Вагітні матки і плаценти тварин досліджувались багатьма вченими []. Існують дані про те, що від площини прикордонної плацентарної поверхні залежить розвиток плода [1, 2]. Деякі дослідники зазначають, що плацента є легкопроникною для низькомолекулярних сполук, зокрема амінокислот, а білки крові матері або білки ембріотрофу не проникають у незмінному вигляді через фетальну плаценту [3, 4]. Також відомо про значно вищу ефективність трансплацентарної дифузії у корів, ніж у близьких до них овець та кіз і значно вищу, ніж у плаценті людини [5].
Доведено активну роль плаценти у забезпеченні плода поживними речовинами. У зв’язку з цим проводились досліди щодо вивчення концентрації білків [6], ліпідів та кетонових тіл [7], вуглеводів [8], деяких мінеральних речовин [9] у різних частинах плаценти тварин і самих плодів. Масові показники і гістологічна характеристика травних органів новонароджених тварин свідчать про те, що розвиток і формування органів травлення у плідний період відбувались у корелятивній залежності з розвитком і формування плаценти, тобто у корелятивній залежності з умовами гемотрофного живлення [10].
Узагальнюючи наведену інформацію важливим є вивчення впливу різноманітних факторів на розвиток матки і провізорних органів, а отже і на ембріональний розвиток плодів. Зокрема вивчені деякі питання впливу годівлі на розвиток матки та провізорних органів [4].
Нами було поставлено за мету дослідити вплив генотипу на розвиток матки тільних корів української чорно-рябої породи.
Для досліджень, за принципом аналогів було сформовано чотири групи тільних корів чорно-рябої породи по 15 голів у кожній. В І (контрольній) групі були плоди чистопородні чорно-рябої породи, ІІ – плоди генотипу 5/8 чорно-рябої (Ч) х 3/8 голштинської (Г), ІІІ – плоди генотипу 7/16 Ч х 9/16 Г і ІV – плоди генотипу 5/16 Ч х 11/16 Г. Плоди з матками відбирали в спеціально змонтований контейнер. Далі мірною стрічкою вимірювали по великій кривизні довжину матки, після цього, тією ж стрічкою вимірювали ширину матки.
Нами встановлено, що довжина матки на 3 місяці тільності у корів ІІ групи була більшою на 4,80 %; ІІІ – на 1,24; ІV – на 3,20 і в середньому по ІІ-ІV групах – на 3,08 % ніж у корів І групи (табл. 1). Однак, різниця між групами за цим показником була невірогідною.
Таблиця 1
Динаміка росту довжини матки у тільних корів різних генотипів чорно-рябої породи,
М ± m, см
На 5 місяці тільності за вищеназваним показником корови І групи поступалися тваринам ІІ групи на 4,47 %; ІІІ – на 2,71; ІV – на 5,28 (P<0,01) і в середньому по ІІ-ІV групах – на 4,15 %, а на 7 місяці тільності – відповідно на 0,75 %; 3,02 (P<0,05); 5,40 (P<0,01) і 3,05 % (P<0,02). Таким чином, із зростанням частки крові голштинської породи в генотипі чорно-рябих молочних тварин в усі досліджувані періоди тільності виявлено тенденцію до збільшення довжини матки у корів.
Довжина матки у корів І групи за період з 3 до 5 місяця тільності збільшилася в 1,74; ІІ – в 1,74; ІІІ – в 1,77; ІV – в 1,78 і в середньому по ІІ-ІV групах – в 1,76 рази, з 5 до 7 місяця – відповідно в 2,02; 1,95; 2,03 і 2,00 рази, а за період з 3 до 7 місяця тільності корів була вищою в 1,12-1,16 рази, ніж за період з 3 до 5 місяця тільності.
Ширина матки на 3 місяці тільності у корів ІІ групи була вищою на 5,76 %; ІІІ – на 4,12; ІV – на 8,70 і в середньому по ІІ-ІV групах – на 6,42 %, ніж у корів І групи (табл. 2). Різниця за цим показником між тваринами різних груп була невірогідною.
Таблиця 2
Динаміка росту ширини матки у тільних корів різних генотипів чорно-рябої породи,
М ± m, см
На 5 місяці тільності за вищеназваним показником корови контрольної групи поступалися тваринам ІІ групи на 6,54 %; ІІІ – на 2,62; ІV – на 6,70 (P<0,01) і в середньому по ІІ-ІV групах – на 5,29 %, а на 7 місяці тільності – відповідно на 5,20 %; 1,82; 3,35 і 3,46 %. Різниця між тваринами різних груп за шириною матки у всіх випадках була невірогідною.
Отже, із збільшенням спадковості голштинської породи у корів всіх досліджуваних нами періодів тільності виявлено закономірну тенденцію до збільшення ширини матки. Цей показник у корів І групи за період з 3 до 5 місяця тільності збільшився в 2,62; ІІ – в 2,64; ІІІ – в 2,58; ІV – в 2,57 і в середньому по ІІ-ІV групах – в 2,60 рази, а за період з 3 до 7 місяця тільності – відповідно в 4,14; 4,12; 4,05; 3,93 і 4,03 рази. Інтенсивність збільшення матки в ширину з 3 до 5 місяця тільності була вищою в 1,64-1,69 рази порівняно з періодом від 5 до 7 місяця тільності. Таким чином, абсолютний ріст довжини та ширини матки впродовж тільності відбувається асинхронно і з різною інтенсивністю.
Список використаних джерел:
1. Костишин Є. Є. Особливості морфологічної структури і трофічної функції плаценти корів та розвитку плода : Автореф. дис... канд. вет. наук / 16.00.07. Львів, 1999. 19 с.
2. Калиновський Г. М, Афанасієва Л. П. Кровоносне і лімфатичне судинне русло міжплацентарної ділянки хоріону. Вісник ДАЕУ. 2008. № 1 (21). т. 2. С. 54 – 59.
3. Шавкун В. Ю. та ін. До питання білкового обміну між організмом матері і плодами у свиней. Фізіологія і біохімія с.-г. тварин. 1970. Вип. 12. С. 121 – 123.
4. Mc. Neill D. M., Kelly R. W., Williams I. H. The partition of nutrients in ewes mainained in a moderate compared with a lean body condition in late pregnancy : Austral. J. Arg. Res. 1997. Vol. 48, № 6. P. 743 – 752.
5. Leiser R. et al. Fetal villosity and microvasculature of the bovine placentome in the second half of gestation : Pap. Symp. Neural. Crest Dev. J. Anat., London, Dec. 1996. Vol. 191, № 4. P. 517 – 527.
6. Шавкун В. Ю., Зінченко Л. Г., Андрусенко М. Т., Скаврук О. Г. Динаміка показників азотного обміну в тканинах стінки матки, фетальної плаценти та печінки плодів свиней в різні строки поросності. Фізіологія і біохімія с.-г. тварин. 1970. Вип. 13. С. 91 – 95.
7. Янович В. Г., Маслянко Н. Ф. Вміст ліпідів та кетонових тіл у плаценті свиней на різних стадіях супоросності. Фізіологія і біохімія с.-г. тварин. 1970. Вип. 12. С. 131 – 134.
8. Сологуб Л. І., Білевич В. О., Кусень С. Й. Деякі показники обміну вуглеводів у плаценті свиней. Фізіологія і біохімія с.-г. тварин. 1969. Вип. 11. С. 103 – 107.
9. Скаврук О. Г. Деякі показники фосфорного обміну в стінці матки та плаценті у різні строки поросності. Фізіологія і біохімія с.-г. тварин. 1969. Вип. 10. С. 76 – 78.
10. Гончаренко І. Ембріогенез і наступна продуктивність молочної худоби : Тваринництво України. 2005. № 2. С.11 – 14.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter