Серйозним викликом для людства стало нове коронавірусне захворювання ‒ COVID-19, що набуло масштабів пандемії. Більша частина населення країн, що запровадили карантинні заходи, опинились в умовах певних (іноді досить суворих) обмежень, що спричинили депривацію багатьох важливих потреб людини ‒ таких як потреби у інформації та пізнанні нового, у «живому» спілкуванні та вільному пересуванні тощо. Як наслідок згаданої депривації у людей виникають різноманітні психічні розлади. Саме тому проблема вивчення особливостей переживання людьми пандемії COVID-19 є одним із найбільш актуальних напрямів сучасних психологічних досліджень.
Дослідження спектру психічних розладів під час пандемії COVID-19 (Т.А. Ємельянцева та ін.) [1, с. 383], (J. Bohlken et al.) [5, с. 191] виявляють, передовсім, емоційні порушення (підвищення тривожності, симптоми дистресу і депресії, порушення сну тощо. Спостерігаються когнітивні розлади, зокрема дефіцит виконавчих функцій [1, с. 383], а також прояви соціальної дезадаптації (Г.О. Хомич, О. Войтенко [4, с. 114]). Особливості названих психічних розладів визначалися віком, статтю, професією, спеціалізацією, видом діяльності та близькістю до хворих на COVID-19. Поширеність різноманітних психічних розладів, спричинених карантинними обмеженнями під час пандеміі COVID-19 свідчить як про необхідність продовження їх досліджень, так і про важливість організації психологічної та психотерапевтичної підтримки широким верствам населення, у тому числі з урахуванням вікової категорії людей (С.Д.Максименко) [2, с. 89].
З метою виявлення відмінностей у переживанні пандемії COVID-19 представниками різних вікових категорій нами проведено емпіричне дослідження. Використано опитувальник «Переживання пандемії COVID-19» (Т.Д.Марцинковська, Д.П.Ткаченко) [3], що складається з 21 питання, відповідь на кожне з яких пропонується обрати з наступних варіантів: так (2 бали), не знаю/не впевнений (1 бал), ні (0 балів). Оцінка переживання пандемії COVID-19 варіюється від 0 до 42 балів і визначається на основі суми балів, набраних респондентом за вісьмома шкалами: «Фрустрація простору», «Ступінь небезпеки», «Способи захисту», «Інформація», «Майбутнє та цифрові технології», «Емоційний стан», «Фрустрація часу», «Майбутнє і реальність».
Для розрахунку емпіричних результатів дослідження використовувалися методи математичної статистики (визначення відсоткових співвідношень, дисперсії).
У дослідженні брали участь учні підліткового віку (12,8 років, n=78), студенти (22,5 роки, n=88), дорослі (45,7 років, n=58).
Отримані внаслідок опитування результати та їх кількісне узагальнення віддзеркалює табл. 1.
Таблиця 1
Рівень переживання пандемії COVID-19 серед опитаних з різних вікових категорій
Аналіз даних табл. 1 свідчить, що переживання пандемії COVID-19 зі зростанням віку опитаних виявляється більш напруженим, зокрема серед підліткової групи цей показник становить 15,7 балів, серед юнацької ‒ 19,4 бали, а для дорослих ‒ 20,3 бали. Також відзначається зростанням і дисперсія результатів у порівнюваних вікових групах опитаних, а саме: 25,4 у підлітків, 34,2 у юнаків та 41,3 у дорослих. Однак отримані результати не досягають навіть половини максимально можливого для проведеного опитування значення у 42 балів, тобто загальний рівень переживання пандемії COVID-19 серед опитаних можна оцінити як помірний у всіх вікових групах.
На підставі отриманих результатів можна засвідчити загальну тенденцію до посилення переживання пандемії COVID-19 зі зростанням віку досліджуваних. Найбільш загострене переживання подій, повʼязаних з пандемією COVID-19, дорослими, вочевидь зумовлене зростанням у них почуття відповідальності не лише особисто за себе, але й за свою родину, близьких і дітей, а також глибшим усвідомленням можливих загроз і небезпек, що стало наслідком здобутого ними життєвого досвіду. Представники підліткової та юнацької вікових категорій можуть виявляти порівняно нижчу відповідальність внаслідок свого соціального статусу, позначеного переходом до повноліття, до створення власної сімʼї та народження дітей.
Варто звернути увагу і на дисперсію, яка також зростає у групах досліджуваних від однієї вікової категорії до іншої. Найнижчою вона є у підлітків, представники юнацької вікової категорії демонструють середню серед порівнюваних вікових груп дисперсію. Нарешті, дорослі у своїх переживаннях пандемії COVID-19 є найбільш контрастними, тобто відзначаються, з одного боку, високими, а, з іншого – низькими балами переживання пандемії COVID-19.
Такі результати, на нашу думку, можна пояснити зростанням відмінностей у життєвій ситуації представників опитаних вікових категорій. Так, підлітки відзначаються більшою однорідністю їх соціального статусу (вони є учнями, неповнолітніми, проживають з батьками тощо). Юнаки мають більше відмінностей у своїй життєвій ситуації (хтось вчиться, хтось працює. частина мають власні родини і дітей тощо). А у дорослих життєва ситуація набула максимальної індивідуальної своєрідності й визначеності, що вплинуло на контраст у гостроті їх переживання пандемії COVID-19.
Отже, приналежність до певної вікової категорії виступає важливим чинником переживань пандемії COVID-19. Зі зростанням віку від підліткового до дорослого переживання пандемії COVID-19 загострюються, що має враховуватись під час надання відповідної психологічної допомоги.
Список використаних джерел
1. Емельянцева, Т.А., Смычек, В.Б., Мартыненко, А.И., Захаревич, О.Ю., Лакутин, А.А. (2021). COVID-19 и психические расстройства: анализ данных и перспективы. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, том 12, No 3. 383‒390.
2. Максименко, С.Д. (2020). Соціальні та природні екстремальні виклики ‒ психологічний захист населення. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя ; [координатор інтернет-посібника В.В. Рибалка ; колектив авторів]. Київ : ТОВ «Юрка Любченка». 88‒100.
3. Марцинковская, Т.Д., Ткаченко, Д.П. (2021). Опросник «Переживания пандемии COVID-19». Новые психологические исследования, 1. 54‒68. DOI: 10.51217/npsyresearch_2021_01_01_03
4. Хомич Г.О., Войтенко, О. (2021). Емоційні переживання та психологічний супровід дорослих у період пандемії. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наук. праць / за наук. редакцією І. С. Булах. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, Вип. 15 (60). 111‒119. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.15(60).11
5. Bohlken, J., Schömig, F., Lemke, M.R., Pumberger, M., Riedel-Heller, S.G. (2020). COVID-19 Pandemic: Stress Experience of Healthcare Workers. A Short Current Review. Psychiatrische Praxis. 47(04): 190‒197. DOI: 10.1055/a-1159-5551
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter