Актуальним напрямом сучасної гуманітаристики є вивчення суб'єктних аспектів вищої професійної освіти. В основу новітніх досліджень покладено теоретичні концепції суб'єкта, які, за багатоманіття дефініцій і методик, спільною основою мають розуміння суб'єкта як носія діяльності у широкому розумінні, котрий пізнає навколишній світ і впливає на нього. Протягом останнього півсторіччя у гуманітарних науках актуалізувалося поняття суб'єктності, що означує властивість індивіда бути суб'єктом активності, агентом дії, тобто діяти незалежно від інших людей. Методологічні засади його дослідження було закладено зарубіжними вченими, зокрема Е. Дейсі, Р. Райаном, Р. Харре та розвинуто у суб'єктно орієнтованих підходах вітчизняних дослідників О. М. Капустюк, Г. В. Куценко-Лади, Л. В. Мар'яненко, В. О. Олефіра, В. С. Пастушенко, О. І. Пенькової, С. В. Савченка, Л. З. Сердюк, В. О. Татенка, Ю. М. Швальба, С. О. Шехавцової, О. С. Штепи та інших. Науковцями сформульовано сутність суб'єктності, виділено суб'єктотвірні умови, критерії та рівні суб'єктності, обґрунтовано ознаки, якості та потенціал суб'єктності.
На підставі виробленої протягом ІІ половини ХХ сторіччя філософсько-психологічної концепції характеру суб'єктність визначено як якісну своєрідність людини, базовою характеристикою якої названо активність. Суб'єктність означає вищий рівень активності й автономності суб'єкта порівняно з особистістю, а також передбачає системну цілісність всіх складних і суперечливих якостей суб'єкта, насамперед його психічних процесів і станів.
Лінгводидактична взаємодія з іноземними студентами ЗВО доводить необхідність врахування вияву якісних характеристик суб'єкта у навчальній діяльності, у ставленні до неї та до самого себе як суб'єкта освіти. При цьому на особливу увагу заслуговоє зв'язок суб'єктності та діяльності, що означає наявність мотиву діяльності, засобів реалізації, зацікавленості у результатах та відповідальності за них [1]. Відповідно до концепту суб'єктності розуміємо, що лінгводидакт має створити сприятливі умови для реалізації індивідуальних особистісних якостей здобувача. Водночас, варті уваги об'єктивні результати самореалізації суб'єкта навчання, втілення ним власних інтенцій та накопичення особливої активності, що визначається як потенціал суб'єктності.
Поняття діяльного суб'єктного самовтілення та інші, що входять до категоріального апарату суб'єктності [2], мають засадниче значення у дослідженні закономірностей засвоєння мовних знань, напрацювання мовленнєвих умінь, вироблення мовно-комунікативних навичок. Мається на увазі, що пізнання як процес набуття знань про об'єктивне є особливим аспектом діяльності людини і передбачає специфічні суб'єктні прояви. У ході когнітивної діяльності суб'єкт отримує нове знання, незалежне від його внутрішнього та зовнішнього досвіду; водночас у когніції він виробляє знання про свої особистісні бажання, наміри, спроможності, а отже отримує можливість формувати нові якості власної суб'єктності. Таким чином ключовим поняттям суб'єктної когніції є самодермінування власної суб'єктності [3], що трактується як позиція внутрішньої свободи у здобутті власних знань.
Актуальним для лінгводидактичної практики є положення про відповідальність особистості за формування власних суб'єктних характеристик, а також за висновки про їхню довершеність. Практичного значення для ефективної реалізації лінгводидактики набуває висновок про значення системного формування складових суб'єктності, що утворюють ланцюг у самоздійсненні особистості.
У поєднанні з положенням про нестабільність, рухомість, динаміку суб'єктності весь комплекс теоретико-методологічних міркувань [4] відіграє визначальну роль у розробці суб'єктних підходів до мовного навчання у процесі здобуття вищої професійної освіти .
Список літератури:
1. Савченко С. В. Суб'єктність особистості в контексті соціально-педагогічного підходу. Соціальна педагогіка : теорія та практика. 2005. № 3. С. 9–12.
2. Євдокимова Н. О. Теоретико-методологічні підходи до категоріального визначення поняття суб’єкта. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Психологічні науки. 2014. Вип. 2.12. С. 89–95.
3. Мар’яненко Л. В. Самодетермінація учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі : колективна монографія / за ред. С. Д. Максименка. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. С. 234–264.
4. Капустюк О. М., Пастушенко В. С. Дослідження структурних компонентів самодетермінації особистості. Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі : колективна монографія / за ред. С. Д. Максименка. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. С. 111–134.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter