформацією на соціальних платформах в контексті інформаційної війни, можна розглянути наступні аспекти:
‒ Використовувати алгоритми машинного навчання для аналізу змісту новин з даними з надійних новинних баз, таких як Reuters, Associated Press, та інших міжнародних та українських новинних агентств. Це дозволить визначити, чи є відображена інформація достовірною.
‒ Використання аналізу сентименту допоможе визначити, чи має стаття надмірно негативний або позитивний тон, що може вказувати на упередженість або спробу маніпулювати громадською думкою. Це може бути особливо корисним для виявлення статей, які мають на меті викликати емоційну реакцію.
‒ Інтеграція функції перевірки фактів, яка звірятиме твердження в статті з відомими фактами та даними з перевірених баз даних, забезпечить додатковий рівень відповідальності та точності.
‒ Розробка інструментів для аналізу зображень та відео допоможе виявити дипфейки та інші види візуальної дезінформації. Це може включати використання алгоритмів глибокого навчання для аналізу візуальних ознак, які вказують на можливу підробку.
‒ Простий та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс дозволить користувачам легко вставляти посилання на новини та отримувати швидкий аналіз. Це може включати візуальні індикатори, які показують рівень достовірності інформації.
‒ Партнерство з організаціями, які займаються перевіркою фактів, забезпечить точність та актуальність інформації, яка використовується для аналізу.
‒ Включення освітніх матеріалів та ресурсів допоможе користувачам розуміти, як визначити дезінформацію та як вона може впливати на їхнє сприйняття новин.
‒ Можливість для користувачів залишати зворотний зв’язок про новини допоможе покращити алгоритми виявлення дезінформації та зробити інструмент більш чутливим до потреб спільноти.
‒ Підтримка кількох мов забезпечить, що інструмент буде корисним для широкого кола користувачів, не залежно від їхньої рідної мови.
‒ Прозорість у функціонуванні алгоритмів дозволить користувачам розуміти, як відбувається аналіз, та забезпечить довіру до інструменту.
Ці аспекти можуть бути використані для створення інструменту, який не тільки ефективно виявлятиме дезінформацію, але й буде легким у використанні та доступним для широкої аудиторії.
Висновок. Застосування штучного інтелекту (ШІ) у боротьбі з дезінформацією стає все більш важливим. Платформа Mantis Analytics, заснована на ШІ, прослуховує інформаційний простір у режимі реального часу та бореться з російською дезінформацією. Однак необхідно розробити стратегії, щоб гарантувати відповідальне та етичне використання ШІ в цілях протидії дезінформації. Штучний інтелект (ШІ) має потенціал стати ключовим інструментом у боротьбі з дезінформацією, особливо в контексті, де швидкість та точність є критично важливими. Розробка інструменту, який використовує ШІ для аналізу новинних джерел, може значно підвищити здатність суспільства виявляти та протидіяти дезінформації.
Література:
1. Діпфейки: як розпізнати та захиститися – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://netfreedom.org.ua/article/dipfejki-yak-rozpiznati-ta-zahistitisya
2. Протидія російській дезінформації через державно-приватне партнерство та міжнародну координацію – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/protidiya-rosiyskiy-dezinformaciyi-cherez-derzhavno-privatne-partnerstvo-ta-mizhnarodnu-koordinaciyu-2438341.html
3. Дезінформація та штучний інтелект: (не)видима загроза сучасності – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://cedem.org.ua/analytics/dezinformatsiya-shtuchnyi-intelekt/
4. Підхід НАТО у галузі боротьби з дезінформацією – [Електронний ресурс] –
Режим доступу: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_219728.htm
5. Як штучний інтелект бореться з дезінформацією і поширює її – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.stopfake.org/uk/pomizh-stsilloyu-ta-haribdoyu-yak-shtuchnij-intelekt-boretsya-z-dezinformatsiyeyu-i-poshiryuye-yiyi/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter