:: ECONOMY :: ВТІЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ :: ECONOMY :: ВТІЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
:: ECONOMY :: ВТІЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 30

Термін подання матеріалів

24 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 16



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ВТІЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ

 
19.02.2024 21:31
Автор: Козирь Борис Станіславович, магістрант ĸафедри фешн та шоу-бізнесу, фаĸультету післядипломної освіти, Національного університету ĸультури і мистецтв, м. Київ, Україна
[17. Соціальні комунікації;]

ORCID: 0009-0000-0467-2742 Козирь Б.С.

Комунікативна функція управління соціокультурною діяльністю означає використання різноманітних комунікаційних інструментів та технологій для забезпечення ефективного управління соціокультурними процесами. Ця функція допомагає організаціям та установам управляти соціокультурними процесами шляхом обміну інформацією, взаємодії зі зацікавленими сторонами та залученням громадськості до соціокультурної діяльності.

Складові комунікативної функції управління соціокультурною діяльністю включають [1, c. 293]:

1. Планування комунікаційної стратегії: визначення цілей, повідомлень, аудиторії та каналів комунікації для досягнення успішних результатів управління соціокультурними процесами.

2. Розробка контенту: створення та поширення відповідного контенту для сприяння розвитку соціокультурної діяльності та впливу на громадські настрої.

3. Комунікаційна стратегія зворотного зв'язку: відстеження та аналіз відгуків та реакцій громадськості на соціокультурну діяльність, щоб відповідати на їхні потреби та очікування.

4. Моніторинг та оцінка: відстеження ефективності комунікаційної стратегії та її впливу на соціокультурну діяльність.

Основні завдання комунікативної функції управління соціокультурною діяльністю полягають у встановленні ефективного діалогу з аудиторією, забезпеченні підтримки та розвитку культурної спадщини, просуванні культурних продуктів та послуг, підвищенні культурної свідомості та вихованні громадян у дусі національних традицій та цінностей.

Соціальні мережі відіграють важливу роль в комунікації і взаємодії людей, а також в управлінні соціокультурною діяльністю. Деякі з найпопулярніших соціальних мереж, які використовуються для управління соціокультурною діяльністю, включають:

1. Facebook - це найбільша соціальна мережа у світі, яка має понад 2 мільярди активних користувачів. Вона надає можливість створювати сторінки для компаній, організацій, подій і т.д., де можна ділитися інформацією, публікувати новини, фото і відео.

2. Twitter - це соціальна мережа, яка забезпечує короткі повідомлення, так звані "твіти", що не перевищують 280 символів. Вона дозволяє публікувати інформацію в реальному часі і ділитися необхідною інформацією зі своїми фоловерами.

3. Instagram - це соціальна мережа, спеціалізована на фото і відео контенті. Вона дозволяє ділитися зображеннями, відео та сторіс з підписниками, а також забезпечує інструменти для редагування фотографій та відео.

4. YouTube - це відеохостинг, який надає можливість завантажувати та дивитися відео. Він дозволяє публікувати відео зі своїм контентом, які можуть бути відразу опубліковані на інших соціальних мережах.

5. LinkedIn - це соціальна мережа для професійного спілкування та побудови бізнес-контактів. Вона дозволяє створювати профілі, ділитися інформацією про роботу та кар'єру, додавати рекомендації в профіль.

Кожна соціальна мережа має свої можливості та обмеження, оскільки вони розроблялися з різними цілями та функціоналом. Деякі з найпопулярніших соціальних мереж та їх можливості та обмеження:

Facebook - найбільша соціальна мережа, яка має багато можливостей, таких як спільноти, події, оголошення, приватні повідомлення та інше. Однак, на Facebook існують обмеження, наприклад, у розміщенні контенту, який може порушувати правила спільноти, та у показі дописів у новинному стрічці, яка залежить від алгоритму ранжування Facebook.

Twitter - соціальна мережа, яка базується на коротких повідомленнях, твітах. Twitter дозволяє збирати та аналізувати дані, що робить його корисним для моніторингу думок користувачів та аналізу трендів. Однак, обмеження Twitter полягають у довжині повідомлень, яка не може перевищувати 280 символів.

Instagram - соціальна мережа, яка дозволяє ділитися фотографіями та відео. Вона є популярною серед молодіжі та використовується багатьма брендами для маркетингу. Однак, на Instagram є обмеження в розміщенні контенту, який може порушувати правила платформи, та у зміні алгоритму ранжування, який може вплинути на покази контенту.

YouTube - соціальна мережа, яка спеціалізується на відеоконтенті. YouTube дозволяє користувачам заробляти на своєму контенті та має багато можливостей для маркетингу. Однак, на YouTube є обмеження на тип контенту, який може бути розміщений, та у показі контенту.

Особливості комунікації через соціальні мережі включають наступні елементи:

1. Різноманітні формати повідомлень: соціальні мережі надають можливість використовувати різні формати повідомлень, такі як текстові, відео, зображення, аудіо, живі трансляції тощо. Це дозволяє забезпечити більш широку та різноманітну комунікацію з аудиторією.

2. Більш пряма взаємодія з аудиторією: соціальні мережі надають можливість здійснювати пряму взаємодію з аудиторією, зокрема, відповідати на коментарі, проводити опитування та опитувальні заходи, запрошувати аудиторію до участі в різноманітних заходах тощо.

3. Глобальний охоплювач: соціальні мережі дозволяють досягати аудиторії не тільки в межах однієї країни, але й у всьому світі. Це дозволяє проводити більш широку та розмаїту комунікацію.

4. Недоліки масовості: соціальні мережі можуть стати жертвами "масовості", де повідомлення стають неперсоналізованими та втрачають важливість для аудиторії.

5. Небезпека поширення фейкової інформації: соціальні мережі можуть стати майданчиком для поширення фейкової інформації та штучно створених новин, що може негативно впливати на довіру до джерела інформації.

6. Ризик порушення конфіденційності даних: соціальні мережі збирають та зберігають велику кількість особистих даних про користувачів.

До переваг комунікації через соціальні мережі можна віднести [2, c. 160]:

• швидкість та доступність: повідомлення можна відправити миттєво і з будь-якого місця з доступом до Інтернету;

• можливість масової комунікації: в соціальних мережах можливо взаємодіяти з великою аудиторією одночасно;

• можливість отримувати широкий спектр інформації: в соціальних мережах можна знайти інформацію на різні теми та з різних джерел.

До недоліків комунікації через соціальні мережі можна віднести:

• низький рівень конфіденційності: в соціальних мережах можливі витоки особистої інформації;

• можливість поширення недостовірної інформації: в соціальних мережах можуть поширюватись чутки та непідтверджені факти;

• можливість виникнення конфліктів: в соціальних мережах можуть виникати суперечки та конфлікти через різні погляди на різні теми.

Список літератури:

1. Чорний В. «Нові соціальні медіа та соціальні мережі  у навчальному процесі». Військова освіта. 2019. № 37(1). С. 286–295.

2. Щербаков О.В., Щербина Г.А. Соціальна мережа для підтримки навчального процесу в університеті. Системи обробки інформації. 2012.  № 8(106). С. 56-162.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ПРОТИДІЯ РОСІЙСЬКІЙ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ ШЛЯХОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ УРЯДОВИХ КОМУНІКАЦІЙ УКРАЇНИ
22.02.2024 12:16




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.245 сек. / Mysql: 1425 (0.189 сек.)