Протягом останніх років багато уваги привертає до себе проблема психосоматичного стану людини, що обумовлено збільшенням кількості локальних війн, міжнаціональних конфліктів та надзвичайних ситуацій [1, 2]. При цьому учасники бойових дій перебувають в умовах, що супроводжуються напруженням механізмів реактивної саморегуляції та закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін [3]. На цьому фоні вони зазнають контузійної дії вибухової хвилі [4]. Такий поєднаний вплив формує специфічну стрес-індуковану нейродинамічну систему. Специфіка цієї нейродинамічної системи полягає в тому, що контузійна дія навіть віддаленого вибуху, крім безпосереднього травмуючого впливу на головний мозок, створює ще й опосередкований вплив.
Авторами проведено комплексне обстеження військовослужбовців з легкою бойовою контузіонною травмою. Основними неврологічними скаргами цих осіб були: головний біль, погіршення пам'яті, зниження уваги, галас у голові, швидка стомлюваність, порушення циклу сон/неспання, дратівливість, нервово-психічна слабкість. Об'єктивне неврологічне обстеження свідчило про пошкодження центральної нервової системи - наявність ністагму, порушення конвергенції, зниження корнеальних рефлексів, порушення слуху. Змінювався також вегетативний гомеостаз.
Легке контузійне пошкодження організму є політравмою, яка за своїми характеристиками суттєво відрізняється від легкої черепно-мозкової травми мирного часу. Важливим є стан коркових структур у розвитку ураження слуху, вестибулярних розладів при отриманні акустичної травми у військовослужбовців. Симптоматика контузійного ураження – поліморфне, різноманітне ушкодження функціональної активності центральної та вегетативної нервової системи. Особливості симптоматики обумовлені об'єднанням змін внаслідок безпосередньої дії вибухової хвилі на організм і стресу [5]. Дія цього комплексу опосередковується через функціональні системи головного мозку і призводить до напруги діяльності вегетативних механізмів, супроводжується вегетативними порушеннями, що мають перманентний характер і можуть призвести до їхнього зриву та появи симптомокомплексу – посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [6]. Відновлення праце- та бойоспроможності військовослужбовців є одним з найбільш важливих завдань в системі медичного забезпечення військових сил в усіх країнах світу. Наслідками несвоєчасного забезпечення реабілітації військовослужбовців з легкою бойовою контузіонною травмою, є розвиток різних патологічних станів, в тому числі, психогенного характеру, а саме – ПТСР [7, 8]. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати не тільки профілактику та лікування захворювань, а також надавати послуги реабілітаційного характеру, які спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою створення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання, з використанням природних лікувальних ресурсів, а не тільки засобів фармакотерапії та психотерапії [9, 10]. Саме у санаторно-курортних закладах можливо проведення реабілітації військовослужбовців з розробкою відповідних індивідуальних програм реабілітації з врахуванням не тільки варіантів та особливостей ПТСР у конкретного хворого, а й всіх порушених функцій, в тому числі і коморбідної соматичної патології [9, 10, 11]. Раціональне планування лікувального процесу (бальнеотерапія, методи апаратної фізіотерапії та фізичної терапії, психологічна корекція) на підставі виявлених особливостей перебігу захворювання, поряд з загально-оздоровчою дією курортних факторів у даної категорії хворих – ось реальні кроки до якісної медичної та психологічної реабілітації військовослужбовців у після гострому та довготривалому періоді.
Список використаних джерел:
1. Rakhman LV, Plevachuk OY, Shpylovyi IV, Dzis MO, Suvalo OB. An anxiety as a response to distress and as a symptom of stress disorders in wartime. Wiad Lek. 2022;75(8 pt 1):1882-1887. doi: 10.36740/WLek202208111.
2. Kutko II, Linev AN, Panchenko OA. Post traumatic stress disorder in people suffered from the armed conflict. Clinical development, diagnostics, treatment and rehabilitation. Ukrainian Medical Journal. 2016;1(111)–I/II:24–27. http://www.umj.com.ua/article/93343/
3. Prokofieva ОО, Koshova I, Prokofieva OА. Special aspects of personal rehabilitative resources of actual and demobilized military service members. Рsychological journal. 2019;5(10):9-22. https://www.researchgate.net/publication/337052389
4. Cernak I. Understanding blast-induced neurotrauma: how far have we come? Concussion. 2017 Nov; 2(3): CNC42. doi: 10.2217/cnc-2017-0006
5. Babov KD, Korshnyak VA, Gushcha SG, Nasibullin BA, Plakida AL. Post-traumatic stress disorder complicated by mild combat contusion trauma: clinical features. J Neurosurg Sci. 2022 Aug;66(4):380-382. DOI: 10.23736/S0390-5616.21.05671-X
6. Borinuoluwa R, Ahmed Z. Does Blast Mild Traumatic Brain Injury Have an Impact on PTSD Severity? A Systematic Review and Meta-Analysis. Trauma Care. 2023; 3(1):9-21. https://doi.org/10.3390/traumacare3010002
7. Hrynzovskyi AM, Bielai SV, Kernickyi АМ, Pasichnik VI, Vasischev VS, Minko AV. Medical, social and psychological aspects of assisting the families of the military personnel of Ukraine who performed combat tasks in extreme conditions. Wiad Lek. 2022;75(1 p.2):310-317.
8. Стаднік АВ, Мельник ЮБ, Прокопенко ЮО, Васищев ВС. Медико-психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців – учасників ООС. Науковий вісник Льотної академії. Сер.: Педагогічні науки. зб. наук. пр. / Гол. ред. ТС. Плачинда. Кропивницький: ЛА НАУ, 2019;5:488–493. DOI: 10.33251/2522-1477-2019-5-488-493
9. Заболотна ІБ, Гуща СГ, Бабова ІК, Дмітриєва ГО, Польщакова ТВ. Організація реабілітації військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом: аналіз зарубіжних підходів та вітчизняного досвіду. Актуальні проблеми транспорної медицини. 2021;2(64):32–42. URL. https://kurort.gov.ua/wp-content/uploads/2021/08/zabolotna_aptm_2021.pdf
10. Гавловський ОД. Організація фізичної та психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції в Україні. Вісник проблем біології і медицини. 2019;2/1(150):275-279. URL. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_2%281%29__62
11. Реабілітація військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату та черепно-мозковою травмою в умовах санаторно-курортних та реабілітаційних закладів: методичний посібник / за заг. ред. Заболотної ІБ, Бабової ІК. Одеса: Поліграф, 2022. 62 с.
____________________________________________________________________
Науковий керівник: Бабов Костянтин Дмитрович, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter