Гречка, за основним своїм призначення є цінною круп’яною культурою та найпоширенішою медоносною рослиною. За обсягом використання зерна у народному господарстві гречка не поступається основним зерновим хлібам, а за деякими біохімічними показниками й дієтичними характеристиками гречане зерно їх перевершує [1]. Продукція з гречки вирізняється екологічною чистотою і низькими капіталовкладеннями у виробництво, що набуває особливого значення у сучасному світі. Завдяки зростаючому попиту на екологічно-чисте зерно й порівняно високу прибутковість гречка з року в рік витісняє пшеницю яру багато інших культур у зернових сівозмінах, де вона запобігає розвитку шкідливих організмів і сприяє очищенню забур’янених полів. Особливої актуальності культура гречки набуває у районах зрошуваного землеробства, де практикою доведено, що агрокліматичні ресурси Півдня України цілком задовольняють потреби гречки до основних факторів життя [2].
У відповідності до загальноприйнятих законів землеробства вплив зовнішніх умов має вирішальну дію на формування врожаю сільськогосподарських культур. Найголовніший показник, за яким проводиться оцінювання - це кількість, корисної для рослин, частини сонячної радіації. Для ефективного розвитку сільськогосподарських культур важливе значення має фотосинтетична активна радіація (ФАР), яка забезпечує здійснення фотосинтезу, накопичення органічної речовини, забезпечує ріст та дихання, а також є загальною основою для життєдіяльності культур. Для території України середньо-прийняті значення ФАР знаходиться в межах 18-25 кДж/см2, для Степової зони ці значення будуть вищі, а для північних регіонів значення будуть на нижній границі. Такий нерівномірний розподіл обумовлено кількістю похмурих днів та загущеністю посівів [3].
Чиста продуктивність фотосинтезу, тобто кількість сухої речовини, яку рослина накопичує на одиниці площі листків за добу, відіграє важливу роль у формуванні врожаю сільськогосподарських культур. За результатами низки польових досліджень, проведених у різних кліматичних умовах, чиста продуктивність фотосинтезу у гречки коливається від 3,3 до 14 г/м2 за добу залежно від агротехнічних умов.
Результати наших досліджень показують, що оптимальним строком сівби є друга декада липня. За цього строку сівби удобрений варіант накопичував до 5,17 г сухої речовини з рослини.
Найвищий абсолютний вихід сухої речовини з рослини спостерігався у широкорядному посіві. У міжряддях до кінця вегетації накопичувалося на 6-10% менше сухої речовини, ніж у широкорядних посівах. Це пояснюється тим, що гречка краще росла в широкорядному посіві, з лінійним ростом, більшою кількістю гілок і більшою облистяністю.
Спосіб обробітку ґрунту впливає на ріст і накопичення сухої речовини. Це було помітно, коли ґрунт орали на глибину 20-22 см. Приріст сухої речовини до кінця вегетації був на 3,1-8,6% вищим для цього сорту порівняно з оранкою на 8-10 см за всіма досліджуваними факторами.
Наші дослідження показують, що застосування мінеральних добрив може підвищити приріст сухої речовини посівів гречки незалежно від строків сівби, способу сівби та способу обробітку ґрунту.
Передзбиральне внесення N45 P30 збільшувало накопичення сухої речовини на 7,4-9,8% порівняно з неудобреними варіантами, залежно від досліджуваних факторів. Це пов'язано з тим, що добриво розширює асиміляційну поверхню рослини, що призводить до збільшення продуктивності фотосинтезу та накопичення сухої речовини рослиною.
Найбільший приріст сухої речовини (5,64 г/м2/добу) спостерігався при пророщуванні насіння з нормою висіву 40 кг/га у третій фазі широкорядного способу сівби, коли ґрунт було орано на глибину 20-22 см на фоні мінерального живлення.
На основі даних щодо накопичення рослинами сухої речовини та розміру листків розрахунковим шляхом визначали чисту продуктивність фотосинтезу повторних посівів гречки.
Дослідження впливу норми висіву на продуктивність фотосинтезу показали, що чиста продуктивність фотосинтезу за широкорядного способу сівби була на 25-29,4% вищою, ніж за суцільного. Це спостерігалося і в дослідах інших авторів.
Гречка, висіяна у другій половині липня, також виявилася більш продуктивною, що характеризується вищими значеннями чистої продуктивності фотосинтезу.
Чиста продуктивність фотосинтезу гречки, висіяної 80 кг/га пророщеного насіння і посіяної рядковим способом, перевищувала показники інших варіантів, незалежно від досліджуваних факторів. Найкращий показник фотосинтетичної продуктивності гречки був за широкорядного способу сівби з нормою висіву 40 кг/га.
Внесення добрив та обробіток ґрунту сприяли підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу на всіх варіантах досліджуваних факторів.
Найвища чиста продуктивність фотосинтезу спостерігалася за оранки ґрунту на глибину 20-22 см та внесення мінеральних добрив у нормі N45 P30.
Таким чином, найкраще поєднання площі листкової поверхні та чистої продуктивності фотосинтезу було отримано за широкорядного способу сівби, де гречку висівали у другій декаді липня з нормою висіву 40 кг/га, оранкою на глибину 20-22 см та внесенням мінеральних добрив N45 P30. Чиста продуктивність фотосинтезу гречки за проміжного посіву становила 10,1 г/м2/добу для кращих сортів.
Список використаних джерел
1. Аверчев О. В., Нікітенко М. П., Йосипенко І. В. Впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками та хворобами на посівах гречки. Проблемні аспекти в економіці, фінансах та управлінні : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 16 квітня 2021 р). Одеса : Східноєвропейський центр наукових досліджень, 2021. 75 с. С. 69-71
2. Йосипенко І. В., Аверчев О.В. Гречка основна круп’яна культура України. Сучасна наука: стан та перспективи розвитку. матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених з нагоди Дня працівника сільського
господарства, 17листопада 2021р.м. Херсон. С. 46-49
3. Лимар А.О. Ефективність використання сонячної радіації коротко-ротаційними зрошуваними сівозмінами. Науково-теоретичнийфаховий журнал “Вiсникаграрної науки Причорномор’я” Миколаївського державного аграрного університету. Редкол.: В.С. Шебанін (гол. ред.) та ін. - Миколаїв, 2006. Спеціальний випуск 4(37). Т.1. – 2006. С. 128-134.
4. Кравчук С. О. Урожайність та якість гречки залежно від удобрення : кваліфікаційна робота : спец. 201 «Агрономія» / Поліський нац. ун-т, каф. рослинництва ; наук. кер. Мойсієнко В. В. – Житомир, 2021. – 27 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter