Місцеві бюджети завжди були важливим інструментом впливу на економічний і соціальний розвиток. За їх допомогою держава впливає на формування виробничих структур, результати господарювання та здійснення соціальних змін шляхом розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Саме в бюджеті переплітаються широкі інтереси та протиріччя на різних рівнях, у бюджетній сфері зосереджені найгостріші проблеми економічного та соціального життя країни [1, с.410-412].
На сьогодні найбільший негативний вплив на місцеві бюджети має війна. Внаслідок скрутного економічного становища в державі, багато підприємств було вимушено припинити свою діяльність або суттєво скоротити виробництво. У свою чергу такий спад виробництва відобразився на зменшенні надходжень податків і зборів. Також варто враховувати значні витрати міських бюджетів на оборону та соціальну допомогу незахищеним верствам населення. На фоні збільшення видатків на найважливіші сфери та зменшенні доходів, місцеві бюджети змушені урізати фінансування інших програм.
Деякі підприємства, що розташовані в зоні бойових дій або біля неї, вдаються до релокації — переміщення в інше, безпечніше місце, всередині країни або за її межі.
Відповідно до частини 8 статті 45 Бюджетного Кодексу України, якщо суб’єкт господарювання змінює своє поточне місцезнаходження та реєструється як платник податків у іншому місці, то з початку нового бюджетного періоду він сплачує податки та збори за місцем теперішньої реєстрації [2]. Отже, з 2023 року такі підприємства припинили сплату податків до областей, з яких вони виїхали, внаслідок чого скоротяться доходи бюджетів відповідних областей.
Паралельно із цим безпечні регіони, у які перемістилися підприємства, навпаки почнуть отримувати додатковий притік доходів за рахунок податків та надходжень і зростання ВВП. Однак має пройти певний час з моменту припинення роботи в одній області та відновлення своєї діяльності в іншому. Це пояснюється тим, що підприємства мають встановити своє обладнання, доукомплектувати штат робітників, налагодити логістику, знайти канали збуту тощо.
У довгостроковій перспективі такі відтоки підприємств можуть негативно вплинути на регіональну фінансову стабільність. Тому держава має звернути увагу на цю проблему та вжити заходів для компенсації нестачі доходів місцевого бюджету. Але оскільки бойові дії на цих територіях становлять високий ризик для підприємницької діяльності, важко реалізувати будь-яку стратегію підтримки прибутковості бюджету, тому можна лише продовжувати покривати місцевий дефіцит за рахунок бюджету вищого рівня у вигляді офіційних трансфертів [3, с.28-30].
Список використаних джерел:
1. Яковчук В. Я., Словська І. Є. Місцеві бюджети: поняття та механізм формування. Правові засади організації та здійснення публічної влади. 2022. С. 410-412.
2. Бюджетний кодекс України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17/ed20150920
3. Ящук С.А., Антоненко В. М. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ. Сучасні аспекти та перспективні напрямки розвитку науки. 2022. С. 28-30.
_________________
Науковий керівник: Крилова Олена Валер’янівна, кандидат технічних наук, доцент, НТУ “Дніпровська Політехніка”
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter