Проблема поширення різних форм адиктивної поведінки на сьогоднішній день стає все більш актуальною. Оскільки, молодь все частіше схильна вживати психоактивні речовини для зміни психічного стану, пристосування до мінливої реальності, для того, щоб впоратися із складними життєвими обставинами тощо. Тематика алкогольної залежності, адиктивної поведінки, чинників її виникнення, форм прояву та інтенсивності, взаємозв’язків тощо цікавила та продовжує цікавити як вітчизняних, так і зарубіжних психологів у різні вікові періоди життя особистості (Н. Калька, Н. Коляденко, Н. Максимова, О. Чеверікіна, О. Черкасова, К. Яхін, C. Donaldson, C. Jones, A. Lac, G. Marlatt, D. Rohensow, M. Sruthi).
Зокрема, у роботі Н. Коляденко та О. Черкасової виявлено, що серед студентів переважає низький та середній рівні сформованості показників алкогольної залежності. Водночас, переважна більшість має показники побутового пянства (46,1%), майже половина (43,2%) – показники здоров’я (відсутності алкогольної залежності), та для 10,7% властивий стійкий рівень алкоголізму [1].
Серед чинників становлення адиктивної поведінки дітей виділяються: порушені, дисгармонійні внутрішньосімейні стосунки, соціально-психологічні чинники, такі як: неповна сім’я, відсутність довіри у стосунках із дитиною, гіпо/гіперопіка, суперечливість батьківських настанов, надмірна вимогливість, поєднана із жорстокістю тощо, прояви насилля у сім’ї, гедоністичні установки та ін. [2].
Метою роботи є емпіричне дослідження психологічних особливостей молоді з різним рівнем схильності до алкогольної залежності.
У роботі використано авторську анкету для вивчення особливостей вживання алкоголю; методику діагностики схильності до різних залежностей (Г. Лозова) та шкалу імпульсивності Баррата.
У дослідженні взяла участь 51 особа, віком від 16 до 23 років.
В результаті аналізу встановлено, що схильність до алкогольної залежності на низькому рівні спостерігається у 47,1% української молоді, у 33,3% середній рівень та 19,6% мають низький рівень.
Таблиця 1
Середні значення показників імпульсивності та проблем із алкоголем залежно від рівнів схильності до алкогольної залежності
За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу та таблиці Шеффе виявлено статистично значущі відмінності між трьома групами залежно від рівнів схильності української молоді до алкогольної залежності (низький, середній, високий) за шкалою імпульсивності, частоти вживання алкоголю (де, 1 – 2-3 рази на тиждень і частіше; 2 – 1 раз на тиждень; 3 – 1-2 рази на місяць; 4 – декілька разів на рік) та частоти провокування вживання алкоголю сваркою. Зокрема, молодь із високим рівень схильності до алкогольної залежності має вищі показники імпульсивності, частіше вживає алкоголь та у неї частіше сварки стають причиною такої поведінки, порівняно із молоддю, яка має низький рівень схильності до алкогольної залежності. Також, у попередніх роботах було виявлено, що імпульсивність молоді прямо корелює із схильністю до алкогольної залежності, що підтверджує отримані результати [3].
За частотою вживання алкоголю членами сім’ї, наявністю у членів сім’ї проблем із алкоголем, досвідом фізичного та/або психологічного насилля від п’яного родича значущих відмінностей залежно від рівнів схильності до алкогольної залежності молоді не виявлено. Однак, якщо проаналізувати показники середніх значень то видно, що молодь, яка має високий рівень схильності до алкогольної залежності має вищі показники частоти вживання алкоголю членами сім’ї; найнижчі показники серед трьох груп наявності у членів сім’ї проблем із алкоголем та досвіду фізичного та/або психологічного насилля від п’яного родича. Водночас, молодь, яка має середній рівень схильності до алкогольної залежності має вищі показники середніх значень наявності у членів сім’ї проблем із алкоголем та досвіду фізичного та/або психологічного насилля від п’яного родича, порівняно із молоддю, що має низький та високий рівні схильності до алкогольної залежності.
Таким чином, з отриманих емпіричним шляхом даних можна зробити висновок, що характерним для молоді, яка має високий рівень схильності до алкогольної залежності є імпульсивність, часте вживання алкоголю та те, що сварки є чинником, який провокує таку поведінку, порівняно із молоддю, яка має низький рівень схильності до алкогольної залежності.
Перспективний напрямком подальших досліджень може бути емпіричне вивчення більш широкого спектру чинників адиктивної поведінки в різні вікові періоди особистості.
Список літератури:
1.Коляденко Н. В., Черкасова О. О. Психологічні особливості формування алкогольного синдрому у студентів. Науковий журнал «Психологія». 2018. Режим доступу: http://medpsyhology.pp.ua/formuvannya-alkoholnoho-syndromu-u-studentiv
2.Мельничук М. М., Рева М. М. Психологічні особливості формування адиктивної поведінки підліткової та юнацької молоді. «Молодий вчений». 2023. №5 (117). С. 70–72. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-5-117-13
3.Rohal N. І., Synelnykov R. Yu., Plys M. O. The psychological characteristics of young people consuming alcohol. Український психологічний журнал. 2023. №2 (20). С. 134–151.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter