Для економії електроенергії та ресурсів централізованого газопостачання є актуальним створення портативного малопотужного обігрівача здатного використовувати в якості палива широкий перелік традиційних та відновлюваних джерел теплової енергії. зараз існують гібридні системи опалювання що працюють на комбінаціях газ - тверде паливо, та газ – електронагрівач, проте вони не мають портативних аналогів, а перелік доступних для використання горючих матеріалів досить вузький.
Палива для систем обігріву можна розділити на три групи:
- Газове паливо
- Тверде паливо
- Рідке паливо
До газових палив відносять природній та скраплений газ. Газ є одним з самих дешевих видів палива, але в портативному варіанті можна використовувати лише скраплений газ в спеціальній ємності – газгольдері, що є значно дорожчим варіантом ніж природний газ з централізованої магістралі
Перевагою газових палив є відсутність важки елементів та сажі в продуктах згорання[1], це дає змогу повністю автоматизувати систему спалювання без необхідності ручної чистки. Автоматичні газові котли працюють безшумно, і не потребують участі людини.
Тверді палива мають досить широкий асортимент[2] - різні види вугілля, дрова, плети та відходи сільського господарства та ін. Через ситуацію в Україні вартість вугілля та дров є високою, тому насамперед розглядаються плети через їх невисоку ціну та велику пропозицію на ринку.
Головний недолік твердопаливних котлів полягає в неможливості їх повної автоматизації та досить низький ККД у порівнянні з іншими варіантами[1]. В випадку з дровами і вугіллям процес подачі палива та своєчасне видалення золи виконується вручну. Трішки кращою ситуація є з пелетами та дробленим вугіллям, їх подачу та спалювання можна автоматизувати, а залишок золи є мінімальним, проте вартість такої автоматизованої системи є досить високою.
В якості рідких палив використовують дизельне паливо, мазут і відпрацьоване масло. В випадку обігрівачів для приміщень доцільним є використання лише дизельного палива, так як інші варіанти потребують складну систему спалювання[3], та утворюють багато небезпечних для здоров’я продуктів згорання.
Дизельне паливо не поступається газу у високому ККД при згорянні[1], його значно простіше транспортувати, але його ціна приблизно в 5 разів вище. Котли працюють автоматично без участі людини. Недоліком є неприємний запах дизельного палива і продуктів згоряння, кіптява і сажа. Котли на дизельному паливі досить гучні через конструктивні особливості пальника.
Втілення технології обігрівача здатного працювати на всіх найбільш розповсюджених паливах дасть можливість швидко встановити точку обігріву в випадку надзвичайних ситуацій, та мати широкий перелік ресурсів для підтримання її роботи.
Список використаних джерел
1. Сканави А. Н., Махов Л. М., Отопление: Учебник для вузов. — М.: Издательство АСВ, 2008. — 575 с., ил.
2. Назарова В. И. Современные системы отопления / В. И. Назарова. — М.: РИПОЛ классик, 2011. — 320 с., ил.
3. Ковалев А. П. и др. Парогенераторы: Учебник для вузов / А. П. Ковалев, Н. С. Лелеев, Т. В. Виленский; Под общ. ред. А. П. Ковалева. — М.: Энергоатомиздат, 1985. — 376 с., ил.
_____________________
Науковий керівник: Габрінець Володимир Олексійович, доктор технічних наук, професор, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter