Актуальність. За даними ВООЗ дефіцит вітаміну D зустрічається у представників усіх рас, в незалежності від географічних широт проживання і віднесений до найпоширеніших нутріційних недостатностей у світі [1]. В зв’язку з зростаючою занепокоєністю з приводу ризиків для здоров'я, асоційованих з низьким статусом вітаміну D, зростає інтерес до проблеми адекватної забезпеченості організму сучасної людини цим вітаміном, а також впровадження профілактичних заходів з метою запобігання вітамін-D-дефіцитних станів [2].
Рекомендації, щодо добових норми споживання вітаміну D варіюють у різних регіонах світу. На території України профілактичні дози вітаміну D визначені Наказом МОЗ України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» і відрізняються залежно від віку, так для вікової групи від 0 до 3 місяців – 320 МО; 4 місяці – 6 років – 400 МО; від 7 до 60 років – 200 МО; населю старше 60 років – 400 МО. Окремо виділяється показники профілактичних доз вітаміну D для вагітних та жінок в період лактації – 200 МО [3].
Мета. Оцінка аліментарного забезпечення вітаміном D мешканців Півдня України.
Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі кафедри гігієни та медичної екології ОНМедУ, а також медичного центру «Yes Medical» та медичного центру спортивної реабілітації «ARTROMED» (м. Одеса). Обстежено 928 жителів Південного регіону України, у віці від 19 до 82 роки (середній вік – 47,2 роки) із застосуванням спеціально розробленого опитувальника, в якому відображена частота вживання продуктів, багатих на вітамін D. Оцінку раціону харчування (визначення фактичного харчування) проводили за допомогою анкетно-опитувального методу з 24-годиним відтворенням харчування двічі з інтервалом 2-3 дні. Загальне споживання вітаміну D оцінювали розрахунковим методом. Інформація про вміст вітаміну D у різних продуктах харчування одержана з USDA/FDA Nutrient Database.
Результати дослідження та їх обговорення. За даними результатів лабораторного визначення рівня 25(ОН)D сироватки крові, було встановлено, що рівень 25-гідроксивітаміну D < 30 нг/мл мали 602 пацієнти (66,6%) і тільки – 326 (33,4%) пацієнтів мали достатній рівень. Середній рівень 25(OH)D сироватки крові складав 26,66±12,62 нг/мл.
Продукти харчування з високим вмістом вітаміну D, які найчастіше були присутні в раціоні харчування пацієнтів групи дослідження включали: печінку тріски (30 мкг/100 г), лосось дикий (13,1-24,7 мкг/100 г), скумбрію (8,8-16,4 мкг/100 г), тунець консервований в олії (6,7 мкг/100 г), яйце свіже (1,9-5,4 мкг/100 г), бекон (1,6 мкг/100 г), масло вершкове (1,5 мкг/100 г), яловичину (1,2 мкг/100 г). За загальною оцінкою раціону харчування відзначалося часте вживання у їжу морської риби, м’яса свійських тварин і птахів, горіхів та молочних продуктів. Гендерних відмінностей у раціоні харчування не було.
Оцінюючи добовий раціон харчування за вмістом вітаміну D в продуктах харчування анкетно-опитувальним методом було виявлено значний дефіцит вмісту вітаміну D в продуктах, які формували харчовий раціон. Рівень вітаміну D в рамках добового раціону харчування складав 0,71 [0,41; 0,92] мкг/добу, при необхідній кількості 2,5 мкг.
Висновки. Вітамін-D дефіцитні стани досить поширені серед мешканців південного регіону України. Причиною низького рівня 25(ОН)D сироватки крові є недостатня кількість споживання вітаміну D з продуктами харчування в рамках добового раціону, а також його обмежений ендогенний синтез. Корекція раціону харчування за рахунок продуктів з високим вмістом вітаміну D, особливо в групах ризику, може використовуватися в якості методу профілактики дефіциту та недостатності вітаміну D. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці індивідуальних раціонів харчування з метою оптимального забезпечення населення вітаміном D. Перевагою такого методу є його загальна доступність та можливість використання продуктів з урахуванням індивідуальної непереносимості певних харчових компонентів.
Список використаних джерел:
1. Płudowski, P.; Kos-Kudła, B.; Walczak, M.; Fal, A.; Zozuli ´nska-Ziółkiewicz, D.; Sieroszewski, P.; Peregud-Pogorzelski, J.; Lauterbach, R.; Targowski, T.; Lewi´nski, A.; et al. Guidelines for Preventing and Treating Vitamin D Deficiency: A 2023 Update in Poland. Nutrients 2023, 15, 695. https://doi.org/ 10.3390/nu15030695
2. Шанигін А.В. Значення раціону харчування та рівня інсоляції в забезпеченості вітаміном D. Сучасні аспекти профілактики. Health of Society. 2022;11(1):16–22. https://doi.org/10.22141/2306-2436.11.1.2022.288
3. Наказ МОЗ України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» [Інтернет]. [Цитовано 06. Лютого 2023]. – Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter