Всесвітньовідомий німецький філолог, філософ та лінгвіст Вільгельм фон Гумбольдт наголошував, що мова, за своєю суттю є водночас сталою і непостійною. Значна частина природних мов існує не один десяток століть, але їх словниковий запас є, безсумнівно, живим і рухливим, а тому його теперішня форма у значній мірі відрізняється від того, як вона виглядала у минулому. Неабиякою мірою на це впливає процес запозичення слів з однієї мови в іншу.
Г. Буссман у своїй книзі „Lexikon der Sprachwissenschaft“ зазначає, що дуже важливим є розглядати запозичення не просто як результат, а саме - як процес, бо запозичені слова відображають багатовікову історію – війни та битви, торговельні та культурні контакти між народами, ідеології та вірування, а також відкриття в галузі науки. Розгляд проблеми запозичень дозволяє переглянути та проаналізувати процес розвитку лексичної складової мови та зміни у ній.
Метою даного дослідження є встановлення ролі запозичень у процесі розвитку німецької мови, а саме - виникнення назв місяців.
Об'єктом дослідження в роботі є давньогерманські найменування місяців та запозичення з латинської мови, а предметом – історичні зміни назв місяців.
Матеріалом для дослідження в даній роботі слугують чотири словники, а саме: словник давньоверхньонімецької мови Р. Шутцайхеля, словник середньоверхньонімецької мови Б. Генніг, етимологічний словник К. Дудена та етимологічний словник В.В. Левицького. Всього було досліджено 105 лексичних одиниць.
В роботі було використано дослідницький, діахронічний та синтетичний методи дослідження.
Назви німецьких місяців, які використовуються і сьогодні, сягають своїм корінням у Римську імперію. Ці найменування остаточно почали переважати у Німеччині приблизно між XVI-XVIII століттями. До цього у загальному вжитку були назви, затверджені франкським королем Карлом І Великим близько 800 року нашої ери.
Назви місяців пов'язували з особливостями клімату, різноманітними природними явищами та землеробською діяльністю. Стародавні германці, на відміну від римлян, не мали чіткого усвідомлення довжини року. Давньогерманські землероби, наприклад, брали за точку відліку пізню осінь або початок зими та поділяли рік на дві половини – зиму та літо. Довжина місяця визначалася за допомогою місячного календаря, в основу якого були покладені багаторічні спостереження та узагальнений землеробський досвід.
Назви hartung, також hartmond або hartmonat використовувалися для позначення січня (іноді також листопада та грудня) і означали «холодний, замерзлий». Пізніше ці найменування були витіснені латинським Januar, що імовірно походить від ім’я римського бога початків і кінців Януса.
Давньогерманські наймення lenzing або lenzmonat (березень) виникли від слів lenzo та lengzo, які перекладаються як «весна» і походять від слова «länger» (довший), тому що навесні дні стають довшими.
У давньоверхньонімецькій мові квітень називався ostermonat або ostermond. Ці назви пов'язані зі сходом (der Ost), однією з чотирьох головних точок горизонту, що втілює сонце, світання і весну. День весняного рівнодення істотно вплинув на дану назву, бо Великдень святкували після першого повного Місяця. Походження слова April точно простежити неможливо. Цілком вірогідно, що ця назва походить від імені давньогрецької богині краси і кохання Афродіти. За іншою версією, April походить від латинського дієслова aperire (відкриватися), оскільки квіти починають розпускатися навесні.
Назва Wonnemonat Mai (веселий місяць травень) збереглася до сьогодення і походить вона від давньоверхньонімецьких слів winni- та wunnimanod (двн. wunni = «радість») і від середньоверхньонімецького wunne- або winnemanot (свн. wunne = «радість», «пасовище»).
Староверхньонімецькою мовою місяць липень називався heumonat, hewimanod або heuert, тому що в цей час збирають сіно (das Heu). Сама назва, очевидно, дуже стара, оскільки її можна знайти в більшості германських мов, а також у фінській, латиській та естонській. Пізніше сьомий місяць отримав назву Juli на честь Гая Юлія Цезаря, давньоримського державного і політичного діяча, який здійснив календарну реформу і увічнив своє ім’я.
Для позначення вересня давні германці використовували таку назву як witumanoth (двн. witu = Wald «ліс»), що сягає часів, коли люди заготовляли багато дров на зиму. Поруч із цим існують також інші найменування, які пов’язані із обрядовими святами та жертвоприношеннями, наприклад Sämonat або Silmand (тобто «Seelenmonat», що означає «місяць душ»).
Дослідження показало, що окрім назв місяців латинського зразка, у Німеччині досі використовуються давньогерманські назви, особливо у діалектах. Наприклад, Hornung замість Februar, Lenzmonat замість März, або Ostermonat замість April. Ці назви досі можна почути та навіть знайти у календарях.
Процес запозичення іншомовних лексем є важливим свідченням культурних, політичних та економічних контактів між різними народами. Запозичені слова збагачують та удосконалюють лексичну складову мови та слугують джерелом для створення нових коренів.
Список використаних джерел:
1.Голубенко Л. М., Кулина І. Г., Березіна Ю. О. Історія німецької мови. Практикум з курсу. Одеса: Фенікс, 2017, Ч. ІІ, 36 с.
2.Левицький В. В. Етимологічний словник германських мов. Вінниця: Нова Книга, 2010, т. 1 – 616 с., т. 2 – 282 с.
3.Bussmann, Hadumond. Lexikon der Sprachwissenschaft. 3. Auglage. Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, 2002. – S. 398.
4.Duden Das Herkunftswörterbuch. 4., neu bearbeitete Auflage. Mannheim/Leipzig/Wien/Zürich: Dudenverlag. 2007. – S. 960
5.Hennig, Beate. Kleines mittelhochdeutsches Wörterbuch. 7., durchgesehene Auflage. Berlin/Boston. 2022 – S. 484
6.Karl-Heinz & Kelih, Emmerich, Best (Hrsg.): Entlehnungen und Fremdwörter: Quantitative Aspekte. Lüdenscheid: RAM-Verlag (Studiesin Quantitative Linguistics 15), 2014. – S.163
7.Schützeichel, Rudolf. Althochdeutsches Wörterbuch: 7., durchgesehene und verbesserte Auflage., Berlin, Boston: De Gruyter, 2012. – S. 402
___________________________________________________________
Науковий керівник: Кулина Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри німецької філології, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter